36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
04.06.2013 р. Справа №917/521/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ ВІК", вул.Діагональна, 5, м.Запоріжжя, 69008
до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз", вул. Київська, 62, м.Кременчук, Полтавська область, 39631
про стягнення 15 004,83 грн.
Суддя: Солодюк О.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Самойленко Ж.С., дов. в протоколі
Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення 15 004,83 грн., в т.ч. 12 542,50 грн.- сума основного боргу згідно договірного листа № 1267/11 від 01.11.11р., 2 052,04 грн.-пені, 410,29 грн.- 3% річних.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання (факсограму) (вх. № 7726 від 04.06.13р.) про розгляд справи без повноважного представника та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Після судового засідання о 15-00 годин від позивача надійшло вищезазначене клопотання в оригіналі (вх. № 7770 від 04.06.13р.).
Відповідач у відзиві позов не визнає, посилаючись на його безпідставність. Представник відповідача в судовому засіданні 04.06.13р. вимоги позивача визнає частково в частині стягнення суми основного боргу та 3% річних і вважає, що пеня позивачем нарахована безпідставно.
Строк вирішення спору продовжено згідно ч.3 ст.69 ГПК України.
В судовому засіданні 04.06.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано у відповідності ст. 84 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив:
Між Холдинговою компанією «АвтоКраз» у формі Відкритого акціонерного товариства (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ВІК» (продавець) (далі-позивач) був укладений договірний лист № 1267/11 від 01.11.11р. та додаткові угоди №1 від 08.11.11р. і №2 від 23.11.11р. до цього договірного листа, які є його невід'ємними частинами до нього. Договірний лист набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але у будь-якому разі до 31.12.12р. Вищезазначені додаткові угоди набирають чинності з моменту підписання і діють до 31.12.13р.
Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства" Холдингова компанія «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства змінила назву на Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" (далі-відповідач).
Згідно до п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ "АвтоКрАЗ" №22 від 21.03.13р., зареєстрованого державним реєстратором 16.05.13р. Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" є новим найменуванням Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства, заснованої згідно наказу Фонду державного майна України від 24.10.95р. №33-АТ "Про створення холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у відповідності до Закону України «Про господарські товариства" та Указу Президента України від 11.05.94р. № 224/94 "Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпорації та приватизації" шляхом об"єднання в статутному капіталі контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств та інших активів.
Відповідно до п. 1 договірного листа продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію: мило туалетне «Банне» 200г в кількості 3 200 шт. за ціною 1 шт-3,04 грн. Всього на загальну суму з ПДВ 20% - 11 673,60 грн.
Додатковою угодою №1 від 08.11.11р. до договірного листа сума договору збільшилась і складає 24 422,40 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 4070,40 грн.
Додатковою угодою №2 від 23.11.11р. до договірного листа сума договору також збільшилась і складає 30 059,40 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 5 009,90 грн.
Інші умови договору залишаються без змін.
На виконання умов договірного листа та додаткових угод позивач відповідачеві по видаткових накладних № РН-12/21/11 від 21.12.11р., № РН-12/21/12 від 21.12.11р. здійснив постачання продукції: мило банне та чоботи гумові на загальну суму 15 542,50 грн., а відповідач отримав продукцію по довіреності ААГ № 904845 від 15.12.11р.
Відповідно до п.3 договірного листа оплата проводиться по факту поставки товару з відстроченням платежу до десяти банківських днів, в національній валюті України по банківських реквізитам продавця.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті продукції виконав частково, сплативши на користь позивача 3 000,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 542,50 грн.
Позивач до відповідача звертався з листом-вимогою № 1/28 від 28.03.12р. про сплату заборгованості, який залишений відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. ст. 525 та 526 ЦК України та ч.1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару.
Доказів погашення боргу відповідачем не надано.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 12 542,50 грн. боргу обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не заперечуються відповідачем та підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За обґрунтованим розрахунком позивача, перевіреним судом, сума 3% річних за період з 16.02.12р. по 19.03.13р. становить 410,29 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.
Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов"язання.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідачеві позивачем нараховано пеню в розмірі 2 052,04 грн. за період з 16.02.12р. по 19.03.13р.
Згідно ст. 547, 548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ч.4 ст. 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визнано, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно ч. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22.11.1996 р. (із змінами та доповненнями) розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін
Оскільки договірним листом № 1267/11 від 01.11.11 р. пеня за прострочку платежу не передбачена, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 052,04 грн. штрафних санкцій у розмірі облікової ставки НБУ (пені) задоволенню не підлягає.
Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, матеріалів справи, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз", вул. Київська, 62, м.Кременчук, Автозаводський район, Полтавська область, 39631, код ЄДРПОУ 05808735 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ ВІК", вул.Діагональна, 5, м.Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 37407847, р/р 26001309941200 АКІБ «УКРСИББАНК», м. Харків, МФО 351005 - 12 542,50 грн. - боргу, 410,29 грн. - 3% річних, 1 485,21 грн.- витрати по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Суддя Солодюк О.В.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 червня 2013 року
Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України