м. Черкаси
10 червня 2013 року Справа № 823/1784/13-а
11 год. 10 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Тимошенко В.П.
при секретарі судового засідання Кулику О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
До суду з позовною заявою звернулося управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 5766 грн. 45 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України. Станом на 03.05.2013р. відповідач має заборгованість до Пенсійного фонду України зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в розмірі 4 572 грн. 42 коп. та за 2013 рік в розмірі 1194 грн. 03 коп., яку позивач просить стягнути на його користь та розглянути справу без участі його представника.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив розглянути справу без його участі на підставі наданих документів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до пунктів 2, 10 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, а тому з огляду на викладені вище норми Закону № 2464-VI відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Частиною 1 статті 8 Закону № 2464-VI передбачено, що розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частина 4 зазначеної статті встановлює, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Згідно частини 11 вказаної статті єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289 (далі - Інструкція).
Відповідно до підпункту 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 4.6 Інструкції передбачений порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно підпункту 4.6.1 пункту 4.6 Інструкції зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць.
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Стаття 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлює на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі в таких сумах: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.
Отже розмір мінімального страхового внеску в 2012 році для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, з урахуванням положень частини 11 статті 8 Закону № 2464-VI становив: за січень, лютий та березень - по 372 грн. 33 коп., за квітень, травень, червень - по 379 грн. 62 коп., за липень, серпень, вересень - по 382 грн. 39 коп., за жовтень та листопад - по 389 грн. 95 коп., за грудень - 393 грн. 50 коп.
Стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлює на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.
Розмір мінімального страхового внеску в 2013 році для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, з урахуванням положень частини 11 статті 8 Закону № 2464-VI становив: за січень, лютий та березень - по 398 грн. 01 коп.
Відповідно до підпункту 4.6.2 пункту 4.6 Інструкції (в редакції до 01.02.2013) платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.
Частиною 1, абзацом 4 частини 2 статті 12, пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464-VI передбачено, що завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску; Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску; Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У зв'язку з несплатою заборгованості позивачем сформована вимога № Ф - 43 від 12 лютого 2013 року на суму 4572 грн. 42 коп., яка вручена відповідачу 16.02.2013р. та вимога № Ф - 43 від 03 травня 2013 року на суму 1194 грн. 03 коп., яка вручена відповідачу 08.05.2013р. На час розгляду справи в суді вказані вимоги не оплачені, у передбаченому законодавством порядку оскаржені не були.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої: 19900, АДРЕСА_1, на користь управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області, що знаходиться за адресою: 19900, Черкаська область, смт. Чорнобай, вул..Леніна, 132, код за ЄДРПОУ 21366739, 5766 (п'ять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 45 коп. заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя В.П. Тимошенко
Постанова складена в повному обсязі 14.06.2013р.