Справа №646/2451/13-ц
Провадження №2/646/995/2013
05.06.2013 року м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого -судді Дідовець В.А.
при секретарі -Бучакчийській К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку "УкрСиббанк" (треті особи -ОСОБА_2, Орган опіки та піклування Верходніпровської районної ради Дніпропетровської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей Коллект") про визнання договору іпотеки нерухомого майна недійсним,-
Позивач звернувся до суду з позовом до АТ «УкрСиббанк» в якому просив визнати недійсним договір іпотеки нерухомого майна №11217380000/11218970000/11218070001/3, укладений між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», розірвати договір споживчого кредиту №11217380000 від 26.09.2007 р., розподілити витрати при виконанні умов споживчого кредиту, пов'язані з істотним зростанням курсу долара США, між сторонами договору солідарно, встановити розстрочку погашення зобов'язань по договору споживчого кредиту на строк дванадцять місяців. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 26.09.2007 р. мід відповідачем та ОСОБА_2 для забезпечення виконання грошових зобов'язань по поверненню отриманих коштів у сумі 25000 доларів США згідно умов споживчого кредиту №11217380000 від 26.09.2007 р., був укладений договір іпотеки нерухомого майна №11217380000/11218970000/11218070001/3, який був посвідчений нотаріусом ОСОБА_3 Згідно договору ОСОБА_2 передала в іпотеку відповідачу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, який було придбано ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу 26.09.2007 р. Грошові кошти, витрачені на придбання будинку, належать сім*ї ОСОБА_2, яка складається з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та їх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Таким чином, майно, набуте за спільні кошти членів сім*ї, є їхньою спільною сумісною власністю, тобто дітям належить частка майнових прав на будинок, який є спільною сімейною власністю. Проте договір іпотеки був укладений без отримання дозволу органу опіки та піклування. Також зазначає, що договір іпотеки нерухомого майна №11217380000/11218970000/11218070001/3 та договір споживчого кредиту №11217380000 від 26.09.2007 р. не гарантують збереження права дітей на житло. Тому здійснений правочин порушує майнові права малолітніх дітей на нерухоме майно і є грубим порушенням СК України та Закону України «Про охорону дитинства», що вважає підставою для визнання договору іпотеки нерухомого майна недійсним. Також зазначє, що у момент укладання договору споживчого кредиту від 26.09.2007 р., сторони керувались обставиною, що курс долара буде коливатися в межах п'яти гривень за один долар США. Але протягом дії договору курс долара збільшився майже вдвічі, внаслідок чого істотно змінилися умови, за яких укладався цей договір і виконання договору стало неможливим, тому просив розірвати договір споживчого кредиту у зв'язку з істотною зміною обставин.
В подальшому позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог та просив визнати недійсним договір іпотеки нерухомого майна №11217380000/11218970000/11218070001/3, від 26.09.2007 р. недійсним (а.с.138).
Позивач у судовому засіданні підтримав свій позов та просив його задовольнити, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові..
Представник відповідача у судове засідання не з*явився з невідомих суду причин, про розгляд справи був повідомлений належним чином, заяв про розглід справи за відсутності представника відповідача до суду не надходило, за таких обставин суд ухвалює рішення за відсутності відповідача на підставі ст..224 ЦПК України. Представник відповідача подав до суду свої заперечення проти позову, в яких зазначив, що при отриманні споживчого кредиту ОСОБА_2 надала письмове зобов'язання не здійснювати реєстрацію неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1. На момент укладання договорів ОСОБА_2 була зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_2, позивач також фактично мешкав за зазначеною адресою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3.Чинним законодавством передбачено, що місцем проживання фізиної особи у віці від 10 до 14 років визнається місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров*я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками чи організацію, що виконує щодо неї функції опікуна. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків. Також зазначають, що договір може бути розірваний заянаявності настання одночасно умов, передбачених ч.2 ст.652 ЦК України, при підписанні договору сторони визначили його умови, позичальник ОСОБА_2 свідомо звернулася до банку з метою отримання кредиту саме в іноземній валюті.
Третя особа ОСОБА_2 до судового засідання не з*явилася з невідомих суду причин, про розгляд справи була повідомлена належним чином та своєчасно.
