ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 червня 2013 року № 826/4902/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея - Алекс» до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування припису від 28.02.2013р. та постанови про накладення штрафу від 19.03.2013р. №76/13.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Галерея - Алекс» (далі по тексту також - позивач) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі також - відповідач), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 28.02.2013 року про усунення ТОВ «Галерея-Алекс» порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та заборони експлуатації нежитлового приміщення, розташованого на АДРЕСА_1
- визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 76/13 від 19.03.2013 року про накладення штрафу у розмірі 424 390 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства України щодо проведення перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та викладення її результатів, акт перевірки не відображає фактичних обставин справи, а постанова про накладення штрафу прийнята безпідставно, що свідчить про порушення прав та законних інтересів позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.
Представник третьої особи підтримав позовні вимоги позивача з огляду на протиправність спірних рішень.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.
Матеріалами справи встановлено, що між Громадянином ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шоколадниця - Україна» укладено договір №1-ШКЛ оренди нежилого приміщення від 29.07.2010р. Так з даного договору вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Шоколадниця - Україна» надає в оренду Громадянину ОСОБА_1 нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1
Водночас, згідно Договору відступлення прав та обов'язків від 01.12.2011р. за договором №1-ШКЛ оренди нежилого приміщення від 29.07.2010р. позивач орендує нежитлове приміщення першого поверху в будинку АДРЕСА_1
Як слідує із матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачем відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 на підставі звернення Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління в м. Києві МВС України № 7/5-716 від 19.02.2013 та направлення для проведення позапланової перевірки від 21.02.2013 із залученням старшого оперуповноваженого УДСБЕЗ головного управління в місті Києві МВС України, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на АДРЕСА_1
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 лютого 2013 року (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Галерея - Алекс» на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 29 липня 2010 року №1-ШКЛ та договору відступлення прав та обов'язків від 01 грудня 2011 року експлуатує нежитлові приміщення першого поверху під заклад громадського харчування «Шоколадниця» після виконання будівельних робіт з реконструкції (змінено цільове призначення), без прийняття об'єкта в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, чим порушено вимоги частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі Акта перевірки, відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 відповідачем видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 лютого 2013 року з вимогою заборонити експлуатацію нежитлових приміщень під заклад громадського харчування до усунення порушення відповідно до вимог чинного законодавства та усунути виявлене правопорушення у сфері містобудівного законодавства, проте зі змісту спірного припису не вбачається за можливе встановити до якого саме суб'єкта правовідносин адресовані вимоги про усунення зазначених порушень.
Згідно Акта перевірки відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05 березня 2013 року стосовно ТОВ «Галерея-Алекс», яким встановлено порушення вимог частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за експлуатацію ТОВ «Галерея-Алекс» реконструйованих нежитлових приміщень під заклад громадського харчування «Шоколадниця» без прийняття в експлуатацію, та призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 19 березня 2013 року.
За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19 березня 2013 року №76/13, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 5 підпункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 424 390,00 грн.
Позивач не погоджується з правомірністю спірних рішень, покликаючись на те, що жодної перебудови ні позивачем, ні орендарем не здійснювалось, цільове призначення зазначеного приміщення не змінювалось, приміщення перебуває в такому ж конструктивному стані, в якому існувало на момент укладення договору оренди та договору відступлення прав та обов'язків.
Вирішуючи спір по суті, суд, керуючись чинним законодавством, в тому числі частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, Окружний адміністративний суд міста Києва досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність змісту спірних рішень чинному законодавству та законність процедури їх прийняття.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Матеріалами справи встановлено, що спірні припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийняті у зв'язку з тим, що на думку відповідача, позивачем проведено реконструкцію та експлуатуються без прийняття в експлуатацію в установленому порядку об'єкти IV категорії складності - нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 що є порушенням частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Таким чином, при вирішенні даного спору суду належить встановити чи мали місце факти реконструкції позивачем нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та експлуатації вказаних приміщень, а також необхідність прийняття їх в експлуатацію.
За визначенням пункту 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкція, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
При цьому, за загальним правилом під «реконструкцією» розуміється докорінна перебудова чого-небудь (в даному випадку, нежитлового приміщення) з метою поліпшення, удосконалення, впорядкування.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що реконструкція являє собою перебудову існуючих об'єктів зі зміною основних техніко-економічних показників, таких як функціональне призначення, геометричні розміри тощо; при цьому прийманню в експлуатацію підлягають закінчені будівництвом об'єкти після нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації чи капітального ремонту.
Як встановлено в акті перевірки та не заперечується відповідачем, нежитлові приміщення першого поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 експлуатуються під заклад громадського харчування «Шоколадниця» ТОВ «Галерея-Алекс» на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 29 липня 2010 року №1-ШКЛ та договору відступлення прав та обов'язків від 01 грудня 2011 року, укладених між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Галерея-Алекс» (орендар).
Водночас, в акті перевірки від 28 лютого 2013 року не встановлено, які саме будівельні роботи здійснювались позивачем та чи можна їх вважати реконструкцією, а тому, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача про те, що проведені ТОВ «Галерея - Алекс» в орендованих у ФОП ОСОБА_1 нежитлових приміщеннях ремонтні роботи відповідають визначенню "реконструкція".
Так, в ході судового розгляду справи відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що позивачем проведено реконструкцію даних орендованих нежитлових приміщень, оскільки суду не надано доказів докорінної зміни форми чи геометричних розмірів даних приміщень та як змінилось функціональне призначення зазначених приміщень.
Не конкретизовано характеру та обсягу виконаних робіт і представником відповідача під час судового розгляду справи та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання будівельних робіт з реконструкції.
З огляду на не підтвердження факту виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на думку суду, не повинно здійснюватись і приймання в експлуатацію такого об'єкта.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Спірною постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19 березня 2013 року №75/13 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 5 підпункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»».
Відповідно до абзацу 5 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, як експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації, зокрема об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат.
Оскільки судом вище спростовано факти вчинення позивачем правопорушень у сфері містобудівної діяльності таких як використання нежитлових приміщень першого поверху під заклад громадського харчування «Шоколадниця» після виконання будівельних робіт з реконструкції, без прийняття об'єкта в експлуатацію, накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Галерея - Алекс» є протиправним, а тому про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19 березня 2013 року №75/13 підлягає скасуванню.
Крім того, в ході судового розгляду справи, підтверджено, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, зокрема: - не надано позивачу наказу чи направлення про проведення перевірки; - перевірку проведено без присутності уповноваженого представника Позивача, власника приміщення - ФОП ОСОБА_1; протокол про правопорушення складений за відсутності позивача, без його виклику, - відповідачем не ознайомлено з протоколом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність спірних рішень, доводи позивача підтверджені імперативними приписами чинного законодавства та матеріалами справи, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 28.02.2013 року про усунення ТОВ «Галерея-Алекс» порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та заборони експлуатації нежитлового приміщення, розташованого на АДРЕСА_1
Визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 76/13 від 19.03.2013 року про накладення штрафу у розмірі 424 390 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 2294 грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея - Алекс» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур