Справа: № 2-а-4474/11 Головуючий у 1-й інстанції: Суботін А.В. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
28 травня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 08.02.2011 року звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до УПФУ у м. Фастові Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком, та щомісячне підвищення до пенсії за проживання на забрудненій території в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за останні шість місяців.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, починаючи з 08.08.2010 року.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Дана обставина підтверджується відповідним посвідченням Серія НОМЕР_1.
У відповідності до вимог ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які проживають на території в зоні посиленого радіоактивного контролю, розмір пенсії підвищується на одну мінімальну заробітну плату.
Відповідно до ст. 51 цього Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії, визначена у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказана пенсія виплачувалася частково у розмірі, визначеному відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року у розмірі 5 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а доплата за проживання на території в зоні посиленого радіоактивного контролю виплачувалася в сумі 5,20 грн., що встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на те, що Закон має вищу юридичну силу в порівнянні з постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року та постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, відповідач неправомірно виплачував позивачу додаткову пенсію та доплату за проживання на території радіоактивного забруднення в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В.Земляна
Є.О. Сорочко
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.