10 червня 2013 року Справа № 925/572/13
За позовом комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради
до товариства з обмеженою відповідальністю "ЧМСТ"
про визнання договору укладеним
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Кучер Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: Матвєєва І.С. за довіреністю від 04.01.2013р.;
від відповідача: Кучеренко С.П за довіреністю від 16.05.2013р.
Комунальне підприємство "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради звернулося до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ЧМСТ" про зобов'язання останнього укласти договір на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території на умовах, визначених у запропонованому позивачем проекті такого договору від 01.12.2012р. №188.
В обґрунтування позову позивач вказав на передбачену Законом України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язковість укладення запропонованого ним відповідачу до укладення договору на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 08.01.2013р. №188 та на ухилення відповідача від його укладення.
До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач заявою від 07.06.2013р. замість вказаної у позові вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території на умовах, визначених у запропонованому позивачем проекті такого договору від 01.12.2012р. №188, просив визнати укладеним між сторонами договір від 08.01.2013р. №188 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та в порядку збільшення розміру позовних вимог просив також стягнути з відповідача на свою користь 11966 грн. 95 коп. витрат по утриманню будинку та прибудинкової території за період з 01.11.2009р. по 08.01.2013р.
Крім того, позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті заявами від 07.06.2013р. і від 10.06.2013р. просив визнати укладеним між сторонами договір від 08.01.2013р. №188 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території не у редакції доданого до позову примірника такого договору, а у редакції доданого до його заяви від 07.06.2013р. примірника вказаного договору.
Зміну позивачем заявленої у позові позовної вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території на умовах, визначених у запропонованому позивачем проекті такого договору від 01.12.2012р. №188 на вимогу про визнання укладеним між сторонами договору від 08.01.2013р. №188 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території у редакції доданого до заяви позивача від 07.06.2013р. примірника такого договору господарський суд розцінив як зміну позивачем до початку розгляду господарським судом справи по суті предмету позову, право позивача на яку передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому господарський суд прийняв цю зміну позивачем предмету позову.
Заявлену позивачем у заяві від 07.06.2013р. вимогу про стягнення з відповідача на свою користь 11966 грн. 95 коп. витрат по утриманню будинку та прибудинкової території за період з 01.11.2009р. по 08.01.2013р. господарський суд розцінив не як збільшення розміру позовних вимог, а як подання іншого позову майнового характеру і ухвалою від 10.06.2013р. повернув цю заяву позивачу без розгляду.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому що проект договору від 08.01.13 №188 він не отримував і, що позивач не надав суду належних доказів надіслання проекту даного договору відповідачу.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
Подані позивачем з позовною заявою та із заявою від 07.06.2013р. примірники проектів договору на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 08.01.2013р. №188, мають різну редакцію такої його істотної умови як розміру вартості послуг, вказаної у п. 4.1 цих проектів договорів та у додатку №1 до них.
Так у п. 4.1 поданого позивачем із позовною заявою примірника проекту договору на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 08.01.2013р. №188 та у додатку №1 до нього вартість послуг визначена у сумі 0,754 грн. за 1 кв.м. і 207 грн. 51 коп. в цілому за договором.
У 4.1 поданого позивачем із заявою від 07.06.2013р. примірника проекту договору на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 08.01.2013р. №188 та у додатку №1 до нього вартість послуг визначена у сумі 0,895 грн. за 1 кв.м. і 307 грн. 99 коп. в цілому за договором.
За твердженням позивача відповідачу ним надсилалися для оформлення два примірники проекту договору від 08.01.2013р. №188 в редакції примірника цього договору, поданого із позовною заявою.
Докази надіслання позивачем відповідачу для оформлення примірників проекту договору від 08.01.2013р. №188, у редакції примірника такого договору, поданого позивачем із заявою від 07.06.2013р., відсутні. Тобто позивач не доказав факту надання ним відповідачу для оформлення двох примірників проекту договору на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 08.01.2013р. №188, щодо якого позивачем заявлена позовна вимога про визнання його укладеним.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Стаття 181 Господарського кодексу України містить такі норми:
1. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
2. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
3. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
4. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
5. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
6. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
7. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
8. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до висновку, що позивач не доказав виконання ним вимог ст. 181 Господарського кодексу України щодо обов'язкового надання ним відповідачу двох примірників проекту договору, який він вимагає визнати укладеним. За таких обставин позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено і підписано 14.06.2013р.
СУДДЯ М.В. Дорошенко