10.06.13 р. Справа № 914/1746/13
За позовом: Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м.Львів
До відповідача: Релігійної громади Української церкви Київського патріархату Франківського району, м. Львів
Про розірвання договору оренди №50/2002/ГоловКЕУ від 18 березня 2002 року та стягнення орендної плати в розмірі 36569,72 грн.
В судове засідання з'явились:
від прокурора: не з'явився
від позивача: Яценко А.В. - представник
від відповідача: не з'явився
Суддя Березяк Н.Є.
Секретар судового засідання Торська І.В.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов Львівським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Релігійної громади Української церкви Київського патріархату Франківського району про розірвання договору оренди №50/2002/ГоловКЕУ від 18 березня 2002 року та стягнення орендної плати в розмірі 36569,72 грн.
В судовому засіданні 27.05.2013 року судом було оглянуто оригінали документів, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи.
Розгляд було відкладено з підстав, викладених в ухвалі суду від 27.05.2013 року.
Прокурор та представник позивача позов підтримали, просили задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.
В судовому завданні 11.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
18.03.2002 року між Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (Орендодавець) та Релігійною громадою Української православної церкви Київського патріархату Франківського району (Орендар) укладено Договір оренди №50/2002/ГоловКЕУ нежитлових приміщень на строк до 18 березня 207 року.
Відповідно до Додаткових угод №50-1/2011/КЕВ від 01.04.2011 року та №50-2/2011/КЕІВ від 31.12.2011 року строк дії Договору було продовжено до 29.12.2014 року.
На виконання умов Договору №50/2002/ГоловКЕУ позивач передав відповідачу нежитлові приміщення загальною площею 341,1 кв.м., в будівлі №107 по генплану за адресою: м. Львів, вул. Кн. Ольги, 5, за які останній зобов'язувався проводити щомісячну орендну плату, однак свої Договірні зобов'язання не виконує в повному обсязі.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за оренду приміщення з травня 2012 року складає 36 569,72 грн.
В зв'язку з невиконанням умов договору оренди №50/2002/ГоловКЕУ від 18.03.2002 року відповідачем, позивач звернувся з позовом в суд про розірвання зазначеного договору та стягнення з Релігійної громади Української церкви Київського патріархату Франківського району 36 569,72 грн. боргу.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно умов Договору №50/2002/ГоловКЕУ від 18.03.2002 року, Релігійна громада Української церкви Київського патріархату Франківського району орендує у КЕВ м.Львова нежитлові приміщення загальною площею 341,1 кв.м., в будівлі №107 по генплану за адресою: м. Львів, вул. Кн. Ольги, 5.
Відповідно до розділу 2 Договору №50/2002/ГоловКЕУ Орендар зобов'язаний своєчасно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним та в повному обсязі сплачувати орендну плату, що корегується на індекс інфляції кожного наступного місяця та визначається згідно методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженою Постановою Кабінету міністрів України №786 від 04.10.1995 року.
Як вбачається із матеріалів справи, з травня 2012 року позивачем виставлялися відповідачу рахунки по сплаті орендної плати, однак зазначені рахунки орендарем були не оплачені, а відтак станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі становить та підлягає до стягнення в розмірі 36 569,72 грн.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Відповідно до ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до п. 10.6.1 Договору оренди №50/2002/ГоловКЕУ Договір може бути достроково розірваний Орендодавцем якщо Орендар не вніс плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо розірвання договору оренди №50/2002/ГоловКЕВ, прокурор та позивач посилаються на те, що станом на квітень 2013 року відповідачем не оплачено орендної плати з травня 2012 року. Невиконання умов договору оренди прямо порушує інтереси та права позивача, а також наносить пряму шкоду у розмірі фактичної непогашеної заборгованості в сумі 36 569,72 грн.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.
Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача в сумі 2867,50 грн. судового збору.
Керуючись 3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Розірвати Договір оренди нежитлових приміщень, загальною площею 341,1 кв.м., №50/2002/ГоловКЕВ від 18 березня 2002 року розташованих на території військового містечка №1 у будівлі 107 по генплану за адресою : м. Львів, вул. Княгині Ольги, 5, який укладений між Головним квартино-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та Релігійною громадою Української церкви Київського патріархату Франківського району.
3. Стягнути з Релігійної громади Української церкви Київського патріархату Франківського району (79000, м. Львів, вул. Наукова, 82 кв.64, код ЄДРПОУ 26095328) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79058, м. Львів, вул. Шевченка, 3А, код ЄДРПОУ 07638027) - 36 569,72 грн. - заборгованості.
4. Стягнути з Релігійної громади Української церкви Київського патріархату Франківського району (79000, м. Львів, вул. Наукова, 82 кв.64, код ЄДРПОУ 26095328) - в дохід державного бюджету України - 2 867,50 грн. - судового збору.
5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.06.2013 року.
Суддя Березяк Н.Є.