Третя особа Орган опіки та піклування Верходніпровської районної ради Дніпропетровської області до судового засідання не з*явилася, направила до суду заяву з проханням розглянути справу за відсутності представника органу опіки та піклування.
Представник третьої особи ТОВ «Кей Коллект» до судового засідання не з*явився з невідомих суду причин, про розгляд справи був повідомлений належним чином та своєчасно.
Вислухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 вересня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту №11217380000. Згідно з умовами Кредитного договору Банк надав ОСОБА_2 кредит в іноземній валюті в розмірі 25 000 доларів, а ОСОБА_2 зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути наданий кредит у повному обсязі до 25.09.2022 року зі сплатою за користування 10,5 % річних(а.с.13-18).
26.09.2007 р. між відповідачем та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №11217380000/11218970000/11218070001/3, відповідно до якого ОСОБА_2 передає в іпотеку відповідачу домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-12) та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2007 р., реєстраційний №4007 (а.с.19).
Позивач, як чоловік позичальника, дав згоду на укладання договору купівлі та послідуючу передачу в іпотеку друдиною ОСОБА_2 жилого будинку, розташованого в АДРЕСА_1 (а.с.284).
ОСОБА_2, яка є власником вказаного нерухомого майна, 26 вересня 2007 року надано Банку письмове зобов'язання не здійснювати реєстрацію неповнолітніх (малолітніх) дітей за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.113). До того ж, Іпотечний договір містить п. 2.4.6., згідно з яким, Іпотекодавець зобов'язаний не надавати дозвіл на реєстрацію в житлових приміщеннях, що складають Предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб без згоди Іпотекодержателя.
Слід зазначити, що на момент укладання вищезазначених договорів, ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, де і фактично мешкала.
Позивач, який є чоловіком ОСОБА_2 ( копія свідоцтва про одруження на а.с.6), на той час був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, а фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2. Зазначені факти підтверджуються заявкою про надання кредиту, що заповнювалася особисто Позичальником, а також, договорами (кредитним, поруки, іпотеки), у яких, місцем проживання та адресою для листування, як Позичальника, так і Позивача/Поручителя, вказано адресу: АДРЕСА_2. У заявці про надання кредиту зазначено також, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають двох малолітніх дітей (а.с.108-112). Враховуючи викладене, є підстави вважати, що місцем мешкання дітей було фактичне місце проживання батьків, а саме: АДРЕСА_2.
Чинним законодавством визначено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визнається місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) чи організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна (ч.3 ст. 29 ЦК України). Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчальногозакладу чи закладу охорони здоров*я, вякому вона проживає (ч.4 ст. 29 ЦК України).
Враховуючи викладене, законні права та інтереси малолітніх дітей не могли бути порушеними та не порушувалися, неповнолітні діти Позивача та Позичальника майнових прав відносно забезпеченої договором Іпотеки нерухомості не мали, отже укладання такого договору дозволу органу опіки та піклування не потребує.
Службою у справах дітей Верхньодніпровської райдержадміністрації підтверджено, що ОСОБА_2, АКІБ (ПАТ) «УкрСиббанк» , державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори не зверталися до органу опіки та піклування Верхньодніпровської райдержадміністрації про надання дозволу на передання в іпотеку будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.291).
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦКУ зміст кредитного договору, що є предметом судового спору, не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особи, які вчинили правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, що сторонами в судовому засіданні не оспорюється. Волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, про що свідчить власноручне підписання правочину Позичальником та уповноваженою особою Відповідача. Правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що не заперечується сторонами правочину. Позивачем не надано доказів того, що правочин суперечить інтересам їхнії малолітніх, неповнолітніх дітей.
Таким чином, посилання Позивача на порушення майнових прав малолітніх дітей, при укладанні договору іпотеки №11217380000/11218970000/11218070001/3 від 26.09.2007 р., є необґрунтованим, а позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 11, 29, 203, 215 Цивільного кодексу України, , ст.ст. 10,11, 60, 212- 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку "УкрСиббанк"(треті особи -ОСОБА_2, Орган опіки та піклування Верходніпровської районної ради Дніпропетровської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей Коллект") про визнання договору іпотеки нерухомого майна №11217380000/11218970000/11218070001/3 від 26.09.2007 р. недійсним- відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Повний текст рішення виготовлено 10 червня 2013 року.
Суддя В.А.Дідовець