12 червня 2013 року Справа № 74881/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 26.01.2012р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області про перерахування та виплату підвищення до пенсії, -
18.01.2012р. позивач звернулась до суду через поштовий зв'язок (зареєстровано в суді першої інстанції 24.01.2012р.) з адміністративним позовом, у якому просила поновити пропущений строк для звернення до суду, оскільки відповідно до ч.2ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком, визнати неправомірними дії відповідача, зобов'язати нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007- 2011рр. в сумі 7327,50 грн.
Ухвалою суду від 26.01.2012р. адміністративний позов за період з 01.01.2007 р. по 17.07.2011р. -залишено без розгляду, відповідно до ст.99, 100 КАС України.
Не погодившись із ухвалою суду, її оскаржила позивач, яка покликаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести ухвалу про зобов'язання відповідача виплатити доплату до пенсії з 01.01.2007р. по 17.07.2011р.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р., яке суд застосував до спірних правовідносин не можуть погіршуватись інтереси громадян.
П.7 Перехідних Положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011р. № 3491-VI, зазначено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання вимог даного закону 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 від 23 липня 2011 року,яка обмежує та фактично зменшує соціальні виплати, що є порушенням права, та позбавляє гідного життя відповідного до норм та положень європейської хартії з прав людини, і дана постанова є неконституційною.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
При зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст.100 КАС України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції підставно позов в частині вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплати підвищення до пенсії "дитині війни"за період з 01.01.2007 р. по 17.07.2011р. включно -залишено без розгляду.
Керуючись ст.ст. 100, 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст.199, п.1 ст.200, ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 26.01.2012р. у справі №1309/344/12 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: В.М.Багрій
Д.М.Старунський