ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
04 червня 2013 року № 826/8299/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Григорович П.О., ознайомившись з позовною заявою
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутесіл"
до Київської регіональної митниці
про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24.10.2012, стягнення суми надмірно сплачених коштів,
Відповідно до ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається, окрім іншого, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Як передбачено ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.10.2012 №100200000/2012/613072/2 та повернути надмірно сплачені кошти в сумі 70042,97 грн.
В даному випадку, вимога про повернення надмірно сплачених коштів є майновою, оскільки спрямована на захист порушеного права у публічно-правових відносинах шляхом збереження (повернення) належного особі майна (коштів).
В той же час, рішення про коригування митної вартості товарів саме по собі не породжує зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи, оскільки лише у випадку згоди декларанта із вказаним рішенням він оформлює вантажно-митну декларацію, на підставі якої сплачує відмінну, від раніше встановленої ним, суму ввізного мита і податку на додану вартість. Тобто, реалізація вказаного рішення залежить від волевиявлення декларанта, а саме по собі рішення про коригування митної вартості не призводить до зменшення або збільшення майна особи.
Відтак, вимога про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24.10.2012 №100200000/2012/613072/2 сприймається судом як позовна вимога немайнового характеру, а вимога про повернення надмірно сплачених коштів - як позовна вимога майнового характеру.
Так, платіжним дорученням №5 від 03.02.2013 позивачем вірно сплачено судовий збір за розгляд судом позовної вимоги майнового характеру в сумі 701грн.
В той же час, суд звертає увагу заявника на наступне. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, згідно з ч.ч.1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", справляється судовий збір у 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" з 01 січня 2013 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1147грн.
Отже, за позовну вимогу немайнового характеру - скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24.10.2012 р. №100200000/2012/613072/2 - позивачем судовий збір не сплачено, що суперечить ст. 106 КАС України та ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, відповідно до статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позові зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч. 1).
Згідно частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує рішення Київської регіональної митниці від 24.10.2012 р. №100200000/2012/613072/2 про коригування митної вартості товарів.
При цьому в обґрунтування своїх вимог позивач посилається, зокрема, на експортну ВМД країни виробника №223120120811774037 від 13.06.2012 та сертифікат походження №ССРІТ 123117103 від 28.06.2012, які наведено в додатках до позовної заяви як додані документи (п. 10, 11).
Однак, всупереч ч.2 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не додано вказані документи до позовної заяви, причин неможливості подання вказаних документів позивач суду не навів.
Наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог ст.106 КАС України, що є недоліком позовної заяви та, в свою чергу, створює перешкоди для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Крім того, відповідно до частини 4, 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Частинами 1, 3 статті 58 КАС України передбачено, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на здійснення представництва в суді від імені органу, підприємства, установи, організації повинні бути підтверджені довіреністю за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи та засвідченою печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.
Позовна заява від імені ТОВ «Рутесіл» підписана Вовком О.О., повноваження якого підтверджується довіреністю, що видана Череднік І.М. як директором товариства.
Втім, до позовної заяви позивачем не додано відповідного документу, що підтверджує повноваження Череднік І.М. (копії протоколу загальних зборів учасників, копію наказу про призначення тощо), на підтвердження того, що станом на день подачі позову до суду він/вона є директором ТОВ «Рутесіл».
Про необхідність надання документів на підтвердження повноважень керівника юридичної особи при зверненні до суду вказано також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2012 року по справі № К/9991/5324/11.
Відсутність вказаного документу також створює перешкоди для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу часу протягом трьох робочих днів з дня набрання ухвалою законної сили для усунення названих недоліків в адміністративному позові, шляхом подання через канцелярії суду (надіслання поштою) з посиланням на реквізити даної ухвали наступних документів:
- оригіналу квитанції про сплату судового збору за розгляд судом позовної вимоги немайнового харектеру;
- документів, що підтверджують повноваження директора ТОВ «Рутесіл» (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наказ про призначення, протокол загальних зборів учасників тощо);
- доказів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (експортна ВМД країни виробника №223120120811774037 від 13.06.2012 р., сертифікат походження №ССРІТ 123117103 від 28.06.2012);
Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк протягом трьох робочих днів з дня набрання ухвалою законної сили для усунення названих недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовну заяву буде повернуто йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя П.О. Григорович