06.06.13р. Справа № 904/3750/13
За позовом Прокуратури Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію
Суддя Петрова В.І.
Представники:
від прокуратури: Ягольник Г.В., посв. №016143
від позивача: Ушакова Н.П., дов. №943/01 від 27.02.13р.
від відповідача: Лисак А.О., дов. №57 від 01.01.13р.
Прокуратура Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулася до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 2 867 071,99грн., 39 988,59грн. - пені, 7 978,26грн. - 3% річних, 128 176,85грн. - 7% штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №1143ПР/БМЕС 091157ню від 16.10.2009р., укладеного між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" та Державним підприємством "Придніпровська залізниця", в частині повної та своєчасної оплати за надану теплову енергію за період з 01.12.2012р. по 01.04.2013р.
06.06.2013р. позивач - Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" подало до суду довідку про те, що станом на 04.06.2013р. заборгованість відповідача у розмірі 2 867 071,99грн. відсутня.
Відповідач - Державне підприємство "Придніпровська залізниця" проти позову заперечує, зазначає, що після подачі позову до суду він сплатив заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 2 867 071,99грн. До того ж, відповідач вважає, що розрахунок пені суперечить вимогам чинного законодавства.
06.06.2013р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників сторін, господарський суд, -
16.10.2009р. між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (продавець-теплопостачальна організація) та Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (покупець-споживач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №1143ПР/БМЕС 091157ню, за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди №1 від 13.12.2010р., продавець взяв на себе зобов'язання постачати покупцю теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а покупець зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п.2.1. договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №3 до договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляція - в період опалювального періоду, гаряче водопостачання - протягом року.
Пунктами 11.1., 11.2., 11.3. договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє з 01.10.2009р. до 01.10.2010р. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов"язку повної сплати за спожиту теплову енергію. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.
За п.6.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або розрахунковим способом (опалення, гаряче водопостачання).
Відповідно до п.6.6. договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 13.12.2010р., продавець-теплопостачальна організація і покупець - споживач щомісячно до 10 числа оформляють двосторонній акт прийому-передачі теплової енергії та акт звірки взаєморозрахунків.
Згідно п.7.2. договору, з урахуванням додаткової угоди №2 від 27.12.2011р., тариф на постачання теплової енергії з 01.10.2011р. складає 844,82 грн. за 1Гкал з ПДВ. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.7.3. договору).
Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов"язання за договором виконав, поставивши відповідачу теплову енергію в гарячій воді у період з грудня 2012р. по березень 2013р. на суму 4 923 338,59грн., що підтверджується актами здачі-прийняття послуг №0013 від 29.12.2012р., №0013 від 31.01.2013р., №0013 від 28.02.2013р., №0013 від 29.03.2013р., підписані сторонами (а.с.21-24).
За п.7.1., в редакції додаткової угоди №2 від 27.12.2011р., оплата за теплову енергію здійснюється покупцем-споживачем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується покупцем-споживачем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п.3.2.5. договору споживач теплової енергії зобов"язується виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах та в терміни, передбачені договором.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач оплату за відпуск теплової енергії здійснив частково у розмірі 2 056 266,60грн. Заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.12.2012р. по 01.04.2013р. складала 2 867 071,99грн.
Після подачі позову до суду відповідач оплатив залишкову заборгованість у розмірі 2 867 071,99грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача (а.с.43-52).
Станом на 04.06.2013р. заборгованість відповідача відсутня, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 04.06.2013р., підписаного сторонами, та довідкою Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" від 04.06.2013р. (а.с.41, 42).
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України).
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.8.2.9. договору за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.
Прокурор здійснив розрахунок пені за подвійною обліковою ставкою НБУ та просить стягнути з відповідача пеню за період з 15.01.2013р. по 22.04.2013р. у розмірі 39 988,59грн., а також 7% штрафу у розмірі 128 176,85грн.
Господарський суд, перерахувавши пеню за вказаний період, встановив, що вона підлягає до стягнення у розмірі 39 984,51грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Прокурор просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.01.2013р. по 22.04.2013р. у розмірі 7 978,26грн.
Зробивши перерахунок, 3% річних за вказаний період підлягає до стягнення в повному обсязі.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 39 984,51грн., 3% річних у розмірі 7 978,26грн., 7% штрафу в розмірі 128 176,85грн., в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 2 867 071,99грн. - провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойку не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не подав доказів неспроможності сплати заборгованості в установлений договором строк.
Керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828, р/р26007055378 у ДФ АБ "Експрес-Банк" МФО 306964) на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ЄДРПОУ 00130850, р/р26007301020231 в ПАТ "Банк Перший" м. Київ, МФО 320995) пеню в розмірі 39 984,51грн. (тридцять дев"ять тисяч дев"ятсот вісімдесят чотири грн. 51коп.), 3% річних у розмірі 7 978,26грн. (сім тисяч дев"ятсот сімдесят вісім грн. 26коп.), 7% штрафу в розмірі 128 176,85грн. (сто двадцять вісім тисяч сто сімдесят шість грн. 85коп.).
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828, р/р26007055378 у ДФ АБ "Експрес-Банк" МФО 306946) на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 у Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001) 60 864,23грн. (шістдесят тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. 23коп.) судового збору.
Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 867 071,99грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
В іншій частині позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 11.06.2013р.
Суддя В.І. Петрова