Справа № 296/480/13- ц
2/296/1170/13
"04" червня 2013 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді - Шалоти К.В.,
при секретарі Давиденко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором в розмірі 26 148,78 гривень, зазначивши, що між сторонами було укладено кредитний договір №б/н від 23.06.2008 року за яким банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту в сумі 1500,00 гривень зі сплатою за користування кредитом 36,00 відсотків річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в результаті чого заборгованість станом на 31.12.2012 року становить 26 148,78 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення та усі пояснення, в яких зазначив, що з Умовами та правилами надання банківських послуг не був ознайомлений та їх не підписував, вказав, що вимога про стягнення з нього штрафу подана з пропуском строку позовної давності, також подав доповнення до заперечень, в яких посилаючись на порушення позивачем Закону України "Про захист прав споживачів" просив у задоволенні позову відмовити, а договір № б/н від 23.06.2008 року визнати недійсним.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 23.06.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1., було укладено договір №б/н від 23.06.2008 року, відповідно до умов якого, відповідачем було отримано кредит в розмірі 1500,00 гривень, зі сплатою 36,00 відсотків річних (3,0 відсотки на місяць) за користування кредитом. Договір складається із заяви позичальника та Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.626, ст.629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на неознайомлення його з Умовами та Правилами надання банківських послуг, оскільки як вбачається із заяви про надання кредиту, позичальник висловив свою згоду про укладення кредитного договору саме в такій формі і саме на таких умовах, про що свідчить його підпис на заяві (а.с. 6 зворот).
Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі та здійснив видачу кредитних ресурсів відповідачу шляхом видачі останнього платіжної картки.
В подальшому за рахунок зняття позивачем грошових коштів з платіжної карти заборгованість за кредитом збільшилась до 6951,68 грн. станом на 31.12.2012 року.
Однак відповідачем внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань, було порушено умови кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед банком, яка станом на 31.12.2012 р. відповідно до поданого позивачем розрахунку становить 26148,78 гривень, яка складається: заборгованість за кредитом 6951,68 гривень; несплачені відсотки на прострочену заборгованість 17475,73 гривень; штраф (фіксована частина) 500,00 та штраф (процентна складова) 1221,37 гривень.
Разом з тим, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 штрафу (фіксована частина) підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Так, згідно з п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених даним договором більш ніж на 120 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500грн. та 5% від суми позову (а.с.8 зворот).
Однак, зазначене положення Умов та Правил надання банківських послуг не відповідає положенню заяви про отримання кредиту, відповідно якої у разі порушення позичальником термінів платежів за будь-якими із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж як на 120 днів, у зв'язку з чим банк змушений звернутися до суду, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову (а.с. 6 зворот).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у цьому випадку невідповідності положення договору та положення Умов та Правил надання банківських послуг, перевагу слід надати саме умовам договору, а тому стягненню з відповідача підлягає штраф (фіксована частина) у сумі 250,00 та штраф (процентна складова) у сумі 1221,37 гривень (24427,41 грн. х 5%).
Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строків позовної давності з вимогами про стягнення штрафних санкцій необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог п.9.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна сторона не поінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.
Таким чином, оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу звернення до позивача щодо припинення дії договору, то суд приходить до висновку про продовження дії договору на час розгляду справи, а тому банк вимагає повернення заборгованості по кредиту, сплати заборгованості по прострочених процентах за користування кредитом та штрафів у межах строку позовної давності за цими вимогами.
Твердження відповідача про недійсність договору №б/н від 23.06.2008 року не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки такий договір жодною зі сторін в установленому законом порядку не оспорений, а тому з урахуванням вимог ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, вважається дійсним.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість перед позивачем, яка становить 25898,78 гривень та складається з: заборгованості за кредитом у сумі 6951,68 грн.; несплачених відсотків за користування кредитом у сумі 17475,73 грн.; штрафу (фіксована частина) у сумі 250,00 грн. та штрафу (процентна складова) у сумі 1221,37 грн.
Також відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 553-554, 625, 1050 ЦК України, ст.ст. 27, 31, 60, 77, 88, 208, 209, 212, 214-216, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, літера "А", реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код за ЄДРПОУ 1436057) заборгованість по кредиту в розмірі 25898 (двадцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 78 коп., з яких: 6951,68 грн. - заборгованість за кредитом; 17475,73 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 250 грн. - штраф (фіксована частина); 1221,37 грн. - штраф (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, літера "А", реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код за ЄДРПОУ 1436057) судовий збір у сумі 258 (двісті п'ятдесят вісім) грн. 98 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя К. В. Шалота