Справа № 1-322/11
Номер провадження 11/786/294/2013
Категорія ч.2 ст.121 КК; Т.З.
Головуючий у 1-й інстанції Куц Тетяна Олександрівна
Доповідач ап. інст. Мілаш С. П.
31 травня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого Мілаша С.П.
Суддів Томилка В.П., Бурди К.І.
при секретарі Котенко А.О.
за участю прокурора Акулової С.М.
захисника ОСОБА_2
засудженої ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями прокурора прокуратури м.Кременчука, адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4 в інтересах потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 31 грудня 2012 року,-
Цим вироком:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Добринське Володимирського р-ну Володимирської області, РФ, громадянка України , освіта середньо - технічна, вдова , пенсіонерка, раніше не судимої , проживаюча за адресою. АДРЕСА_1, -
засуджена за :
- ч.2 ст.121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі;
- ч.1 ст.122 КК України на 3 роки позбавлення волі .
На підставі ч.1 ст.70 КК України визначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та покладено обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Комсомольської міської лікарні витрати, пов»язані із стаціонарним лікуванням потерпілого в сумі 19513 грн.77 коп. за період перебування на стаціонарному лікуванні з 25.09.2011 р. по 08.10.2011 р. включно .
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 моральну шкоду, завдану злочинами в розмірі по 10000 грн. кожній та на користь ОСОБА_6 судові витрати які вона понесла в зв'язку з отриманням юридичних послуг в розмірі 300 грн .
ОСОБА_3 визнана винною та засуджена за вчинення злочинів при таких обставинах.
Так, 18-19 вересня 2011року (точну дату під час досудового слідства встановити не представилося можливим). ОСОБА_3, перебуваючи на дачній ділянці НОМЕР_1 садового товариства «Юність» у м. Комсомольську, застала свого чоловіка ОСОБА_8 у підсобному приміщенні, де він вживав спиртні напої, у зв'язку з чим між ними виникла сварка, в ході якої, ОСОБА_3 нанесла дерев'яним бруском удар по голові та верхніх кінцівках потерпілого. В цей же день, знаходячись в дачному будинку, ОСОБА_3 під час сварки з ОСОБА_8 з приводу вживання ним спиртних напроїв, схопила дерев'яну палицю та нанесла нею не менше двох ударів останньому по обох вушних раковинах.
Своїми діями ОСОБА_3 відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 757\1 від 9.111.11 р., заподіяла потерпілому ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, яка викликала забито-розсічену рану волосяної частини голови в лівій тім'яній області, крововилив в м'які покрови голови з боку їх внутрішніх поверхонь в тім'яній області зліва, крововиливи під тверду мозкову оболонку в тім'яно-скроневій області лівої півкулі головного мозку з переходом на основу головного мозку, крововилив під м'яку мозкову оболонку в тім'яно-скроневій області зліва, крововиливи в речовину головного мозку.
Крім того, 19-20.09.2011 року у будинку вказаного домогосподарства між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 виникла чергова сварка через спиртні напої, під час якої, засуджена повалила ОСОБА_8 на ліжко і, придавивши його грудну клітину коліном ноги, нанесла лежачому на ліжкові потерпілому не менше 7 ударів колінами ніг в ліву і праву частини грудної клітини, чим спричинила останньому тілесні ушкодження середнього степеню тяжкості у вигляді закритої травми грудної клітини, множинних переломів ребер справа.
Як зазначено у вироку, в період з 14.09. по 25.09.2011 року засуджена ОСОБА_3 в ході сварок на ґрунті пияцтва чоловіка ОСОБА_8 на дачній ділянці неодноразово застосовувала до нього фізичну силу наносячи останньому численні удари руками і сторонніми предметами, спричинивши йому крім того тілесні ушкодження у вигляді саден та крововиливів на верхніх і нижніх кінцівках.
25.09.2011 року, швидкою допомогою, яку викликала засуджена, ОСОБА_8 з території дачного товариства було госпіталізовано до Комсомольської міської лікарні, де 08.10.2011 року останній помер від закритої черепно-мозкової травми, яка викликала крововиливи під оболонки та в речовину головного мозку.
В поданих апеляціях:
- прокурор з внесеними змінами просить вирок суду скасувати в зв'язку з м'якістю призначеного покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої, через безпідставне застосування ст.ст. 69, 75 КК України та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ст.121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі.
Вказує на те, що ОСОБА_3, як під час досудового слідства, так і в суді, вину у вчиненні злочину не визнала, щиро не покаялась. Також просить виключити з вироку ст. 122 ч. 1 КК України, як зайво вмінену, оскільки дії ОСОБА_3 не потребують додаткової кваліфікації за цією статтею Кримінального Кодексу.
- захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_3 просить вирок суду змінити та виправдати ОСОБА_3 за ч.2 ст. 121 КК України. Не оспорює кваліфікацію дій останньої та покарання за ч.1 ст. 122 КК України.
Вказує, що справі існують суттєві протиріччя щодо механізму отримання потерпілим черепно - мозкової травми, від якої настала його смерть. Ні органами досудового слідства, ні судом не були взяті до уваги показання ОСОБА_3, що її чоловік міг отримати дані ушкодження під час падіння з драбини, дана обставина так і залишилась не спростованою.
- представник потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 просить вирок скасувати через м'якість призначеного покарання, та постановити новий, яким призначити ОСОБА_3 більш суворе покарання, без застосування ст. ст. 69, 75 КК України.
Зазначає, що судом не враховано, що ОСОБА_3 скоїла тяжкий злочин, а також думку потерпілих, які наполягали на призначенні покарання у вигляді реального позбавлення волі.
