79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" червня 2013 р. Справа № 5010/1636/2012-3/104
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Зварич О.В.,
Хабіб М.І.,
при секретарі Олійник І.О.,
за участю представників:
від позивача - Чебан Т.П.
від відповідача - Зайдель І.Р., Арбайтер Я.Ю.
від третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ярослав", вих.№38 від 21.03.2013 року
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.2013 року (підписане 12.03.2013 року), суддя Фрич М.М.
у справі № 5010/1636/2012-3/104
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ярослав", м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав-Електро", м.Івано-Франківськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації, м.Суми
про стягнення 302404,11 грн.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.2013 року по справі №5010/1636/2012-3/104 відмовлено у задоволенні позову ТзОВ «Будівельна компанія «Ярослав» про стягнення 302404,11 грн. з ТзОВ «Станіслав-Електро».
Суд, беручи до уваги умови договору субпідряду №06-07/12 від 06.07.2012 року, надані суду акти огляду прихованих робіт, лист Управління капітального будівництва Сумської облдержадміністрації від 28.02.2013 року, вказує, що вимога позивача про повернення авансового платежу в повному розмірі, з підстав його неосвоєння чи порушення відповідачем зобов'язань, як це передбачено ст.614 ЦК України, не підлягає до задоволення. Крім того, суд вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення з відповідача 2404,11 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Будівельна компанія «Ярослав» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.2013 року по справі №5010/1636/2012-3/104, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Зокрема, апелянт посилається на те, що відповідачем порушено строки виконання робіт за договором субпідряду №06-07/12 від 06.07.2012 року та, що станом на 17.08.2012 року (момент відмови позивача від договору), передбачених договором робіт, відповідачем не виконано, актів виконаних робіт позивачу не передано. Апелянт посилаючись на норми ст.ст.614, 615, 629, 651, 849 ЦК України, ст.ст.236, 237 ГК України, вказує на обґрунтованість позовних вимог.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2013 року прийнято вказану вище апеляційну скаргу, справу призначено до розгляду на 20.05.2013 року.
Ухвалою суду від 20.05.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.06.2013 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задоволити в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні проти вимог апелянта заперечили, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (від 20.05.2013 року), просили оскаржуване рішення залишити без змін, вказуючи на те, що сума авансу, сплачена позивачем, врахована відповідачем як оплата за виконані роботи.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Від третьої особи (Управління капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації) надійшло клопотання (від 04.06.2013 року за вих.№01-13/424), в якому останнє просить про розгляд справи за відсутності свого представника.
Поряд з цим, від третьої особи до суду надійшли пояснення на апеляційну скаргу (від 04.06.2013 року, вих.№01-13/423), в яких остання зазначає про укладення 27.07.2011 року між Управлінням капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації та ТзОВ «Будівельна компанія «Ярослав» договору підряду №24 на капітальне будівництво Центральної районної лікарні м.Охтирка (розширення) та, що у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування в повному обсязі, будівництво перенесено на період 2012, 2013 років, станом на сьогодні роботи не завершені. Поряд з цим, зазначає, що акти приймання-передачі виконаних робіт за звітні періоди третій особі надавались ТзОВ «БК «Ярослав», в яких посилання на субпідрядника відсутні. Одночасно, зазначає, що електромонтажні роботи на об'єкті виконувались не лише відповідачем, а й силами позивача та інших субпідрядників та вказує, що пояснень стосовно того, які саме роботи та на яку вартість виконані ТзОВ «Станіслав-Електро» у 2012 році дати не може.
Слід зазначити, що судом запропоновано сторонам проведення будівельно-технічної експертизи, з метою з'ясування чи були виконані ТзОВ «Станіслав-Електро» роботи у 2012 році, передбачені договором субпідряду на суму сплаченого авансу.
Проте, за відсутності погодження сторонами оплати вартості такої експертизи, суд вважає, що призначення такої є недоцільним.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається, що 06.07.2012 року між ТзОВ «Будівельна компанія «Ярослав» (в тексті договору - генпідрядник) та ТзОВ «Станіслав-Електро» (в тексті договору - субпідрядник) укладено договір субпідряду № 06-07/12, відповідно до п.1.1 якого, у порядку та на умовах, визначених договором субпідрядник (відповідач) зобов'язувався виконати роботи по влаштуванню електросилових та освітлювальних мереж на об'єкті «Центральна районна лікарня м.Охтирка», а генпідрядник (позивач) зобов'язувався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що замовником робіт є Управління капітального будівництва Сумської облдержадміністрації, яке здійснює фінансування робіт та інші функції відповідно до договору.
Із договору субпідряду вбачається, що відповідач зобов'язаний приступити до виконання робіт, пердбачених договором, впродовж двох робочих днів з моменту підписання договору та здати їх не пізніше 31 серпня 2012 року (п.4.1, п.4.2 договору).
