88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а
11.06.2013 Справа № 5008/788/2012
Суддя господарського суду В.В.Мокану,
розглянувши заяву публічного акціонерного товариства „Готельно - туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття", м. Ужгород б/н, б/д (вх. № 02.5.1-17/4457/12 від 24.04.2013 року) про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 05.11.2012 року у справі № 5008/788/2012, за участю представників: стягувача (позивача) - Доценко В.О., довіреність від 26.02.2013 року, заявника (боржника, відповідача) - Ганчак В.І., довіреність від 01.04.2013 року,
встановив:
Рішенням господарського суду області від 05.11.2012 року по справі № 5008/788/2012 задоволено повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс - центр - 3", м. Ужгород до публічного акціонерного товариства „Готельно - туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття", м. Ужгород, присуджено до стягнення з публічного акціонерного товариства „Готельно - туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття", м. Ужгород на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс - центр - 3", м. Ужгород суму 109 811 грн., в. т.ч. 109 809 грн. заборгованості за договором від 01.01.2000 року, 1 грн. інфляційних нарахувань та 1 грн. 3% річних, а також суму 2196 грн. 22 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Відповідач по справі - ПАТ „Готельно - туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття" звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення, якою просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду від 05.11.2012 року у справі № 5008/788/2012 терміном на 7 років.
В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що впродовж останнього часу боржник є об'єктом спроб протиправного захоплення, яке спрямоване на заволодіння майном підприємства, шляхом визнання його банкрутом, що підтверджується судовими актами по справах № 5008/1483/2011, № 5008/977/2012. Стверджує, що у зв'язку з цим підприємство тривалий час здійснювало свою діяльність в режимі дії мораторію, арешту майна та коштів, що унеможливлює проведення повноцінної господарської діяльності та отримання прибутку. Провадження у справах про банкрутство були припинені з огляду на платоспроможність підприємства. Наголошує на тому, що переважна більшість заборгованості товариства була отримана стягувачами на підставі договорів про відступлення права вимоги в інших кредиторів, і їх зверненню до суду про стягнення заборгованостей передувало безпідставне їх накопичення попереднім керівництвом товариства, що підтверджується кримінальною справою проти колишнього директора ПАТ ГТК „Інтурист - Закарпаття". За таких обставин, заявник вважає розстрочку виконання рішення єдиним можливим варіантом розрахунку, враховуючи наявність у боржника ряду фактично штучно накопиченої заборгованості та необхідність поступового виконання зобов'язань перед усіма кредиторами. З цією метою новим керівництвом ПАТ розроблено фінансовий план, згідно з яким, як стверджує заявник, заборгованість перед кредиторами становить 7453 тис. грн., чистий прибуток підприємства на місяць - 113 тис. грн., сума погашення кредиторської заборгованості в місяць - 89 тис. грн., що дасть можливість погасити наявні борги і вберегти підприємство від банкрутства.
В судовому засіданні 14.05.2013 року представником заявника подано додаткові пояснення до заяви про розстрочку виконання рішення, якими зазначає, що посилання стягувача на неправдивість фінансового плану є голослівними та нічим не підтвердженими, оскільки договір оренди, укладений із ТОВ „Комплекс „Закарпаття", забезпечує отримання підприємством щомісячно прибутку у розмірі 170 тисяч грн., який дає можливість щомісячної виплати кредиторської заборгованості у розмірі близько 80 тис. гривень згідно з розробленим фінансовим планом. Крім того, зазначає, що заявник не несе жодних витрат, пов'язаних з оплатою комунальних послуг, оскільки такі оплачуються орендарем.
Стягувач по справі проти заяви про розстрочку виконання рішення заперечив. Зокрема, поданими письмовими запереченнями на заяву зазначає, що посилання відповідача на факт протиправного його захоплення не може стати підставою для надання розстрочки виконання рішення згідно ст. 121 ГПК, оскільки всі справи про банкрутство відповідача були припинені через відсутність ознак неплатоспроможності. Стверджує, що факт платоспроможності відповідача, який встановлений рішеннями судів і згідно норми ст. 35 ГПК повторному доведенню не підлягає, свідчить про можливості виконання останнім своїх кредиторських зобов'язань. Вважає, що протиправність дій відповідача щодо перерахування грошових коштів Ужгородському ВДВС з метою створення ілюзії виконання грошових зобов'язань перед кредиторами доведена постановою у справі № 5008/486/2011 від 08.04.2013 року. Наполягає на тому, що з огляду на нечіткість та неконкретність поданої відповідачем заяви, така заява задоволенню не підлягає. Додатково покликається на те, що боржник перебував під дією мораторію з 26.10.2011 року по 06.06.2012 року та з 28.11.2012 року по 21.03.2013 року і за цей час був звільнений від сплати пені та інших штрафних санкцій, тобто безоплатно користуватися грошима кредиторів протягом 12 місяців дії мораторію, отже, фактично вже мав рік відстрочки виконання зобов'язання. Разом з тим, зазначає, що наразі все майно відповідача передано ТОВ "Комплекс „Закарпаття" в оренду по ціні, заниженій в 8 разів, при цьому відповідач самостійно сплачує власні комунальні витрати на утримання готельного комплексу, у зв'язку з чим стягувач вважає наданий заявником фінансовий план розвитку ПАТ ГТК „Інтурист - Закарпаття" та наведені ним показники неправдивими та такими, що не відповідають дійсності.
