Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
12 червня 2013 року справа №2а/0570/15646/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Амвросіївського району Донецької області про визаннян неправомірними дій, зобов»язання здійснити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням уточнення, просив визнати дії посадових осіб прокуратури Амвросіївського району такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», зобов'язати посадових осіб прокуратури Амвросіївського району реєструвати та розглядати інформаційні запити відповідно до вимог вищезазначеного Закону, зобов'язати посадових осіб прокуратури Амвросіївського району по інформаційному запиту від 11 червня 2012 року надати можливість ознайомитися з матеріалами прокуратури за завою від 08 травня 2012 року та зняти ксерокопії з документів, які знаходяться в цих матеріалах, стягнути матеріальну та моральну шкоду в розмірі 243,75 грн. та 1 677,00 грн. відповідно.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги наголошує на тому, що в процесі виконання суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків, тобто відповідачем, була створена та задокументована інформація, яка є публічною, згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» та відповідно до норм цього Закону дає право позивачу на її отримання, а на відповідача покладає обов»язок по її наданню.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч.1 ст.197 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 11.06.2012 року позивач звернувся до прокуратури Амвросіївського району Донецької області із письмовим запитом про надання йому, зокрема: постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Старобешівського районного відділу регіонального центру Держкомзему та директора КП "Побутсервіс" Горнат Л.Н. по його заяві в порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України стосовно притягнення їх до кримінальної відповідальності за статтею 367 Кримінального кодексу України; можливості ознайомитися з вказаними матеріалами перевірки та при необхідності зняти копії документів, що знаходяться у вказаних матеріалах, при цьому, підставою для надання запитуваної інформації позивач зазначив норми Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Листом №54-1505 від 13.06.2012 року відповідач повідомив позивача про те, що 08.05.2012 року за №1227 йому надавалась відповідь про направлення заяви позивача в частині неправомірних дій посадових осіб Старобешівського районного відділу регіональної філії ДП Центр ДЗК до прокуратури Старобешівського району для розгляду та прийняття рішення у порядку статті 97 КПК України, а також зазначено, що постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 17.05.2012 року стосовно Горнат Л.Н. можливо отримати в прокуратурі Амвросіївського району.
Відмовляючи в задовленні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.
Так, відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 КАС України.
Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно статті 5 цього Закону, доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 13 наведеного Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визначаються суб'єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Частиною 1 статті 19 цього ж Закону містить визнання запиту на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що інформація, яка була предметом інформаційного запиту позивача, не може вважатися такою, що створена в процесі виконання суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, передбачених чинним законодавством, а є інформацією стосовно наслідків розгляду окремих матеріалів перевірки, що проводилися прокуратурою у порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
При цьому, захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості звертатися до відповідних органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури з приводу певних процесуальних дій, але таке звернення до органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури може здійснюватися лише у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб дізнання, попереднього слідства і прокуратури має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності.
Таким чином, органи прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і постанову прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2- залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року в адміністративній справі2а/0570/15646/2012- залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: Л.В.Губська
Судді: Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко