Справа № 116/2940/13-ц
Провадження № 2/116/1559/13
05.06.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді: Тімофеєвої Г.О.,
при секретарі: Рожаєвій Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виробничого кооперативу «Скіф-88» про виділення частки у власність із спільної часткової власності,
Позивач ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до відповідача ВК «Скіф-88» (далі відповідач) про виділення у власність торгівельного павільйону на базі відпочинку котеджного типу, загальною площею - 40,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, із спільної часткової власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем з відповідачем був укладений договір № 39 про сумісну діяльність з будівництва бази відпочинку на 300 місць в смт. Миколаївка Сімферопольського району.
Згідно з даним договором, відповідач, приймаючи на себе виключні функції забудовника, зобов'язався збудувати базу відпочинку на 300 місць в смт. Миколаївка, з наступною передачею частки у власність. Передача частки власності зобов'язана здійснюватись на підставі акту прийому-передачі.
Згідно з угодою про виділення частки на базі відпочинку на 300 місць в смт. Миколаївка Сімферопольського району від 21.11.2007 року, актом приймання-передачі закінченої частки будівництва по базі відпочинку на 300 місць по АДРЕСА_1, відповідач передав позивачу частку у будівництва на суму 7030 грн.
Таким чином, як вважає позивач, у межах договору № 39, проведена передача балансової вартості частки, без виділення її в натурі.
28.11.2007 року рішенням Миколаївської селищної ради був присвоєний поштовий адрес на торгівельний павільйон, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Також 15.07.2007 року рішення Миколаївської селищної ради, позивачу була дозволена розробка проекту землеустрою по відведенню земельною ділянки площею 0,005 га в АДРЕСА_1 під будівництво торгівельного павільйону.
Згідно з технічною інвентаризацією, за адресою: АДРЕСА_1, розташований торгівельний павільйон, який складається із приміщень та тераси, загальною площею 40,3 кв.м (приміщення 31,0 кв.м, вбудована тераса площею 9,3 кв.м).
Також згідно з п.III акта приймання-передачі закінченої частки будівництва по базі відпочинку котеджного типу на 300 місць по вул. Чудесна в смт. Миколаївка Сімферопольського району, частка переходить у власність позивача, у зв'язку з чим позивач просить виділити в натурі належну йому частку у власність.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, у якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача у судове засіданні не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, у якій просить справу розглянути за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 та визнання за ним права власності на торгівельний павільйон загальною площею 40,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_1.
Згідно з частиною 4 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.
16.03.2004 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 39 про спільну діяльність по будівництву бази відпочинку на 300 місць в смт. Миколаївка Сімферопольського району. Згідно з даним договором позивачем було сплачено 410 грн. за проектні роботи, 120 грн. за земельний податок, 6500 грн. за пайову участь у виконаних відповідачем роботах. Таким чином загальна сума, яка була сплачена за договором склала 7030 грн.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.6, 1.8 цього договору частину обов'язків з будівництва об'єкту несе підприємство; визначається форма вкладу партнера у спільну діяльність (грошова, матеріальна); будівництво ведеться тільки підприємством, в тому числі об'єктів на ділянці, закріпленій за партнером; внутрішні (оброблювані) роботи на об'єктах, закріплених за партнером, здійснюються самим партнером.
Згідно з пунктом 1.4 договору після здачі об'єкту в експлуатацію частина власності може бути передана безпосередньо партнеру, а частина власності, як - то будівлі, споруди, інженерні мережі, дороги та місця благоустрою, земельні ділянки загального користування, передаються новоствореній юридичній особі.
19.11.2004 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору про спільну діяльність по будівництву бази відпочинку на 300 місць в смт. Миколаївка Сімферопольського району, згідно з якою була визначена вартість частки будівництва у розмірі 7030 грн.
За договором № 39 про спільну діяльність по будівництву бази відпочинку на 300 місць в смт. Миколаївка Сімферопольського району укладеного між позивачем та відповідачем, 21.11.2007 року відповідач передав позивачу частку у будівництві бази відпочинку на 300 місць в смт. Миколаївка Сімферопольського району на суму 7030 грн., що підтверджується актом прийому-передачі закінченої частки будівництва на базі відпочинку котеджного типу на 300 місць в смт. Миколаївка Сімферопольського району від 21.11.2007 року та угодою про виділення частки на базі відпочинку на 300 місць в смт. Миколаївка Сімферопольського району від 21.11.2007 року.
Згідно з п.2.2. Угоди про виділення частки на базі відпочинку на 300 місць в смт. Миколаївка Сімферопольського району від 21.11.2007 року, виділення частки із спільної часткової власності та оформлення права власності на неї позивач повинен здійснювати сам та за свої кошти.
Таким чином, у межах договору № 39, проведена передача балансової вартості частки позивачу, без виділення її в натурі.
Згідно з рішенням Миколаївської селищної ради Сімферопольського району 19 сесії 5 скликання від 30.11.2007 року, позивачу ОСОБА_1 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, площею 0,005 га в АДРЕСА_1, під розміщення торгівельного павільйону із забудованих земель ВК «Скіф-88».
Також згідно з рішенням Миколаївської селищної ради Сімферопольського району 19 сесії 5 скликання від 28.11.2008 року, будівлі торгівельного павільйону була присвоєна адреса - АДРЕСА_1.
Статтею 1130 ЦК України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Відповідно до ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Частиною 1 ст. 1134 ЦК України встановлено, що внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах, інших ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.
Частиною 2 ст. 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Сімферопольської районної державної адміністрації від 20.04.2006 року № 768-р. затверджено акт державної приймальної комісії від 20.04.2006 року з прийняття в експлуатацію другого пускового комплексу бази відпочинку котеджного типу на 300 місць виробничої корпорації «Скіф-88» в смт. Миколаївка.
Згідно з вимогами частини 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
За таких обставин суд приходить до висновку, що частка позивача у праві спільної часткової власності складається саме з торгівельного павільйону.
Частиною 1 ст. 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Таким чином, враховуючи, що позивач є співвласником майна, яке збудовано в установленому порядку та прийнято до експлуатації, позовні вимоги про виділення у власність частки у вигляді торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача.
Тому, на підставі статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору.
З урахуванням викладеного, на підставі статей 88, 120 ЗК України, 319, 364 ЦК України, керуючись ст.ст. 130, 174, 212, 215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до виробничого кооперативу «Скіф-88» про виділення частки у власність із спільної часткової власності - задовольнити.
Виділити в натурі частку ОСОБА_1 у вигляді торгівельного павільйону, загальною площею 40,3 квадратних метра (приміщення 31,0 квадратний метр, вбудована тераса - 9,3 квадратних метри) за адресою: АР Крим, АДРЕСА_1, з нерухомого спільного майна - другого пускового комплексу бази відпочинку котеджного типу на 300 місць, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, визнавши за ОСОБА_1 право власності на виділене майно і припинивши на нього право власності виробничого кооперативу «Скіф-88» (за даними реєстрації - виробничої корпорації «Скіф-88»).
Стягнути з виробничого кооперативу «Скіф-88» судовий збір на користь ОСОБА_1 у розмірі 229,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя