Справа № 191/2341/13-к
Провадження № 1-кп/191/97/13
10 червня 2013 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Твердохліб А.В.,
при секретарі судового засідання - Яришевій Н.В.
розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області обвинувальний акт, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040120000030 від 30.04.2013 року та угоду про визнання винуватості відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Осокорівка Синельниківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, освіта повна середня, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,-
за участю прокурора - Мазур Ю.В.
обвинуваченого - ОСОБА_1
ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову - рибальських сіток та в період заборони лову риби, 29.04.2013 року близько о 20.00 годин прибув на берег р. Дніпро в затоці балка «Велика Осокорівка», поблизу с. Андріївка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, де, реалізуючи свій злочинний умисел, зайшов вбрід у воду у вищевказаному місці та на відстані близько 10 метрів від берега незаконно встановив три рибальські сітки, після чого повернувся до берега та пішов додому.
Наступного дня, тобто 30.04.2013 року близько 07.00 години ОСОБА_1 незаконно займаючись рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову - рибальських сіток, зайшов у воду затоки р. Дніпро та зняв раніше встановлені ним сітки, тобто в порушення ст. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України», затверджених наказом Державного Комітету Рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, де сказано: - «Забороняється лов риби з використанням … промислових та інших знарядь лову, виготовлених з сірконосних та інших матеріалів усіх видів та найменувань. способом загат і спуску води з водоймищ, із застосуванням забороненого знаряддя лову…», а також в порушення ст.. 4.14.3 вищевказаних правил, де сказано: «…забороняється лов риби в наступні терміни - на період нересту у всіх водосховищах, технічних водоймах, у всіх інших річках і їх корінних водах - з 1 квітня по 20 травня, в придаткових - з 1 квітня по 30 червня», виловив при цьому рибу в кількості: карась - 123 шт.. вартістю 17 грн. за один екземпляр на суму 2091 грн. сазан - 1 шт. вартістю 306 грн. за один екземпляр, судак - 1 шт., вартістю 510 грн. за один екземпляр, заподіявши таким чином, згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209, істотної шкоди державі в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання у Дніпропетровській області на загальну суму 2907 грн.
Таким чином, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив незаконне зайняття рибним добувним промислом, тому його дії кваліфікує за ч.1 ст. 249 КК України.
15.05.2013 року між сторонами кримінального провадження: старшим прокурором Дніпропетровської міжрайонної екологічної прокуратури молодшим радником юстиції Усольцевим М.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України та згідно до умов якої ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, сторонами погоджено покарання ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. з конфіскацією знаряддя та засобів лову та зобов'язання ОСОБА_1 відшкодувати спричинені ним збитки.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні в повному обсязі, та пояснив суду, що цілком розуміє характер обвинувачення, наслідки укладення та затвердження даної угоди, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений також пояснив, що укладення угоди з його боку є добровільним та просить суд затвердити угоду. Спричинені збитки він відшкодував.
Прокурор в судовому засіданні пояснив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Суд, заслухавши думки прокурора та обвинуваченого та розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, доходить таких висновків.
Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно ч.1 ст. 475 КПК України суд, переконавшись що угода може бути затверджена, ухвалює вирок яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Судом встановлено у підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
На думку суду укладена сторонами угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України: умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України; укладення угоди між сторонами є добровільним; дії обвинуваченого кваліфіковано правильно за ч. 1 ст.249 КК України, незаконне зайняття рибним добувним промислом; умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свобод та інтересів сторін та інших осіб.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз. 1, 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
За таких обставин суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн. з конфіскацією знаряддя та засобів лову.
Керуючись ст.ст. 314, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 травня 2013 року в кримінальному провадженні №12013040120000030 старшим прокурором Дніпропетровської міжрайонної екологічної прокуратури молодшим радником юстиції Усольцевим М.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості за ст.249 ч.1 КК України.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, з конфіскацією знаряддя та засобів лову / 3 рибальських сіток/.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 - не застосовувався.
Роз'яснити ОСОБА_1 що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Суддя: А. В. Твердохліб