Справа № 124/3072/13-ц
06.06.2013 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого: судді - Федоренко Е.Р.,
при секретарі - Червяковій Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради, третя особа - Центральний районний відділ у м. Сімферополі ГУ ДМС України в АР Крим про визнання права користування жилим приміщенням і реєстрацію,
15.04.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради, третя особа - Центральний районний відділ у м. Сімферополі ГУ ДМС України в АР Крим про визнання права користування жилим приміщенням і реєстрацію. Позов мотивовано тим, що з часу її народження у 1981 році вона проживала за місцем проживання її батьків у квартирі АДРЕСА_1. Після досягнення нею повноліття за невідомих їй причин її батьки вирішили її прописати у її бабусі за адресою: АДРЕСА_2. При цьому вона продовжувала проживати разом з батьками у квартирі по АДРЕСА_1. У подальшому їй прийшлося знятися з реєстрації із будинку її бабусі, оскільки вона там фактично ніколи не проживала, а бабусі потрібно було оформити субсидію та інші документи, як малозабезпеченій особі. У 2007 році померла її мати, а у 2010 році - батько. Після смерті батька вона звернулася до нотаріальної контори за прийняттям спадщини, при зверненні до якої з'ясувалося, що квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю. Визнати за нею право користування цією квартирою з тих підстав, що вона є спадкоємцем відповідального квартиронаймача, неможливо. В той же час, у відповідності до статті 47 Конституції України кожний має право на житло. У відповідності до ст.ст. 64, 156 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть всі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Просила визнати за нею право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 та зареєструвати її в цій квартирі як особу, що має право користування жилим приміщенням.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надав заяву, у якій просив розглянути справу у відсутність їх представника.
Вислухав позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить до комунальної власності м. Сімферополь, рішенням виконавчого комітету Центральної районної ради депутатів трудящих від 17 березня 1970 року особовий рахунок цієї квартири був переоформлений на батька позивача - ОСОБА_3 і з цього часу він був основним квартиронаймачем квартири (а.с.6-11).
31 березня 1978 року ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_7, яка також вселилася у цю квартиру, а у 1981 році у них народилася дочка ОСОБА_1, позивач по справі (а.с.14, 17).
Позивач з часу народження проживала з батьками, а після досягнення повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_1 прописалася за іншою адресою: у будинку АДРЕСА_2, знялася з реєстрації 16 лютого 2013 року, що підтверджується її паспортними даними (а.с.5).
На даний час позивач вважає, що вона має право на користування квартирою АДРЕСА_1, оскільки місце проживання вона не змінювала і фактично проживала за цією адресою.
Відповідно до ст.65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до частини 2 статті 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Позивачем надано суду копії медичних документів, з яких вбачається, що з дитинства вона проживала за адресою її батьків, по АДРЕСА_1 (а.с.21-24).
З акту ЖЕО вбачається, що 11.09.2009 року був проведений огляд даху у квартирі АДРЕСА_1 та позивач знаходилася за цією адресою (а.с.20).
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що позивач по справі з народження проживає в АДРЕСА_1.
Проте, аналізуючи обставини по справі, суд вважає, що хоча фактично позивач проживала з батьками у спірній квартирі, вона не набула права користування нею, приймаючи до уваги те, що вона зареєструвалася за іншою адресою, тобто обрала інше постійне місце проживання в іншому житловому приміщенні, і де по суті зберігала право користування житлом.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що встановлені обставини не свідчать про наявність підстав для задоволення позову про визнання за позивачем права користування спірним жилим приміщенням.
Посилання позивача на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» про те, що наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилася туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому, суд вважає, в даному випадку застосовані бути не можуть, оскільки по справі, що розглядається, суд відмовляє у позові в цій частині не у зв'язку з відсутністю прописки позивача в спірній квартирі, а у зв'язку з наявністю у неї прописки за іншою адресою.
Вимоги про реєстрацію позивача у спірному житловому приміщенні залежать від вирішення питання про житлові права особи. Оскільки підстави для задоволення позову про визнання за позивачем права користування спірним жилим приміщенням відсутні, вимога про реєстрацію її в цьому приміщенні задоволена бути також не може.
Керуючись ст. ст. 65, ч.2 ст.107 ЖК, ст.ст. 7, 10, 11, 60, 207, 209, 212-215 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради, третя особа - Центральний районний відділ у м. Сімферополі ГУ ДМС України в АР Крим про визнання права користування жилим приміщенням і реєстрацію - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Е. Р. Федоренко