23 травня 2013 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.
при секретарі - Глонті М.Г.
за участю прокурора - Монич С.Ю.
захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
представника потерплої - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 1-кп/201/176/2013 відносно:
· ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, одруженого, раніше не судимого, не працюючого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
· ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, освіта середня, одруженого, раніше не судимого, не працюючого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 29 грудня 2012 року близько 14.50 години, перебували у дворі будинку № 30 по пр. Героїв в м. Дніпропетровську, де на ґрунті особистих неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_5 у них виникла конфліктна ситуація, в ході якої обвинувачений ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел на заподіяння легких тілесних ушкоджень, умисно завдав потерпілій ОСОБА_5 невстановлену кількість ударів руками в область голови, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми та струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розгляд здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). В той же час, обвинувачений ОСОБА_4, реалізуючи свій умисел на заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5, наніс останній не менше трьох ударів руками та ногами в область нижніх кінцівок та тулубу, чим завдав потерпілій тілесні ушкодження у вигляді: трьох синців по передній поверхні лівого стегна у середній третині, по передньо-внутрішній поверхні лівого колінного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнали у повному обсязі та підтвердили фактичні обставини щодо вчинених ними діянь та викладених у обвинувальному акті.
Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв'язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинувачених у мотивувальній частині вироку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини:
- ОСОБА_4 у умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України;
- ОСОБА_3 у умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розгляд здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, конкретних їх обставин та наслідків, а також особи кожного з обвинувачених:
· ОСОБА_4, позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, що суд відносить до пом'якшуючих його покарання обставин. При цьому, обтяжуючих покарання останнього обставин судом при розгляді кримінального провадження виявлено не було. З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в дохід держави, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до невеликої тяжкості, конкретним його обставинам та наслідкам, спрямованості умислу обвинуваченого під час його вчинення, поведінки обвинуваченого в ході досудового розслідування кримінального провадження і у судовому засіданні, встановленим судом даних про особу обвинуваченого, а також вищевказаним обставинам, що пом'якшують його покарання. Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для призначення покарання більшого виду, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України;
· ОСОБА_3, позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні малолітню дитину, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, що суд відносить до пом'якшуючих його покарання обставин. При цьому, обтяжуючих покарання останнього обставин судом при розгляді кримінального провадження виявлено не було. З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в дохід держави, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до невеликої тяжкості, конкретним його обставинам та наслідкам, спрямованості умислу обвинуваченого під час його вчинення, поведінки обвинуваченого в ході досудового розслідування кримінального провадження і у судовому засіданні, встановленим судом даних про особу обвинуваченого, а також вищевказаним обставинам, що пом'якшують його покарання. Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для призначення покарання більшого виду, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 125 КК України.
Що стосується заявленого потерпілою ОСОБА_5 до обвинувачених цивільного позову про відшкодування майнової шкоди у розмірі 377,79 грн., а також моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., суд виходить з наступного. Позовні вимоги потерпілої про стягнення з обвинувачених майнової шкоди на заявлену суму, суд, враховуючи вимоги ст. 1166 ЦК України, вважає за можливим задовольнити частково, а саме у розмір 317,79 грн., що підтверджується відповідними письмовими доказами спричинення злочинними діями обвинувачених майнової шкоди потерпілій. При цьому, вирішуючи позовні вимоги потерпілої в частині стягнення моральної шкоди у сумі 5000,00 грн., суд враховуючи характер вчинених кримінальних правопорушень, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, а також ступінь вини кожного з обвинувачених, керуючись принципами розумності, справедливості та достатності при визначенні суми відшкодування моральної шкоди, вважає за необхідне зменшити суму заявленого потерпілою відшкодування до 300,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. (триста сорок гривень) 00 коп.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень) 00 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування майнової шкоди 317 грн. (триста сімнадцять гривень) 79 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 грн. (триста гривень) 00 коп.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: К.О. Шелестов