Справа № 520/7042/13-к
Провадження № 1-кп/520/191/13
14.06.2013 року м.Одеса
Київський районний суд м.Одеси
під головуванням Борщова І.О.
при секретарі Марковій О.І.,
за участю прокурора прокуратури Київського району м.Одеси Столяренка Ю.С.,
обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника - адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду в стадії підготовчого судового засідання клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЕРДР за №12012170480001045 від 29.12.2012р.,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Одеса, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не має судимості,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
До Київського районного суду м.Одеси 04 червня 2013 року надійшло клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Підозрюваному ОСОБА_3 перед направленням зазначеного клопотання до суду прокурором були роз'яснені суть підозри, підстава звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження за цією підставою. Підозрюваним ОСОБА_3 надана письмова згода на це, яка додана до клопотання прокурора.
Прокурор вважає, що у кримінальному провадженні ним встановлені підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки з часу вчинення кримінального правопорушення пройшло більше шести років, а перебіг давності не зупинявся.
Підозрюваний ОСОБА_3 і його захисник підтримали позицію прокурора і прохали звільнити підозрюваного від кримінальної відповідальності за нереабілітуючою підставою.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового провадження, вивчивши підстави для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбачені ст.49 КК України, дотримання прокурором інших вимог закону, встановленого для порядку розгляду порушеного питання, дійшов до висновку про те, що клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності не може бути задоволено з наступних підстав.
Так, з наданих у розпорядження суду документів вбачається, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого ним за наступних обставин. 08 липня 2006 року, приблизно о 20:30 год., біля будинку №17 по вул.Другий провулок Амудсена в м.Одесі, ОСОБА_3 на ґрунті неприязних стосунків навмисно заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_5 у виді закритого двостороннього перелому нижньої щелепи. Дане тілесне ушкодження не було небезпечним для життя в момент заподіяння, і призвели до тривалого розладу здоров'я потерпілого строком понад три тижні, і за цим критерієм відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Вказані дії ОСОБА_3 були кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України за ознаками: умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Вказане кримінальне правопорушення згідно санкції статті відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Згідно ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років. З часу вчинення кримінального правопорушення до часу розгляду клопотання прокурора в суді минуло 6 років 11 місяців 6 днів, тобто більше п'яти років.
Разом з тим, суд не може погодитися з прокурором про те, що у кримінальному провадженні відсутні обставини, які б свідчили про зупинення перебігу строків давності.
Так, за фактом умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_5 01 вересня 2006 року було порушено кримінальну справу, а 26 вересня 2006 року було порушено кримінальну справу проти особи - ОСОБА_3
У зв'язку з ухиленням ОСОБА_3 від слідства, він був оголошений в розшук постановою слідчого від 11 жовтня 2006 року, а досудове слідство зупинено. Відновлено же досудове слідство було 13 травня 2013 року, після встановлення місця знаходження ОСОБА_3 Отже, наведені факти свідчать про ухилення ОСОБА_3 протягом тривалого строку від слідства, що відповідно до ч.2 ст.49 КК України є безумовною підставою для зупинення перебігу строків давності.
Більш того, прокурор не виконав інших вимог, встановлених ст.ст.286, 287 КПК України, що призводить до порушення законних прав і інтересів потерпілого ОСОБА_5 Так, згідно ст.286 КПК України перед направленням клопотання до суду прокурор зобов'язаний ознайомити з ним потерпілого та з'ясувати думку останнього щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного. Згідно ст.287 КПК України прокурор у клопотанні повинен зазначити відомості про ознайомлення потерпілого з клопотанням, та його ставлення до цього, а не відомості про неможливість його ознайомлення.
З огляду на викладене суд не приймає до уваги викладені у клопотанні прокурором відомості про те, що потерпілий ОСОБА_5 більше трьох років перебуває за межами України. Крім того, у справі потерпілим ОСОБА_5 був заявлений цивільний позов про стягнення з винної особи моральної і матеріальної шкоди на загальну суму 16200 грн. Підозрюваний ОСОБА_3 на вжив ніяких заходів щодо відшкодування завданої злочином шкоди.
За таких обставин, на думку суду, необхідно було б притягнути до участі в справі в якості законного представника мати потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6, з якою здійснювати всі процесуальні заходи.
Суд, відмовляючи в задоволенні необґрунтованого клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, вважає за доцільне зазначити і наступні недоліки, які вбачаються з наданого клопотання.
Так, в порушення вимог ст.287 КПК України, прокурор не чітко виклав фактичні обставини кримінального правопорушення, а саме, не визначено яким саме чином (рукою, ногою чи стороннім предметом) підозрюваний заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Крім того, клопотання містить явні помилки стосовно особи підозрюваного. Так, місяць народження ОСОБА_3 за паспортом - листопад, а в клопотанні зазначено - жовтень. Крім того за паспортом по-батькові ОСОБА_3 пишеться без апострофа, а в клопотанні - з апострофом - В'ячеславович. Наведені данні формально свідчать про те, що клопотання складено не до тієї особи.
Незрозумілим є висновок прокурора стосовно не набранням законної сили постановою слідчого Одеського Р.М. від 11 жовтня 2006 року про зупинення досудового слідства і оголошення розшуку особи, тому що ця постанова не була направлена до виконання і розшуком ОСОБА_3 фактично ніхто не займався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.288, 314, 369-372 КПК України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Повернути клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження, внесеного до ЕРДР за №12012170480001045 від 29.12.2012р., стосовно ОСОБА_3, в загальному порядку.
Ухвала відповідно до ч.5 ст.288 КПК України оскарженню не підлягає.
Головуючий Борщов І. О.