05.06.2013
Справа № 2029\2-199\11,
2\2029\30\2012
05 червня 2013 року
Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі :
головуючого - судді Глібко О.В.,
при секретарі -Скоропляс Л.Ю.,
за участю сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом та просила розділити майно, що є спільною власністю подружжя, а саме автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель 817, рік випуску 1996, тип АМТ : вантажний, кузов: фургон ізотермічний, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., іпн. НОМЕР_3, надавши їй грошову компенсацію у розмірі 50.000 грн. 00 коп. При цьому позивачка посилається на той факт, що вона разом із відповідачем проживала однією сім'єю, вони разом вели сумісне господарство, купували автомобіль на спільні гроші, а тому вважає його об'єктом сумісної власності, але при розподілу майна просить врахувати той факт, що дитина після розводу залишилася проживати з матір'ю, а тому просить суд врахувати дані обставини.
В судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги , та просила суд розділити майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя наступним чином, залишити автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель 817, рік випуску 1996, тип АМТ : вантажний, кузов: фургон ізотермічний, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., іпн. НОМЕР_3 відповідачеві - ОСОБА_2, а на її користь стягнути з відповідача грошову компенсацію у розмірі 50.000 грн. 00 коп. Підтримала свої позовні вимоги, просила задовольнити позов.
ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив суд постановити судове рішення, яким визнати за ним - ОСОБА_2 право власності на автомобіль MERCEDES-BENZ, модель 817, 1996 року випуску. Визнати за ОСОБА_1 в порядку розподілу право власності на автомобіль MERCEDES-BENZ, модель 817, рік випуску 1996, тип АМТ : вантажний, кузов: фургон ізотермічний, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, на 1\3 частину вказаного автомобіля та в порядку розподілу автомобілю стягнути на користь ОСОБА_1 10100 грн., що відповідає вартості 1\3 частки автомобіля. При цьому припинити на вказаний автомобіль право спільної власності подружжя. В обґрунтування поданого позову ОСОБА_2 посилався на ту обставину, що дійсно спірний автомобіль було придбано сторонами під час шлюбу, але на той час особистих коштів сторони не мали, тому, вважає, що ОСОБА_1 ввела суд в оману. Також посилався на ту обставину, що під час експлуатації автомобіля він особисто ремонтував даний автомобіль за особисті гроші купував необхідні запчастини, саме тому, визначає долю на автомобіль, що належить визначити ОСОБА_1 як 1\3 частину.
Зустрічний позов ОСОБА_2 прийнятий судом до спільного розгляду із основним позовом.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги за основним позовом, просила позов задовольнити. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 просила відмовити, вважає його безпідставним.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні зустрічний позов підтримав, просив його задовольнити, проти основного позову ОСОБА_1 заперечував, просив відмовити в його задоволенні.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, що є у матеріалах цивільної справи вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.
На підставі ст. 60 Сімейного кодексу України майно набуте сторонами за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Судом встановлено, що 12 вересня 2006 року, між сторонами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який було розірвано, що підтверджено витягом із рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.06.09 року. Як пояснила в судовому засіданні позивачка фактично відповідач не проживав з нею однією сім'єю з червня 2008 року.
Від шлюбних відносин сторони мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Дитина після розірвання шлюбу постійно проживає з матір'ю .
Судом встановлено, що під час перебування у шлюбі, 20.02.2007 року, ними було придбано спільне сумісне майно, а саме: автомобіль марка MERCEDES-BENZ, модель 817, рік випуску 1996, тип АМТ : вантажний, кузов: фургон ізотермічний, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., іпн. НОМЕР_3. Зазначений автомобіль знаходиться у повному володінні та користуванні відповідача і дана обставина не спростовується сторонами в судовому засіданні. Сторони не дійшли згоди в добровільному порядку щодо оцінки автомобілю, в зв'язку із чим, судом, декілька разів призначалася судово автотоварознавча експертиза.
Відповідно до висновків судово автотоварознавчої експертизи №11163 від 03.04.2013 року ринкова вартість автомобіля MERCEDES-BENZ, НОМЕР_2 станом на час проведення експертизи складає 42894,37 грн.
Не погоджуючись із висновками експерта представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 вказувала, що під час проведення експертного дослідження експертом не було враховано втрати товарної вартості спірного автомобіля, в зв'язку із чим вартість автомобіля є завищеною.
Суд вважає дані посилання безпідставними, т.я. під час проведення експертного дослідження втрата товарної вартості автомобіля, що досліджувався не розраховувалася, в наслідок зниження споживчих властивостей та втрати товарного виду, відповідно до п.8.6.2.(4), про що безпосередньо вказано в експертному дослідженні (а.с.76).
Згідно ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох осіб, належить їм на праві спільної власності.
Відповідно до п.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права
спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Під час розгляду справи сторони не спростовували обставини того, що між ними не було жодної домовленості щодо розподілу майна, також шлюбний договір між сторонами не укладався.
В судовому засіданні позивачка просила суд урахувати той факт, що з нею постійно проживає малолітня дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Також пояснювала, що відповідачем порушуються норми Сімейного Кодексу, а саме ст.ст. 180, 181, згідно з якими батько зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, відповідач не бере участі в утриманні дитини. Всі витрати, пов'язані з повноцінним розвитком дитини (їжа, ліки, одяг, іграшки, комунальні послуги та інше) повністю несе позивачка, а тому просить врахувати дану обставину при постановленні рішення.
Відповідно до ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Майно, що являється спільною сумісною власністю, а саме автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель 817, рік випуску 1996 р., згідно ст. 70,71 СК України, є неподільною річчю, тому що у разі її фізичного поділу втрачає свою цінність та призначення, перестаючи існувати як первісна річ.
Згідно ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
За таких обставин, суд вважає, що основний та зустрічний позов підлягають частковому задоволенню, т.я. ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_2 не надали суду достатніх доказів, які б підтверджували доводи сторін на які вони посилаються. Суд не знаходить підставі для відступу від засади рівності часток подружжя , тому визначає долі подружжя рівними, тобто по 1\2 частині кожному. При цьому з урахуванням тієї обставини, що автомобіль є неподільною річчю, слід залишити його у власності ОСОБА_2 в цілому, припинивши право спільної власності подружжя на автомобіль, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1\2 частини вартості автомобіля у розмірі 21 447 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218, 224-227 ЦПК України, ст. 60, 70, 71 Сімейного Кодексу України, ст. 364 ЦК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - задовольнити частково.
Розділити майно, що є спільною власністю подружжя, а саме автомобіль марка MERCEDES-BENZ, модель 817, рік випуску 1996, тип АМТ : вантажний, кузов: фургон ізотермічний, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., іпн. НОМЕР_3 наступним чином - залишити автомобіль у власності ОСОБА_2, та стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію 1\2 частини вартості автомобіля у розмірі 21 447 грн. ( двадцять одна тисяча чотириста сорок сім гривень) на користь ОСОБА_1, в рахунок розподілу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя : О.В. Глібко