11.06.13 р. Справа№ 914/1439/13
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євролюксбуд», м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Система», м.Львів
про стягнення 59096,00грн.
Суддя Щигельська О.І.
при секретарі Горбань М.Ю.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Горуна С.М. - представник за довіреністю
Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Євролюксбуд», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Система», м.Львів про стягнення 59096,00грн.
Ухвалою господарського суду від 15.04.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.04.2013р. Ухвалою суду від 29.04.2013р. розгляд справи відкладено на 11.06.2013р., враховуючи клопотання позивача та у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.
Представнику відповідача роз'яснено його права згідно ст.ст.20, 22 ГПК України.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання 11.06.2013р. не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав, витребувані судом додаткові документи не надав, подав клопотання (вх.№21617/13 від 11.06.2013р.) про розгляд справи без присутності представника ТзОВ «Євролюксбуд» Петрика А.В. на підставі вже поданих документів.
Представник відповідача в судове засідання 11.06.2013р. з'явився, просив суд позовну заяву залишити без розгляду з підстав, зазначених у відзиві (вх.№22078/13).
У відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду з наступних підстав.
Як визначено ч.1 ст.54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовна заява ТзОВ «Євролюксбуд» підписана представником - Петриком А.В., який, як вбачається з оригіналу довіреності від 01.04.2013р. за підписом директора товариства, уповноважений на вчинення таких дій.
Проте, з поданого ТзОВ «Юридична компанія «Система» відзиву вбачається, що Петрик Андрій Васильович з 2012 року перебуває у трудових відносинах з ТзОВ «Юридична компанія «Система», що підтверджується контрактом №11/41-522/37 про прийняття (найм) на роботу Петрика А.В. в юридичний відділ товариства на посаду помічника адвоката, підписаним 09.08.2012р. (копія знаходиться в матеріалах справи).
Згідно з п.4 вказаного контракту, працівник зобов'язується, зокрема, не представляти інтереси третіх осіб (юридичних осіб, фізичних осіб, установ, організацій, підприємств всіх форм власності) у спорах, що зачіпають інтереси роботодавця, в т.ч., але не виключно, не приймати участі у судових засіданнях, як представник третіх осіб, підписувати та подавати від їх імені позовні заяви до роботодавця, або такі, що можуть стосуватися інтересів роботодавця. Контракт, згідно з п.17, діє до 08.08.2014р.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява від імені ТзОВ «Євролюксбуд» підписана особою, яка не має права на вчинення таких дій.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду до позовної заяви як доказ сплати судового збору долучено довідку Управління Державної казначейської служби України у Личаківському районі міста Львова Львівської області №03-58/68 від 11.04.2013р., в якій зазначено, що ТзОВ «Євролюксбуд» сплачено судовий збір, згідно квитанції №15 від 03.04.2013р. в сумі 1720,50грн. та зараховано в дохід державного бюджету, яка, однак, не може вважатися належним доказом вчинення таких дій.
Суд, ухвалами від 15.04.2013р. та 29.04.2013р., зобов'язував позивача надати додаткові документи, які є необхідними для розгляду справи, зокрема, докази сплати судового збору (квитанція, платіжне доручення), однак витребувані судом документи позивачем не надані.
У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р., а саме в п.2.20 зазначено, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Окрім цього у п.2.21 вказаної Постанови встановлено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Згідно з п.5 ст. 81 ГПК України, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, суд залишає позов без розгляду.
Відповідно до п.4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд повинен з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ст.43 ГПК України. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р., а саме п.2.23 визначено, що якщо факт несплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з врахуванням приписів ч.ч.1-4 ст.49 ГПК України або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 названого Кодексу.
Оскільки, позовну заяву від імені позивача підписано особою, яка не має права підписувати її, а також позивачем з невідомих причин не подано витребувані судом додаткові документи, в тому числі докази оплати судового збору, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись п.п.1, 5 ст.81, ст.86 ГПК України, суд, -
залишити позовну заяву без розгляду.
Суддя Щигельська О.І.