У пункті п.3.1 та п.3.1.1 договору сторони погодили, що оплата вартості робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок. При цьому, генпідрядник має право на будь якому етапі робіт перерахувати субпідряднику авансовий платіж, який субпідрядник зобов'язаний використати на придбання і постачання матеріалів, конструкцій, виробів, необхідних для виконання робіт протягом трьох місяців з моменту його отримання. По закінченню трьохмісячного терміну невикористана сума авансу підлягає поверненню.
Позивач перерахував відповідачу авансовий платіж на придбання будівельних матеріалів згідно договору субпідряду №06-07/12 від 06.07.2012 року в розмірі 300000 грн., що підтверджується банківською випискою (арк. справи 38, том І).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 4 ст.882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Частиною 1 ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Відповідно до ч. 2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Згідно частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Аналіз положень статті 614 ЦК України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, ЦК України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини.
Судом встановлено, що 17.08.2012 року позивач звернувся до відповідача з листом про відмову від договору та з вимогою про повернення коштів з огляду на те, що відповідач, отримавши авансовий платіж від позивача станом на 17.08.2012 року не приступив до виконання робіт в передбачені договором строки та не придбав і не завіз на об'єкт будівельні матеріали (лист за вих.№140, арк. справи 39 -40 т.І).
Проте, не зважаючи на те, що строк завершення виконання та здачі робіт (31.08.2012 року) відповідачем не наступив, а також не наступив термін для вимоги щодо повернення авансового платежу, позивач (17.08.2012 року) звернувся з листом до відповідача щодо розірвання договору в односторонньому порядку.
Слід зазначити, що позивач подаючи позов про стягнення 302404,11 грн., з яких 300000 грн. - основний борг (сплачений авансовий платіж на придбання будівельних матеріалів) та 2404,11 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 01.09.2012 року по 09.10.2012 року, посилається на положення ст.ст.22, 614, 615, ч.2 ст.ст.536, 849, 1052,1057, 1214 ЦК України.
Відповідач, на спростування тверджень позивача стосовно того, що він не приступив до виконання робіт та, що такі не були проведені, подав суду акти огляду прихованих робіт (арк. справи 85-97 т.І), в яких зазначено які саме роботи виконувались відповідачем,а у п.5 таких актів вказано дати початку робіт та закінчення робіт, із вказаних актів вбачається, що відповідач приступив до виконання робіт - 09.07.2012 року. Зазначені акти підписані представниками позивача, відповідача та представником замовника (третьої особи) - Головченко А.Б.
Слід зазначити, що суд першої інстанції витребовував у позивача докази, які свідчили б про перерахування коштів іншим особам за виконання спірних робіт, проте таких подано не було.
До матеріалів справи долучено акти приймання виконаних робіт за липень 2012 року на суму 184114,13 грн. та серпень 2012 року на суму - 120231,65 грн. форми КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 по договору №06-07/12 від 06.07.2012 року, проте такі не підписані зі сторони позивача. Поряд з цим, суду не подано належних доказів надіслання таких актів позивачу.
Разом з тим, в ході розгляду справи встановлено, що в суді першої інстанції при розгляді даної справи позивачу такі були вручені.
В матеріалах справи наявний лист Управління капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації від 28.02.2013р. за вих.№03-08/160 (арк. справи 35 т.ІІ), відповідно до якого, кошти за виконані роботи по об'єкту "Центральна районна лікарня м.Охтирка (розширення)" оплачені позивачу в повному обсязі. Крім того, вказаним листом, управління капітального будівництва підтвердило, що Головченко А.Б., який підписав акти огляду прихованих робіт зі сторони замовника - дійсно веде технічний нагляд об'єкту.
З огляду на наведене вище, відсутні підстави вважати, що відповідач несвоєчасно приступив до виконання робіт, передбачених договором субпідряду №06-07/12 від 06.07.2012 року.
Судом відзначено, що між сторонами виник спір не з приводу фактичного об'єму виконаних робіт, а з приводу проплачених позивачем коштів в вигляді авансового платежу.
Поряд з цим, у відповідності до п.3.1.5 договору субпідряду передбачено, що кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що вимога позивача про повернення авансового платежу в повному розмірі з підстав його неосвоєння чи порушення відповідачем зобов'язання, як це передбачено ст.614 ЦК України, задоволенню не підлягає.
Поряд з цим, безпідставними є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2404,11 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих із посиланням на ст.ст.536, 1057, 1052, 1048 ЦК України на суму заборгованості в розмірі 300000 грн.
За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.2013 року по справі №5010/1636/2012-3/104 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ярослав" без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя Якімець Г.Г.
Судді Зварич О.В.
Хабіб М.І.