Головуючий у 1 інстанції - Наумик О.О.
Суддя-доповідач - Бишов М. В.
07 червня 2013 року справа №252/4474/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Бишова М.В.
суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Микитівському районі міста Горлівки Донецької області на постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 квітня 2013 року у справі №2а/252/4474/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки про визнання протиправними дії,рішення УПФУ у Микитівському районі м. Горлівки Донецької області від 15 березня 2013 року про відмову перерахувати пенсію, зобов'язання відповідача перерахувати пенсії державного службовця,-
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дії відповідача незаконними та зобов'язати провести перерахунок її пенсії з моменту призначення. Включити індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення до щорічної відпустки, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань до розрахунку її пенсії державного службовця з дати її призначення
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з червня 2006 року відповідачем їй була призначена пенсія як державному службовцю у відповідності зі ст.37 Закону України «Про державну службу». На момент призначення пенсії у довідку для обчислення пенсії та при розрахунку середньомісячного заробітку не врахували матеріальну допомогу на оздоровлення та допомогу на вирішення соціально-побутових питань. У зв'язку з чим вона отримує нижчу пенсію, ніж це передбачено законом, що порушує її права та є підставою для задоволення позову. На її заяву Горлівської ОДПІ у Донецькій області 06.03.2013 року було видана довідка за №3542/10/05-013 про складові заробітної плати, де була включена індексація грошових доходів громадян, матеріальна допомога на оздоровлення до щорічної відпустки та матеріальна допомога на вирішення соціально - побутових питань.
Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23.04.2012 року частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_2, внаслідок чого визнані дії відповідача протиправними. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії державного службовця, враховуючи індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення до щорічної відпустки та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, починаючи з 01 березня 2013 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управлінням Пенсійного Фонду України в Микитівському районні м. Горлівки подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 у повному обсязі. (а.с.36). Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вказує, що під час розгляду справи суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Пенсія ОСОБА_2 була призначена правомірно з урахуванням діючих нормативно-правових актів. Законних підстав для перерахунку пенсії позивачу не має.
Позивач та представники відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, що дає суду право розглянути справу у відсутність сторін в порядку письмового провадження на підставі ст.197 ч.1 п.2 КАС України.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працювала головним держподатковим інспектором Горлівської ОДПІ. Знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області , де отримує пенсію за віком з червня 2012 року. Стаж роботи 37 років 3 місяця 20 днів, в т. ч. державної служби становить 10 років 8 місяців 6днів.
На підставі заяви позивача від 11.03.2013 року №476 на перерахунок пенсії, 15.03.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Микитівському районні м. Горлівки Донецької області ухвалило рішення про відмову в призначенні пенсії, у якому відмовило у перерахунку пенсії ОСОБА_2, посилаючись на те, що відповідно до ст.. 37 - 1 Закону України «Про державну службу» перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється у разі підвищення розміру заробітної плати державним службовцям.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80% суми їх посадового окладу з урахуванням надбавок, передбаченим цим законом при наявності загального трудового стажу для жінок 20 років, у тому числі стаж державної служби - не менше 10 років. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 80% посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премій, доплат за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Згідно ч.5 ст. 33 зазначеного Закону надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби в таких розмірах: понад 3 роки -10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.
Частина 7 ст.33 Закону України «Про державну службу» встановлює, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року №1013 «Про порядок виплати винагороди за вислугу років службовим особам Державної податкової адміністрації, які мають спеціальні звання» позивачу була встановлена і виплачувалася надбавка за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу з урахуванням доплати за спеціальне звання, та на яку нараховувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.
Згідно ч.6 ст.33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Тобто, надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, які вказані позивачем, та матеріальна допомога в розумінні статті 33 Закону України «Про державну службу» належать до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільненні зі служби після їх запровадження.
Відповідно до вимог ст.371 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Вказана правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012р. по справі №21-430а11 та, на підставі ст.2442 КАС України, є обов'язковою для застосування.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що види оплати праці та інших виплат, які враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для перерахунку пенсії, не повинні виходити із складової заробітної плати, яку отримував державний службовець на час виходу на пенсію, оскільки таке звуження суперечить ст.371 Закону України «Про державну службу».
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення часткове вимог позивача.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області на постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 квітня 2013 року у адміністративній справі №252/4474/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 квітня 2013 року у адміністративній справі №252/447/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Колегія суддів М.В. Бишов
І.Д. Компанієць
В.А. Шальєва