ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
06 червня 2013 року № 826/8515/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Григорович П.О., ознайомившись з позовною заявою
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби
про визнання недійсною податкової вимоги №56 від 08.10.2012, визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позивач в підтвердження сплати судового збору надав до позовної заяви квитанцію №87-3801 від 29.05.2013, з якої вбачається, що останнім сплачено судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва позову в розмірі 34,41грн.
Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивачем заявлено наступні позовні вимоги, а саме:
1) визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування позивачу плати за землю;
2) визнати недійсною податкову вимогу від 08.10.2012 №56 на суму 10570,52грн.;
3) зобов'язати відповідача зняти публічне обтяження з активів позивача згідно акту опису від 28.01.2013 №2/19-2-02;
Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд, в тому числі, скасувати податкову вимогу на суму 10570,52грн.
В даному випадку, позовна вимога про скасування податкової вимоги №56 від 08.10.2012 є майновою, оскільки спрямована на захист порушеного права у публічно-правових відносинах шляхом збереження належного особі майна (коштів).
В той же час, позовні вимоги про визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування позивачу плати за землю та зобов'язання відповідача зняти публічне обтяження з активів позивача згідно акту опису від 28.01.2013 №2/19-2-02 є позовними вимогами немайнового характеру, адже самі по собі дії ДПІ по нарахуванню плати за землю та акт опису від 28.01.2013 №2/19-2-02 не призводить до зменшення або збільшення майна особи.
Як вже зазначалось, квитанцією №87-3801 від 29.05.2013 позивачем сплачено судовий збір за розгляд судом позовних вимог немайнового характеру в сумі 34,41грн.
В той же час, суд звертає увагу заявника на наступне.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням у його майнові права.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення з Державного бюджету коштів, тощо.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, який набрав чинності 01 листопада 2011 року, відповідно до статті 10 Прикінцевих та перехідних положень, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Таким чином, сплата позивачем судового збору у розмірі 34,41грн., не є належним доказом виконання вимог ч.3 ст.106 КАС України щодо сплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» за розгляд судом всіх заявлених позовних вимог, а позивачу необхідно доплатити судовий збір в сумі, що встановлена Законом за розгляд судом позовних вимог майнового характеру.
Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Вказані вище недоліки мають бути усунуті шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в порядку та у розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір" за розгляд судом позовної вимоги майнового характеру про визнання недійсною податкової вимоги №56 від 08.10.2012 із зазначенням зарахування суми судового збору до Державного бюджету України.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, з наданням позивачу часу протягом трьох робочих днів з дати набрання даною ухвалою законної сили для усунення названих недоліків в адміністративному позові .
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва,
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу строк протягом трьох робочих днів з дати набрання даною ухвалою законної сили для усунення названих недоліків в адміністративному позові.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. 186 КАС України.
Суддя П.О. Григорович