Просить також повністю задовольнити цивільні позови потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та збільшити стягнення моральної шкоди до 100 000 грн. кожній.
Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та засуджена ОСОБА_3 вирок суду не оскаржили.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді Мілаша С.П., пояснення прокурора Акулової С.М., яка не підтримала апеляції прокурора прокуратури м.Кременчука та просила вирок суду змінити тільки в частині цивільного позову, збільшивши розмір моральної шкоди до 30 000 грн. кожному потерпілому, а також пояснення захисника ОСОБА_2 та засудженої ОСОБА_3, які після проведення часткового судового слідства апеляційним судом також не підтримали апеляції в інтересах засудженої та просили вирок залишити без змін, перевіривши доводи апеляцій, вислухавши останнє слово засудженої ОСОБА_3, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляції прокурора та захисника ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, а апеляцію представника потерпілих слід задовольнити частково.
Як вбачається з матеріалів справи, досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально - процесуального закону, а висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні нею злочинів, за які її засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні та детально наведених у вироку доказів і є правильними.
Факт отримання потерпілим ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження у вигляді закритої черпно - мозкової травми, від якого настала смерть останнього, підтверджується висновками судово - медичного експерта ( т.1 а.с. 149-154; 172 - 173) і ніким не оспорюється.
Суд першої інстанції, оцінюючи докази в їх сукупності дійшов вірного висновку, що саме засуджена ОСОБА_3 в ході сварки на ґрунті пияцтва свого чоловіка ОСОБА_8 нанесла удар останньому по голові дерев'яним бруском і умисно спричинила йому вказане тілесне ушкодження, внаслідок якого настала смерть останнього.
Засуджена ОСОБА_3 також не заперечувала нанесення нею удару в ході сварки по голові чоловіку дерев'яним бруском, який долучений до справи в якості речового доказу ( т.1 а.с. 144; 232).
Згідно висновку судово - медичної та судово - криміналістичної експертиз - саме вказаним вище бруском був нанесений удар по голові ОСОБА_8 і спричинено йому черепно - мозкову травму ( т. 1 а.с.149 - 154; 219 - 220).
З метою перевірки доводів захисника ОСОБА_2 в апеляції про можливе отримання черпно - мозкової травми потерпілим ОСОБА_8 при падінні з драбини в дачному будинку, колегією суддів проведено часткове судове слідство та призначена комісійна судово - медична експертиза.
Згідно висновку цієї експертизи, який належним чином вмотивований і не викликає сумнівів та з яким погодились, як захисник ОСОБА_2, так і засуджена ОСОБА_3 - черпно - мозкова травма, яка призвела до настання смерті потерпілого ОСОБА_8 не могла утворитись при падінні з драбини головою в низ за обставин, на які вказувала засуджена, в зв'язку з відсутністю в такому випадку обов'язкових ознак травматизації хребта.
З висновку цієї ж комісійної судово - медичної експертизи вбачається, що черпно - мозкова травма, яка призвела до смерті ОСОБА_8 могла утворитися і від одного удару в ліву тім'яну ділянку голови тупим предметом з добре вираженим ребром, яким міг бути дерев'яний брусок, долучений до справи. як речовий доказ.
Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч.2 ст. 121 КК України.
Посилання в апеляції прокурора на зайву кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ст. 122 ч.1 КК України та необхідність виключення цієї статті з вироку, не заслуговують на увагу.
Як встановлено вироком суду і це не оспорюється апелянтом, тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості були заподіяні засудженою ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_8 в різні дні і єдиним умислом не охоплювалися, тому суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 і за ч.1 ст. 122 КК України, як умисне заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд виходив із вимог ст. 65 КК України і обґрунтовано застосував ст.ст. 69, 75 КК України.
Судом першої інстанції установлено і це не оспорюється апелянтами, що саме неправильна поведінка потерпілого, який протягом тривалого часу зловживав спиртними напоями та провокував конфлікти і сварки, призвела до вчинення злочину стосовно нього засудженою ОСОБА_3, під час вчинення останнім чергової сварки і вимагання спиртного.
Суд взяв до уваги і те, що тяжкий злочин вчинено ОСОБА_3 з непрямим умислом.
Той факт, що засуджена вважала, що потерпілий міг отримати тяжке тілесне ушкодження при падінні, не спростовує щире каяття ОСОБА_3, яка шкодує за чоловіком, з яким прожила в шлюбі більше 40 років і виховали разом 2-х дорослих дітей.
Засуджена - пенсіонерка, хворіє, їй більше 60-ти років, характеризується виключно позитивно.
За наявності цих пом'якшуючих покарання обставин та даних про особу ОСОБА_3 місцевий суд правильно призначив їй більш м'яке покарання ніж передбачено законом та звільнив засуджену від відбування покарання з випробуванням.
Разом з тим, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди потерпілим - сестрам загиблого ОСОБА_8, суд не в повній мірі врахував тяжкість їх страждань, завданих смертю брата. Тому колегія суддів вважає за необхідне задовольнити частково апеляцію представника потерпілих і збільшити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до 30 000 грн. кожній.
З врахуванням викладеного, керуючись ст..ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Апеляції прокурора прокуратури м.Кременчука та адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Апеляцію представника потерпілих адвоката ОСОБА_4 задовольнити частково.
Збільшити розмір моральної шкоди та стягнути з засудженої ОСОБА_3 на користь потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 30 000 грн. кожній.
В іншій частині вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 31 грудня 2012 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.
Мілаш С.П. Томилко В.П. Бурда К.І.