ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 червня 2013 року № 826/5891/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомдержавного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»
до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України
проскасування постанови № 187 від 01.04.2013 року,
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови № 187 від 01.04.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно накладений на позивача штраф за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документу, необхідного для в'їзду до держави спрямування, що призвело до спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, оскільки позивачем вказане правопорушення не вчинялось. У зв'язку з наведеним, позивач просить суд скасувати постанову про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень № 187 від 01.04.2013 року.
Ухвалою суду від 24.04.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, справа призначена до судового розгляду на 20.05.2013 року.
В судове засідання 20.05.2013 року відповідач не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень на адміністративний позов до суду не надіслав. У зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, в судовому засіданні 20.05.2013 року оголошено перерву в судовому розгляді до 03.06.2013 року в порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
В судове засідання 03.06.2013 року відповідач повторно не з'явився, заперечень на адміністративний позов до суду не направив, витребуваних ухвалою суду від 20.05.2013 року документів не надав.
Оскільки в судове засідання 03.06.2013 року прибули не всі особи, які беруть участь у справі, враховуючи відсутність необхідності заслухати пояснення свідка чи експерта, суд, в порядку ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу в прядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
Постановою про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень № 187 від 01.04.2013 року на позивача накладений штраф у розмірі 8500,00 грн. Зазначеною постановою встановлено, що 20.03.2013 року о 21 год. 45 хв. під час здійснення прикордонного контролю потягу № 90, сполученням «Жмеринка-Москва» у вагоні № 7 було виявлено громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 у якого були відсутні документи, що посвідчують особу та дають право на здійснення перетину державного кордону України.
З огляду на наведене, відповідач дійшов висновку, що позивачем, як перевізником, не виконано обов'язку, передбаченого Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» щодо перевірки документів, необхідних для в'їзду до держави спрямування у осіб, які прямують через державний кордон, що призвело до спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, тобто, вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».
Позивач посилається на те, що вказане правопорушення ним не вчинялось, оскільки при посадці, у вказаного пасажира був наявний паспорт.
В матеріалах адміністративної справи наявні письмові пояснення пасажирів та провідника вагону № 7 потягу № 90, сполученням «Жмеринка-Москва», які підтверджують, що при посадці на потяг, перед та при оформленні еміграційних карток, у пасажира ОСОБА_2 був паспорт громадянина РФ. Пасажири, які знаходились у вагоні разом з вказаною особою зазначили, що ОСОБА_3 їхав разом з дружиною, з моменту посадки та до проходження прикордонного контролю розпивали алкогольні напої, сварились між собою, відбирали один у одного речі.
Під час здійснення прикордонного контролю, громадянин ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не зміг знайти свій паспорт.
Копії письмових пояснень пасажирів та провідника вагону № 7 потягу № 90, сполученням «Жмеринка-Москва», наявні в матеріалах справи.
Закон України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» встановлює відповідальність перевізників за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність, у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирів через державний кордон України без необхідних документів, а також визначає порядок застосування цієї відповідальності.
Частиною 4 статті 1 вказаного Закону визначено, що перевізник звільняється від відповідальності, передбаченої цією статтею, якщо доведе, що документи, надані йому пасажиром перед початком міжнародного пасажирського перевезення, дали йому достатні підстави вважати, що пасажир мав документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, транзиту.
Отже, Законом передбачений обов'язок перевізника пересвідчитись про наявність у пасажира документів необхідних для в'їзду до держави прямування перед початком міжнародного пасажирського перевезення.
Позивач посилається на те, що вказаний обов'язок ним виконаний. При посадці на поїзд у громадянина був наявний паспорт та проїзний квиток.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В порушення зазначеної норми, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано жодного доказу, який би свідчив про правомірність винесення (прийняття) оскаржуваної постанови.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги про скасування постанови № 187 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень від 01.04.2013 року є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову № 187 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень від 01 квітня 2013 року.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у стоки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко