14.06.2013
Справа № 744/147/13-ц
Провадження № 2/744/52/2013
12 червня 2013 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Гнипа О.І.,
при секретарі Бородіній В. В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором надання поворотної фінансової допомоги,-
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», пред'явив позов до відповідача, ОСОБА_2, згідно даних якого позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» за договором надання поворотної фінансової допомоги борг у розмірі 7639 гривень 68 копійок, пеню у сумі 1861 гривня 03 копійки та суму 3% річних у розмірі 127 гривень 47 копійок, що разом складає 9628 гривень 18 копійок. В обґрунтування своїх позовних вимог товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» у позові зазначено про те, що згідно наказу № 1 223 КА/к-п від 03 вересня 2010 року відповідач був прийнятий на роботу в товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на посаду ветлікаря. 30 квітня 2012 року між відповідачем та позивачем був укладений договір надання поворотної фінансової допомоги № 12-831/КАМ-Ю. Згідно п. 1.1. вказаного договору позивач передав у власність відповідачеві грошові кошти (фінансову допомогу), а останній зобов'язався їх повернути у порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 2.1 наведеного договору розмір фінансової допомоги за договором складає 8539 гривень 68 копійок. П. 2.3 зазначеного договору обумовлено, що підписанням цього договору відповідачем підтверджується факт одержання ним від позивача фінансової допомоги у розмірі, зазначеному в п. 2.1 цього договору. Також факт отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 8539 гривень 68 копійок доводиться видатковим касовим ордером від 08 травня 2012 року. Пунктом 3.1 згаданого договору передбачено, що строк повернення фінансової допомоги складає двадцять дев'ять календарних місяців, починаючи з 01 травня 2012 року, а відповідно до п. 4. 4 договору встановлена умова, що у випадку звільнення відповідача з роботи (з ініціативи адміністрації чи за власним бажанням відповідача), тобто у випадку припинення трудових відносин між сторонами, - до моменту повернення всієї суми фінансової допомоги, наданої відповідачеві відповідно до цього договору, сума неповерненого залишку фінансової допомоги підлягає обов'язковому поверненню відповідачем протягом двох календарних днів з моменту подачі заяви про звільнення, але в будь-якому випадку до моменту видачі відповідачеві трудової книжки шляхом внесення грошових коштів в касу позивача. Відповідно до наказу № 466 КА/к-з від 19 липня 2012 року відповідач був звільнений з товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням. На момент звільнення відповідач мав заборгованість перед позивачем за договором № 12-831/КАМ-Ю від 30 квітня 2012 року у сумі 7639 гривень 68 копійок (за період з квітня 2012 року по 19 липня 2012 року із заробітної плати ОСОБА_2 позивачем утримано безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у розмірі 900 гривень 00 копійок). Тобто у даному разі кінцевою датою погашення заборгованості є 19 липня 2012 року. У вищевказаний строк відповідач на порушення своїх договірних зобов'язань позику не повернув, на прохання про добровільну сплату заборгованості ніяким чином не прореагував. Таким чином, відповідач відмовився погасити заборгованість, чим порушив як вимоги договору, так і застереження, визначені Цивільним кодексом України щодо належного та добросовісного виконання зобов'язань. Поряд з тим, відповідно до п. 5.2 договору, якщо відповідач при звільненні не повернув своєчасно залишок суми фінансової допомоги, то відповідно до п. 4.3 договору він зобов'язаний сплатити позивачеві, крім основного боргу, пеню в розмірі 0,12% від простроченої суми основного боргу за кожен день прострочення (розрахунок суми пені позивачем здійснюється шляхом перемноження суми заборгованості на розмір пені та на кількість днів прострочення: 7639,68 гривень (сума заборгованості) х 0,12 % (розмір пені за кожний день прострочки від суми заборгованості) х 203 (кількість днів прострочки) = 1861,03 гривень (сума пені)). Крім цього, згідно Цивільного кодексу України якщо боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, то він на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, позивач вважає за потрібне й стягнути з відповідача 3 проценти річних за договором, що складає суму 127 гривень 47 копійок (розрахунок суми 3% річних здійснюється шляхом перемноження суми заборгованості на 3 % з перемноженням на кількість днів прострочки та ділиться на 365, а саме: 7639,68 гривень (сума заборгованості) х 3% (розмір процентів річних) х 203 (кількість днів прострочки) : 365 = 127,47 гривень). Виходячи із зазначеного, за доводами позивача, загальна сума заборгованості відповідача зі сплати боргу з урахуванням 3% річних та пені за прострочення сплати боргу, передбачених умовами договору та законом, складає 9628,18 гривень (7639,68 + 1861,03 + 127,47 = 9628,18).
У судовому засіданні представник позивача, товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», за довіреністю ОСОБА_1, позов підтримав повністю та пояснив про те, що, на його погляд, існують всі правові підстави для задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив про те, що позивач намагається з нього стягнути неіснуючий борг за документами, які він зовсім не підписував, а сама заявлена позивачем сума нібито фінансової допомоги стосується начебто перевищення відповідачем, на думку позивача, витрат на лікарські засоби, які ОСОБА_2 використовував у роботі в обсягах у відповідності до чинного законодавства, працюючи ветеринаром на птахофермі позивача.
Представник відповідача за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив про те, що він переконаний у неправомірності вимог позивача до відповідача.
Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне вирішити позов за наступних встановлених судом обставин.
У справі встановлено, що позивач та відповідач у період часу з 03 вересня 2010 року по 19 липня 2012 року перебували у трудових відносинах, адже відповідач працював у позивача за трудовим договором ветлікарем птахоферми (копії наказів про прийняття відповідача на роботу та його звільнення з роботи на а.с. 12-13).
Під час перебування сторін у трудових відносинах позивач та відповідач уклали договір надання поворотної фінансової допомоги № 12-831/КАМ-Ю від 30 квітня 2012 року (а.с. 15-17), у відповідності до умов якого відповідач за видатковим касовим ордером позивача від 08 травня 2012 року одержав від позивача гроші у сумі 8539 гривень 68 копійок (а.с. 18).
На даний час сума основного боргу за вищеприведеним договором відповідачем повністю не повернута і за ним рахується основна заборгованість перед позивачем у розмірі 7639 гривень 68 копійок (а.с. 6).
За таких обставин суд убачає за потрібне позов задовольнити повністю з таких підстав.
Відповідач не дотримався умов приведеного договору, порушивши пункти 1.1, 4.4, 5.2 вищезазначеного договору, не повернувши вчасно за договором кошти позивачеві, внаслідок чого за умовами приведених пунктів договору та правилами ст. 526, 625, 1046, 1049, 1050 Цивільного кодексу України з відповідача слід стягнути всю суму заборгованості за договором у розмірі 9628 гривень 18 копійок з урахуванням обумовленої договором пені та встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України трьох процентів річних, виходячи з вищенаведених розрахунків позивача, зазначених у позові, які суд вважає правильними.
Задовольняючи позов повністю, суд відхиляє наведені вище пояснення відповідача та його представника у судовому засіданні щодо не визнання позову, оскільки стороною відповідача не доведено належними доказами факт не укладення договору та його не підписання відповідачем, адже висновок почеркознавчої експертизи від 06 червня 2013 року № 9, проведеної на клопотання відповідача, не містить конкретних відомостей про те, що підписи у договорі надання поворотної фінансової допомоги № 12-831/КАМ-Ю від 30 квітня 2012 року та у видатковому касовому ордері позивача від 08 травня 2012 року вчинені не ОСОБА_2 (а.с. 128-137).
Разом з тим, ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, у відповідності до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, враховуючи те, що стороною відповідача не надано суду належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно заперечень позовних вимог, не пред'явлено зустрічний позов з вимогами про визнання договору надання поворотної фінансової допомоги № 12-831/КАМ-Ю від 30 квітня 2012 року недійсним, а недійсність такого договору законом прямо не встановлена, суд не убачає аніяких правових підстав для відмови у захисті порушених цивільних прав позивача з урахуванням положень ст. ст. 13, 16 Цивільного кодексу України, позаяк самі по собі вказані вище аргументи сторони відповідача є безґрунтовними.
Оскільки позов підлягає повному задоволенню, спираючись на сутність правил, закладених у норми ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за неодмінне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати при подачі позову судового збору в розмірі 229 гривень 40 копійок (оригінал платіжного доручення позивача про оплату судового збору у такому розмірі, який відповідає положенням ст. 4 Закону України «Про судовий збір», знаходиться на а. с. 32).
Керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором надання поворотної фінансової допомоги - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30160757) заборгованість за договором надання поворотної фінансової допомоги № 12-831/КАМ-Ю від 30 квітня 2012 року на загальну суму 9628 (дев'ять тисяч шістсот двадцять вісім) гривень 18 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30160757) витрати зі сплати при подачі позову судового збору в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О. І. Гнип