Головуючий у 1 інстанції - Темнікова А.О.
Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.
11 червня 2013 року справа №436/431/13а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Чумака С.Ю.,
суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Кам'янобрідському районі міста Луганська на постанову Кам'янобрідського районного суду міста Луганська Луганської області від 15 травня 2013 року у справі № 436/431/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Кам'янобрідському районі міста Луганська про визнання відмови протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку пенсії позивача з урахуванням виплачених останній сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати;
- зобов'язати відповідача здійснити з 15 квітня 2011 року перерахунок пенсії позивачу з урахуванням виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески.
Постановою Кам'янобрідського районного суду міста Луганська Луганської області від 15 травня 2013 року позовні вимоги задоволені частково, дії відповідача по відмові у перерахунку пенсії позивачу визнано протиправними, відповідача зобов'язано здійснити вказаний перерахунок та виплату пенсії позивачу з 1 лютого 2013 року. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої послався на те, що відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» матеріальна допомога не є складовою заробітної плати, а тому не може враховуватись при обчисленні пенсії.
Згідно частини 1 статті 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає останню необґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що позивачці з 15 квітня 2011 року було призначено пенсію як державному службовцю.
12 лютого 2013 року позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила зробити їй перерахунок пенсії з урахуванням виплаченої їй за час роботи матеріальної допомоги та індексації заробітної плати.
Листом від 13.02.2013 року відповідач у здійсненні такого перерахунку відмовив з посиланням на те, що відповідно до положень Закону України «Про державну службу» матеріальна допомога та індексація заробітної плати не є складовими заробітної плати. \ а.с. 11\.
При вирішенні спору колегія суддів виходить з правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, яка відповідно до статті 244І КАС України є обов'язковою для застосування в судовій практиці, і зазначає наступне.
За змістом статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР "Про оплату праці" (далі Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необхідність врахування при перерахунку пенсії позивачу сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.
За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду винесена законно та обґрунтовано, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Кам'янобрідському районі міста Луганська залишити без задоволення.
Постанову Кам'янобрідського районного суду міста Луганська Луганської області від 15 травня 2013 року у справі № 436/431/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через пґять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів С.Ю.Чумак
Д.В.Ляшенко
Л.В.Ястребова