Дата документу Справа № 334/4723/13-к
ЄУ № 334/4723/13-к Головуючий 1 інст. Баруліна Т.Є.
Провадж. №11сс/778/270/13 Доповідач 2 інст. ОСОБА_1
14 червня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді Гриценка С.І.,
суддів Жечевої Н.І., Татарінової А.І.,
при секретарі Соляковій С.Г.,
за участю прокурора Коваль І.М.,
адвоката ОСОБА_2
підозрюваного ОСОБА_3 - в режимі відозв'язку
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції з СІЗО №10 ДДУПВП в Запорізькій області матеріали справи за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2013 р. якою задоволено клопотання слідчого СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 91 760 гривень відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, працюючого різноробочим у ПП «Колер-С», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді, ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він разом з ОСОБА_4 та невстановленою особою, достовірно знаючи про те, що у гаражах приватного підприємця ОСОБА_5 №№277,278,279 гаражного товариства «Сигнал» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе,32 розташований склад з товарно-матеріальними цінностями та зберігаються грошові кошти, вирішили вчинити розбійний напад з метою заволодіння грошима.
Так,13.07.2012 р. приблизно о 14 год. 00 хв. він разом з ОСОБА_4 та невстановленою особою з цією метою прибув на територію зазначеного гаражного товариства «Сигнал», де приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_3, діючи узгоджено за попередньою змовою з ОСОБА_4 та невстановленою особою, напав на сина приватного підприємця ОСОБА_5- неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та разом з ОСОБА_4 та невстановленою особою розпочали бити останнього руками та ногами, після чого погрожуючи ножем подолали волю останнього до опору, діючи відкрито, відібрали зв'язку ключів від гаражів №№277,278,279 за допомогою яких відкрили замки вхідних дверей і безперешкодно проникнули до приміщень гаражів, які використовувались власниками як сховище для зберігання товару та грошових коштів та заволоділи грошима батьків ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у розмірі 16 000 гривень.
03.06.2013 р. ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.
04.06.2013 р. слідчий СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області звернувся до суду з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вимоги клопотання слідчий обгрунтував тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна і тому, перебуваючи на волі, він може вчинити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду і таким чином перешкоджати кримінальному провадженню та незаконно впливати на свідків та потерпілого з метою примусити їх давати свідчення, які спростовують його участь в інкримінованому йому злочині, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Задовольняючи клопотання слідчого слідчий суддя в ухвалі зазначив, що враховуючи вагомість наявних в провадженні доказів вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, або вчинити інше кримінальне правопорушення, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Одночасно, відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України судом було визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України в розмірі 80 мінімальних заробітних плат.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 вказує на незаконність та необ'єктивність рішення судді, його несправедливість, оскільки підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні в матеріалах провадження, ОСОБА_3 не лише не має наміру ухилятись від органів досудового слідства та суду, а й немає наміру впливати на них будь-яким чином. Навпаки, підозрюваний, який позитивно характеризується за місцем навчання, має постійне місце проживання в м. Запоріжжя, з'явився до органу досудового розслідування і написав явку з повинною, влаштувався на роботу має намір лише допомогти в розслідуванні даного правопорушення, встановити інших причетних до його вчинення осіб та відшкодувати потерпілим завдані збитки. Просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистої поруки.
Заслухавши доповідь судді по справі, адвоката ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора, який вважав ухвалу законною та обгрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Слідчим, з дотриманням вимог ст.. 184 КПК України в клопотанні зазначені обставини щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_3 у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, наведені доводи на підтвердження обставин, що свідчать про наявність можливості його зникнення з поля зору органів досудового розслідування, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, та продовжувати свою злочинну діяльність.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування ризиків, передбачених саме п. 1, 3, 4, ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки суддя, дослідивши докази по справі, які вказують на існування саме цих ризиків та, з урахуванням даних про особу підозрюваного, обставини справи, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, обрав щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначивши одночасно з триманням під вартою розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним своїх обов'язків, слідчий суддя дотримався вимог ч.3 ст. 183 КПК України і одночасно надав йому можливість, у випадку її внесення на відповідний депозитний рахунок, перебувати на волі до моменту прийняття остаточного рішення по справі.
Колегія суддів вважає, що аргументи адвоката ОСОБА_2 про необхідність обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою та невмотивованість ухвали слідчого судді не обґрунтовані, та спростовуються доказами, які містяться матеріалах кримінального провадження, в тому числі і тими, які стосуються даниих, щзо характеризують особистість ОСОБА_3 та обставин його явки з зізнанням у вчиненні кримінального правопорушення: відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 відраховано з навчального заходу, працевлаштований він 29.05.2013 року, його явка з повинною про злочин, скоєний 13.07.2012 року, датована лише 27.05.2013 року.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 червня 2013 року, якою задоволене клопотання слідчого СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, залишити без змін.
.
1. 2. 3.