Представником стягувача по справі подано суду ряд клопотань, проти задоволення яких представниками заявника висловлено усні заперечення. За наслідками їх розгляду судом вирішено:
Клопотання про здійснення фіксації судового процесу від 05.06.2013 року у відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України судом задоволено, здійснено фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Клопотання від 05.06.2013 року про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача відділу державної виконавчої служби МРУЮ України з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 33637832 залишено судом без задоволення з огляду на приписи ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Оскільки, спір у даній справі розглянуто судом по суті і прийнято рішення, а органи виконавчої служби покликані виконувати судові рішення (ухвали, постанови), результат розгляду заяви про розстрочку виконання рішення не впливає на їх права чи обов'язки, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про залучення третьої особи до участі у справі № 5008/788/2012.
Клопотання від 05.06.2013 року про винесення окремої ухвали, зупинення розгляду справи та направлення матеріалів справи до правоохоронних органів для приєднання до кримінального провадження №12012070030000571 судом відхилено виходячи з наступного. Окрема ухвала господарського суду є засобом реагування господарського суду на виявлені під час судового розгляду порушення законності або суттєві недоліки у діяльності підприємства, установи, організації. Окрему ухвалу може бути винесено лише, якщо зазначені обставини виявлені під час розгляду справи. Враховуючи, що в даному випадку не відбувається розгляд справи по суті спору, а розглядається заява про розстрочку виконання рішення, суд не встановлює фактичні обставини справи та дії відповідних посадових осіб, суд з'ясовує обставини, що ускладнюють виконання рішення або унеможливлюють його виконання, клопотання про винесення окремої ухвали задоволенню не підлягає. Стосовно клопотання про зупинення розгляду справи та направлення матеріалів справи до правоохоронних органів для приєднання до кримінального провадження № 12012070030000571 суд зазначає, що підставою для зупинення розгляду справи та направлення матеріалів справи до правоохоронних органів позивач вказує порушення заявником (відповідачем) постанови про арешт коштів відповідача, перерахування коштів боржникам незаконно, внаслідок чого гроші відповідачеві повернуто; в період дії постанов про арешт коштів з чергового незаконного, за твердженням позивача, рахунку відповідач перерахував кошти, чим вчинив злочин, передбачений ст. ст. 382, 388 Кримінального кодексу України тощо. Проте, предметом заяви відповідача є розстрочка виконання рішення у справі відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, розгляд якої можливий за наявними доказами; порушення кримінального провадження стосовно керівництва відповідача не впливає на розгляд даної заяви.
Клопотання позивача від 05.06.2013 року, назване клопотанням про зупинення провадження у справі, а фактично, як вбачається з його прохальної частини, клопотання про витребування доказів судом залишено без задоволення, з огляду на наступне. У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Докази, які позивач просить витребувати, не є необхідними для розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду, заява задоволенню не підлягає.
Подане представником позивача (стягувача) додаткове пояснення від 05.06.2013 року, яке фактично є клопотанням про витребування доказів, як вбачається з прохальної частини даного документу, є аналогічним до вищеописаного клопотання про витребування доказів, судом залишено без задоволення з тих же підстав.
Клопотання від 11.06.2013 року про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПАТ „ГТК „Інтурист - Закарпаття" до повного виконання рішення у даній справі подавати державному реєстратору виконавчого комітету Ужгородської міської ради документи з метою внесення змін до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо зміни форми існування чи скасування своєї державної реєстрації та подавати реєстраційній службі Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області документи щодо внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно з приводу нерухомого майна, що знаходиться у власності ПАТ „ГТК „Інтурист - Закарпаття" за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 5, судом відхилено. Підпунктом 7.7. п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року визначено, що у випадку, якщо заходів до забезпечення позову не було вжито до прийняття рішення зі спору, то господарський суд згідно з частиною другою статті 121 ГПК України, має право одночасно з вирішенням питання про відстрочку, розстрочку або зміну способу і порядку виконання рішення вжити заходів до забезпечення його виконання.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При цьому, заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Враховуючи наведене суд зазначає, що предметом позову у даній справі є матеріально - правова вимога позивача до відповідача (стягнення суми 109811 грн.), що не кореспондується із запропонованим стягувачем заходом до забезпечення позову.
