ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 2-7906/12
провадження № 2/753/1134/13
"11" червня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді - Лужецької О.Р.
при секретарі - Цибулюк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (Позивач-1), ОСОБА_3 (Позивач-2) до ОСОБА_4 (Відповідач-1), Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» (Відповідач-2) про зміну договору найму жилого приміщення житлового приміщення,-
У вересні 2012 року ОСОБА_2 (позивач-1), ОСОБА_3 (позивач-2), звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 (відповідач-1), Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» (відповідач-2) про зміну договору найму жилого приміщення житлового приміщення. Свої вимоги обґрунтовували тим, що вони зареєстровані у АДРЕСА_1. Вказана квартира знаходиться у комунальній власності, складається з трьох ізольованих жилих кімнат. Посилаючись на неможливість проживання у спірній квартирі у зв'язку з виникненням конфліктних ситуацій просили суд змінити договір найму жилого приміщення, надати позивачу-1 кімнату площею 10,00 кв. м., позивачу-2 - кімнату площею 13,2 кв.м., відповідачу-1 - кімнату площею 17,7 кв.м., кухню, коридор та інші господарські приміщення залишити у спільному користуванні, зобов'язати Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» укласти із позивачем-1 та позивачем-2 окремі договори найму житлового приміщення і відкрити на ім'я позивача-1 та позивача-2 окремі особові рахунки на кімнати площею 13,2 кв.м. з ОСОБА_3 та кімнати площею 10,0 кв.м. з ОСОБА_2
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.01.2013 року зупинено провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» про зміну договору найму жилого приміщення житлового приміщення.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25.04.2013 року відновлено провадження у справі позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» про зміну договору найму жилого приміщення житлового приміщення.
Ухвалою Дарницького районного суду від 23.05.2013 року позовні вимоги позивача-1 та позивача-2 до Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» у частині вимог щодо зобов'язання КП "Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва укласти із позивачем-1 та позивачем-2 окремі договори найму житлового приміщення і відкрити на ім'я позивача-1 та позивача-2 окремі особові рахунки на кімнати площею 13,2 кв.м. з ОСОБА_3 та кімнати площею 10,0 кв.м. з ОСОБА_2 - залишено без розгляду.
У судовому засіданні, призначеному на 11.06.2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Представник КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідач, ОСОБА_4 та його представник в судове засідання призначене 23.05.2013 року не зявилися. Розгляд справи відкладено на 11.06.2013 року на 09-00 год.
В судове засідання, призначене на 11.06.2013 року на 09-00 год. ОСОБА_4 та його представник не з'явилися. 06.06.2013 року ОСОБА_4 направив на адресу суду телеграму про відкладення розгляду справи за станом здоров'я, проте будь-яких доказів, які б підтверджували поважні причини неявки не надав.
При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 157 ЦПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Вислухавши пояснення позивачів, представника позивача, дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 надавалася на сім'ю із п'яти осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, про що свідчить ордер на жиле приміщення № 504 від 18.01.1999 року (а.с 4).
Згадана квартира має жилу площу 40,9 кв.м., складається із 3-х жилих кімнат у тому числі 1-а кімната - 17.7 кв.м., 2-а кімната - 10.0 кв.м., 3-я кімната - 13.2 кв., кухні площею 7,5 кв.м., ванної кімнати площею 2,6 кв.м., вбиральні площею 1,1 кв.м., коридору площею 10,7 кв.м., кладової площею 1,3 кв.м., квартира обладнана балконом площею 1,0 кв.м з лоджією 1,5 кв.м., загальна житлова площа 40,9 кв.м., що підтверджується технічною характеристикою квартири (а.с.8)
Як вбачається з довідки Форми №3 від 22.05.2013року, видану Комунальним підприємством «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва», квартира не приватизована, у квартирі зареєстровано три особи ОСОБА_4 (наймач), ОСОБА_3 (брат), ОСОБА_2 (брат). Власником особового рахунку цієї житлової площі є ОСОБА_4 (а.с. 6).
С матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 09.04.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, Комунальне підприємство «Управління житлового господарства» Дарницького району м. Києва, ВГІРФО Дарницького РГ ГУ МВС України в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовлено.
Статтею 61 Житлового кодексу УРСР передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Згідно зі ст. 103 ЖК України договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця, за винятком випадків, передбачених Основами житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік, іншими законодавчими актами Союзу РСР і цим Кодексом.
Враховуючи те, що між сторонами склалися неприязні стосунки, виникають конфлікти з приводу користування житлом та його оплатою, правовідносини сторін слід вирішувати у відповідності з вимогами житлового законодавства України, зокрема ст. 104 ЖК Української РСР.
У відповідності до ст. 104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.
Відповідно до ст. 63 ЖК УРСР, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (ч.1 ст. 48 ЖК УРСР),частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЖК УРСР, жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України.
Статтею 47 ЖК УРСР передбачено, що норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.
Відповідно до п. 3 постанови виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів, президії Київської міської ради профспілок № 582 від 15.07.85 "Про порядок застосування у м. Києві "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР", жилі приміщення у м. Києві надаються громадянам у межах 13,65 кв.м. жилої площі, але не більш однієї кімнати на одну особу і не менш, як 9 кв.м. жилої площі.
Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього /або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням/, може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.
При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.
Посилаючись на неможливість проживання у спірній квартирі у зв'язку з виникненням конфліктних ситуацій, що також підтверджується відомостями про звернення до органів міліції (а.с.55), позивачі просять суд надати ОСОБА_8 кімнату площею 10,00 кв. м., ОСОБА_3 - кімнату площею 13,2 кв.м., ОСОБА_4 - кімнату площею 17, 7 кв.м.
На кожного із сторін припадає по 13,63 кв.в. жилої площі спірної квартири.
З огляду на викладені норми чинного житлового законодавства та виходячи із загальної житлової площі вказаної квартири, розміру кожної жилої кімнати, кількості осіб, що проживають у квартирі, розміру жилої площі, що припадає на одну особу (40,9 кв.м. : 3 = 13,63 кв.м); конфліктної ситуації, яка склалась між сторонами, суд приходить до висновку про те, що порядок поділу запропонований позивачами є розумним та справедливим і не призведе до порушення прав, свобод чи інтересів сторін у справі та не викличе необхідність постановки мешканців кварти на облік, як таких, що потребують поліпшення житлових умов.
Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити в повному обсязі.
Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 46, 47, 61, 63, 103, 104, Постанови Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів президії Київської міської ради профспілок від 15 липня 1985 року № 582 "Про порядок застосування в м. Києві Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР", ст. ст. 10, 11, 60, 79, 131, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_2 (Позивач-1), ОСОБА_3 (Позивач-2) до ОСОБА_4 (Відповідач-1), Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» (Відповідач-2) про зміну договору найму жилого приміщення житлового приміщення - задовольнити.
Змінити договір найму житлового приміщення у квартирі АДРЕСА_1.
Виділити у користування ОСОБА_8 житлову кімнату розміром 10,0 кв.м у квартирі АДРЕСА_1.
Виділити у користування ОСОБА_3 житлову кімнату розміром 13,2 кв.м у квартирі АДРЕСА_1.
Виділити у користування ОСОБА_4 житлову кімнату розміром 17,7 кв.м у квартирі АДРЕСА_1.
Залишити у спільному користуванні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 місця загального користування - кухню, коридор, ванну кімнату, вбиральню та кладову.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Лужецька О.Р.