06.06.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-797/1010/2013р. Головуючий
в першій інстанції Пекарініна І.А.
Доповідач апеляційної
інстанції Клочко В.П.
Категорія 25
06 червня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Сундукова В.М.,
при секретарі: - Лашкевич Н.О.,
за участю: - представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 28 січня 2013 року по цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_5 про стягнення суми страхового відшкодування, -
У січні 2013 року представник М(Т)СБУ звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_5 витрати на виплату страхового відшкодування в сумі 19332,74 грн., відшкодувати судові витрати у загальному розмірі 2214,60 грн..
Вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 29.11.2008 року, ОСОБА_5, керуючи ТС «АЗЛК», д.н. НОМЕР_1, спричинив зіткнення з автомобілем «Мазда», д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6, та автомобілем «Мазда», д.н. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_7. У наслідок чого зазначені автомобілі отримали значні пошкодження. Відповідно до постанови Нахімовського районного суду м.Севастополя від 12.12.2008 р. за адміністративним матеріалом по зазначеній ДТП ОСОБА_5 було визнано винними у здійсненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративного стягнення. У самостійному порядку відповідачем шкоду не відшкодовано.
У зв'язку з тим, що на час зазначеної ДТП, автомобіль відповідача застрахований не був, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до позивача, який здійснив їм виплату страхового відшкодування з Фонду захисту потерпілих.
На підставах ст. ст.993, ч.1 ст.1191 ЦК України, у зв'язку з тим, що відповідача було визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху України та здійсненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, він, на думку позивача, потрібен відшкодувати суму сплаченого страхового відшкодування.
Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 28 січня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати на виплату страхового відшкодування в сумі 12134,31 грн., витрати пов'язані з оплатою послуг аварійного комісара 1040 грн., витрати на правову допомогу 458,80 грн., судовий збір 214,60 грн., а всього 13847 грн. 71 коп. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 28 січня 2013 р. з підстав порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29 листопада 2008 року на вул. Колі Пищенко у м.Севастополі відбулася дорожньо-транспортна пригода, у наслідок якої були спричинені механічні пошкодження автомобілю «МАЗДА» д.н. НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_6, та автомобілю «МАЗДА» д.н. НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_7.
Відповідно до постанови Нахімовського районного суду м.Севастополя від 12.12.2008 року ОСОБА_5 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с.13).Постанова набрала чинності.
Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до звіту вартості матеріальної шкоди серії SL №10034 від 23.12.2008 року, нанесеної власнику транспортного засобу ОСОБА_6, виданого експертною компанією «Укравтоекспертиза» в особі СПД оцінщика ОСОБА_8, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 7815,35 грн. (з урахуванням ПДВ) (а.с.19-29).
Відповідно до звіту вартості матеріальної шкоди серії SL №10042 від 24.12.2008 року, нанесеної власнику транспортного засобу ОСОБА_7, виданого експертною компанією «Укравтоекспертиза» в особі СПД оцінщика ОСОБА_8 вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 14135,94 грн. (з урахуванням ПДВ) (а.с.30-41).
Той факт, що зазначена сума шкоди у добровільному порядку відшкодована не була не спростовується самим відповідачем.
Відповідно до п.п.а, п.41.1. ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
На підставі заяв потерпілих у ДТП - ОСОБА_6 та ОСОБА_7(а.с.10,14) у порядку ст.35 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, було відшкодовано шкоду у повному обсязі відповідно до проведених оцінок. Данні обставини підтверджуються Наказом №236 від 23.01.2009 року про виплату 11779,95 грн (без урахування ПДВ) на користь ОСОБА_7(а.с.43) та Наказом №324 від 04.02.2009 року про виплату на користь ОСОБА_6 6512,79 грн. (без урахування ПДВ) (а.с.42). Грошові кошти відповідно до наказів перераховані на рахунки потерпілих, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи (а.с.44,45).
22 травня 2012 року судом першої інстанції було призначено авто товарознавчу експертизу. Відповідно до висновку №761 від 19.10.2012 року сума матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Мазда» д.н. НОМЕР_2, станом на 29.11.2008 року складає 4948,15 грн., власнику автомобіля «Мазда» д.н.НОМЕР_3 - 7186,16 грн. (а.с.121-137).
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
На підставі наведеного колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неврахування оцінок експерта від 23.12.2008 року та 24.12.2008 року та зменшення суми у відшкодування збитків відповідно до оцінки від 19.10.2012 року.
Ч.1 ст.1191 ЦК прямо зазначається, право вимоги до винної особи відбувається у розмірі виплаченого відшкодування. Тобто Законом не встановлюється можливість зменшення суми відшкодування.
Доводи суду першої інстанції, що відповідно до п.8.1. розділу VIII Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів для визначення вартості матеріального збитку, спричиненого власнику КТЗ, необхідно застосовувати витратний підхід та метод калькуляції вартості відновлювального ремонту, а відповідно до оцінок від 23.12.2008 року та 24.12.2008 року було застосовано порівняльний та витратний методологічний підхід, колегія суддів вважає необгрунтованими.
Зі звітів вартості матеріальної шкоди серії SL №10034 від 23.12.2008 року та SL №10042 від 24.12.2008 року, а саме: розділ 5 «Содержание применяемых методических подходов, методов и оценочных процедур, а также соответствующих расчетов с помощью которых підготовлено заключение» прямо зазначено, що при оцінці використувався витратний підхід з використанням методу складання калькуляції витрат на відновлення пошкодженого ТЗ (а.с. 79-80, 104-105).
Крім того колегія суддів звертає увагу на той факт, що при складенні звіту №761 від 19.10.2012 року експерт використовував Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затверджену Наказом Міністерства юстиції України і Фонду державного майна України №1335/5/1159 від 24.07.2009 року (а.с.102). Таким чином експертом у супереч діючого законодавства України до оцінки збитків спричинених внаслідок ДТП від 29.11.2008 року було застосовано нормативний акт від 24.07.2009 року.
У зв'язку з зазначеними обставинами колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано не взяв до уваги висновки експерту від 23.12.2008 року та 24.12.2008 року та поклав у основу рішення висновок, який суперечить вимогам діючого законодавства.
Рішення суду у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 458,80 грн та судового збору у розмірі 214,6 грн. колегія суддів вважає обґрунтованим, бо воно постановлено відповідно до вимог ст.ст.84,88 УПК України, ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду, відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, - скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 303,304,307, п.3 ч.1 ст.309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.
Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 28 січня 2013 року скасувати та постановити нове рішення.
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_5 про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов'язані з проведенням регламентної страхової виплати у розмірі 18292,74 грн., витрати пов'язані з оплатою послуг аварійного комісара у розмірі 1040, 00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 458, 80 грн., судовий збір 214,60 грн., а всього 20 006,14 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.П.Клочко
Судді: Н.Г. Алєєва
В.М. Сундуков