Третя особа явку уповноваженого представника для участі в судових засіданнях по розгляду заяви не забезпечила. Явка представників учасників спору в судове засідання по розгляду заяви судом обов'язковою не визнавалася.
Розглянувши заяву ПАТ „ГТК „Інтурист - Закарпаття" про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 05.11.2012 року у справі № 5008/788/2012, заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, дослідивши подані сторонами в обґрунтування своїх тверджень документи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь - якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як вбачається з поданої заявником (відповідачем) заяви про розстрочку виконання рішення, підставою такої розстрочки останній зазначає важке фінансове становище, що зумовлене об'єктивними обставинами (порушенням судом справ про визнання його банкрутом та тривалу дію мораторію для виконання ним своїх зобов'язань перед кредиторами), які ускладнюють виконання судового рішення. Заявником подано фінансовий план погашення заборгованості, який є належним доказом наявності прибутку у відповідача в майбутньому і свідчить про можливість виконання відповідачем ухваленого судового рішення у наведені строки.
Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не містить переліку виняткових випадків відстрочки або розстрочки виконання рішення, у кожному конкретному випадку це згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України є оцінкою судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
З огляду на викладене, враховуючи подані обома сторонами докази і наведені аргументи щодо поточного фінансового стану боржника, доводи заявника про можливість його покращення, наявності дійсної загрози банкрутства боржника, матеріальні інтереси обох сторін, а також те, що заборгованість виникла згідно договорів відступлення права вимоги, суд констатує винятковість даного випадку та наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення господарського суду області від 05.11.2012 року у справі № 5008/788/2012, суд вважає за можливе частково задоволити заяву, розстрочивши виконання рішення рівними частинами строком на 2 роки.
Заперечення позивача проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення судом не можуть бути прийняті до уваги, враховуючи наступне. Та обставина, що всі справи про банкрутство відповідача (заявника) припинені через відсутність ознак його неплатоспроможності, не спростовує подані заявником докази про неможливість (утруднення) одночасного виконання рішень судів, наслідком чого наявною б стала загроза банкрутства; дії відповідача щодо перерахування грошових коштів Ужгородському ВДВС не позбавляють заявника права на звернення із заявою про розстрочку виконання рішення; заборгованість відповідача перед позивачем у справі № 5008/788/2012 виникла саме з договору відступлення прав вимоги, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, позовною заявою та рішенням у даній справі тощо.
Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України",
1. Заяву публічного акціонерного товариства „Готельно - туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття", м. Ужгород б/н, б/д (вх. № 02.5.1-17/4457/12 від 24.04.2013 року) про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 05.11.2012 року у справі № 5008/788/2012 задоволити частково.
2. Розстрочити виконання рішення від 05.11.2012 року у справі № 5008/788/2012 на 2 роки відповідно до наступного графіку:
до 12 липня 2013 року - 4666,97 грн.;
до 12 серпня 2013 року - 4666,97 грн.;
до 12 вересня 2013 року - 4666,97 грн.;
до 12 жовтня 2013 року - 4666,97 грн.;
до 12 листопада 2013 року - 4666,97 грн.;
до 12 грудня 2013 року - 4666,97 грн.;
до 12 січня 2014 року - 4666,97 грн.;
до 12 лютого 2014 року - 4666,97 грн.;
до 12 березня 2014 року - 4666,97 грн.;
до 12 квітня 2014 року - 4666,97 грн.;
до 12 травня 2014 року - 4666,97 грн.;
до 12 червня 2014 року - 4666,97 грн.;
до 12 липня 2014 року - 4666,97 грн.;
до 12 серпня 2014 року - 4666,97 грн.;
до 12 вересня 2014 року - 4666,97 грн.;
до 12 жовтня 2014 року - 4666,97 грн.;
до 12 листопада 2014 року - 4666,97 грн.;
до 12 грудня 2014 року - 4666,97 грн.;
до 12 січня 2015 року - 4666,97 грн.;
до 12 лютого 2015 року - 4666,97 грн.;
до 12 березня 2015 року - 4666,97 грн.;
до 12 квітня 2015 року - 4666,97 грн.;
до 12 травня 2015 року - 4666,97 грн.;
до 12 червня 2015 року - 4666,97 грн.;
3. Копію ухвали надіслати учасникам спору.
4. Ухвала набирає законної сили з дня її винесення.
Повний текст ухвали підписано 14.06.2013 року
Суддя В.В. Мокану