Справа № 2-о-215/13
(№760/12229/13-ц)
10 червня 2013 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення права власності, -
Заявник звернувся до суду з вказаною заявою в порядку окремого провадження, в якій просить визнати за ним право власності на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1.
Вивчивши матеріали заяви прихожу до висновку про відмову в її прийнятті з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст.ст. 256, 258 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, встановлення судом факту володіння будівлею на праві власності можливе, якщо у заявника загублено або втрачено правовстановлюючий документ на будівлю та зазначений факт не може бути підтверджений у позасудовому порядку. На підтвердження цього факту заявник подає докази щодо неможливості одержання ним відповідного документа або його поновлення.
Слід розрізняти судовий порядок встановлення факту володіння будівлею на праві приватної власності від судового порядку визнання права власності на будівлю. У першому випадку справи розглядаються в порядку окремого провадження, що передбачено статтями 234, 256 ЦПК, у другому - у позовному провадженні за нормами ЦК.
З матеріалів заяви вбачається, що в дійсності заявник звертається до суду з вимогою не встановити факт, що має юридичне значення, а ставить вимогу визнання з ним права власності на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1.
Однак визнання права власності розуміє під собою спір про право, що повинен розглядатися в порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Виходячи з того, що заявлені вимоги щодо визнання права власності повинні розглядатися в порядку позовного провадження, прихожу до висновку за необхідне відмовити заявнику у відкритті провадження.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, ст.ст. 234-235, 256, 258 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення права власності.
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з моменту її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя