73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
07 червня 2013 р. Справа №923/559/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер", м. Херсон
до:
відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансгруп", м. Херсон
відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Тера Маркет Плюс", м. Київ
про визнання договору поставки та договору поруки недійсними
за участю представників:
позивача - Пирожок Є.В. представник, дов. б/н від 21.05.2013р.;
відповідача-1 - Уланівський С.Є. представник, дов. б/н від 24.05.2013р.;
відповідача-2 - не прибув.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер" заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансгруп" та товариства з обмеженою відповідальністю "Тера Маркет Плюс" про визнання недійсним договору поставки №03/01-13 від 03.01.2013 року та визнання недійсним договору поруки від 03.01.2013 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що укладений між першим та другим відповідачем договір поставки суперечить вимогам діючого законодавства, спрямований на незаконне заволодіння майном позивача, укладений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, тобто є фіктивним і відповідно до вимог ст. ст. 203, 215, 228, 234 ЦК України підлягає визнанню недійсним.
У зв'язку з цим на підставі ч. 2 ст. 548 ЦК України вважає, що й договір поруки укладений з метою забезпечення зобов'язань за договором поставки має бути також визнаний судом недійсним.
Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що відповідачами на підставі оспорюваного договору поставки були вчинені дії спрямовані на настання правових наслідків обумовлених цим договором, а саме здійснена поставка продукції на суму 5425362 грн. Також вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами нікчемності договору поставки за статтею 228 ЦК України.
Відповідач-2 належним чином двічі ухвалами суду від 13.05.2013 р. та від 30.05.2013 р. повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали про порушення справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав.
У зв'язку з цим справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Між ТОВ "Тера Маркет Плюс" (відповідач-2) та ТОВ "Херсонтрансгруп" (відповідач-1) укладений договір поставки №03/01 від "03" січня 2013 р. (далі за текстом - договір поставки), відповідно до умов якого відповідач-2 зобов'язався передати у власність відповідачу-1 сільськогосподарську продукцію (жмих соняшнику органічний), а покупець прийняти у власність та сплачувати відповідачу-2 загальну вартість товару.
У п. 2.3. договору поставки сторони узгодили, що загальна вартість товару складає 5425350 грн. з ПДВ.
Згідно п. 3.2. оплата за товар здійснюється в національній грошовій одиниці (гривні) відповідачем-1, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача-2, зазначений у реквізитах цього договору.
З метою забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань з оплати продукції за договором поставки між ТОВ "Партнер" та ТОВ "Тера Маркет Плюс" укладений договір поруки від 03.01.2013 року (далі - договір поруки), відповідно до умов якого позивач поручився перед відповідачем-2 за виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки №03/01 від "03" січня 2013 р.
За період дії договору поставки Відповідач-2 поставляв, а Відповідач-1 приймав товар, обумовлений договором поставки, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними, засвідчені копії яких додані до матеріалів справи, які складались за фактом поставки товару, в яких відображені господарські операції між покупцем та продавцем.
Станом на день розгляду спору у суді відповідачем-2 поставлено відповідачу-1 товар на загальну суму 5425362 грн., що підтверджується наступними письмовими доказами: видаткова накладна №РН-0000125 від 31.01.2013р., податкова накладна №125 від 30.01.2013р., видаткова накладна № РН-0000097 від 22.01.2013р., податкова накладна №97 від 22.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000111 від 25.01.2013р., податкова накладна №111 від 25.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000113 від 25.01.2013р., податкова накладна №113 від 25.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000115 від28.01.2013р., податкова накладна № 115 від 25.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000116 від 28.01.2013р., обороти рахунку №631 за 1 квартал 2013 р., видаткова накладна №РН-0000125 від 31.01.2013р., податкова накладна №125 від 30.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000097 від 22.01.2013р., податкова накладна №97 від 22.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000111 від 25.01.2013р., податкова накладна №111 від 25.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000113 від 25.01.2013р., податкова накладна №113 від 25.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000115 від 28.01.2013р., податкова накладна №115 від 25.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000116 від 28.01.2013р., податкова накладна №116 від 28.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000117 від 28.01.2013р., податкова накладна №117 від 28.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000118 від 28.01.2013р., податкова накладна № 118 від 28.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000119 від 28.01.2013р., податкова накладна №119 від 28.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000104 від 23.01.2013р., податкова накладна №104 від 23.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000103 від 23.01.2013р., податкова накладна №103 від 23.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000101 від 23.01.2013р., податкова накладна №101 від 23.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000100 від 23.01.2013р., податкова накладна №100 від 23.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000094 від 22.01.2013р., податкова накладна №94 від 22.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000096 від 22.01.2013р., податкова накладна №96 від 22.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000095 від 22.01.2013р., податкова накладна №95 від 22.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000107 від 24.01.2013р., податкова накладна №107 від 24.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000108 від 24.01.2013р., податкова накладна №108 від 24.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000109 від 25.01.2013р., податкова накладна №109 від 25.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000079 від 18.01.2013р., податкова накладна №79 від 18.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000080 від 18.01.2013р., податкова накладна №80 від 18.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000081 від 18.01.2013р., податкова накладна №81 від 18.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000082 від 18.01.2013р., податкова накладна №82 від 18.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000083 від 18.01.2013р., податкова накладна №83 від 18.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000084 від 18.01.2013р., податкова накладна №84 від 18.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000085 від 18.01.2013р., податкова накладна №85 від 18.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000086 від 18.01.2013р., податкова накладна №86 від 18.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000087 від 21.01.2013р., податкова накладна №87 від 21.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000088 від 21.01.2013р., податкова накладна №88 від 21.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000089 від 21.01.2013р., податкова накладна №89 від 21.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000090 від 21.01.2013р., податкова накладна №90 від 21.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000091 від 21.01.2013р., податкова накладна № 91 від 21.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000092 від 22.01.2013р., податкова накладна №92 від 22.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000093 від 22.01.2013р., податкова накладна №93 від 22.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000057 від 15.01.2013р., податкова накладна №57 від 15.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000058 від 15.01.2013р., податкова накладна №58 від 15.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000059 від 15.01.2013р., податкова накладна №59 від 15.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000064 від 16.01.2013р., податкова накладна №64 від 16.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000063 від 16.01.2013р., податкова накладна №63 від 16.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000065 від 16.01.2013р., податкова накладна №65 від 16.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000066 від 16.01.2013р., податкова накладна №66 від 16.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000067 від 16.01.2013р., податкова накладна №67 від 16.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000068 від 16.01.2013р., податкова накладна №68 від 16.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000071 від 17.01.2013р., податкова накладна №71 від 17.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000072 від 17.01.2013р., податкова накладна №72 від 17.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000073 від 17.01.2013р., податкова накладна №73 від 17.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000074 від 17.01.2013р., податкова накладна №74 від 17.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000075 від 17.01.2013р., податкова накладна №75 від 17.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000076 від 17.01.2013р., податкова накладна №76 від 17.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000043 від 11.01.2013р., податкова накладна №43 від 11.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000044 від 11.01.2013р., податкова накладна №44 від 11.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000045 від 11.01.2013р., податкова накладна №45 від 11.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000046 від 11.01.2013р., податкова накладна №46 від 11.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000048 від 11.01.2013р., податкова накладна №48 від 11.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000049 від 11.01.2013р., податкова накладна №49 від 11.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000051 від 14.01.2013р., податкова накладна №51 від 14.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000052 від 14.01.2013р., податкова накладна №52 від 14.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000053 від 14.01.2013р., податкова накладна №53 від 14.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000054 від 14.01.2013р., податкова накладна №54 від 14.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000056 від 15.01.2013р., податкова накладна №56 від 15.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000023 від 09.01.2013р., податкова накладна №23 від 09.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000024 від 09.01.2013р., податкова накладна №24 від 09.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000025 від 09.01.2013р., податкова накладна №25 від 09.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000029 від 10.01.2013р., податкова накладна №29 від 10.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000030 від 10.01.2013р., податкова накладна №30 від 10.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000031 від 10.01.2013р., податкова накладна №31 від 10.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000032 від 10.01.2013р., податкова накладна №32 від 10.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000033 від 10.01.2013р., податкова накладна №33 від 10.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000034 від 10.01.2013р., податкова накладна №34 від 10.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000037 від 10.01.2013р., податкова накладна №37 від 10.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000038 від 10.01.2013р., податкова накладна №38 від 10.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000039 від 10.01.2013р., податкова накладна №39 від 10.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000040 від 10.01.2013р., податкова накладна №40 від 10.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000010 від 05.01.2013р., податкова накладна №10 від 05.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000011 від 05.01.2013р., податкова накладна №11 від 05.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000036 від 10.01.2013р., податкова накладна №36 від 10.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000035 від 10.01.2013р., податкова накладна №35 від 10.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000012 від 05.01.2013р., податкова накладна №12 від 05.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000015 від 08.01.2013р., податкова накладна №15 від 08.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000016 від 08.01.2013р., податкова накладна №16 від 08.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000017 від 08.01.2013р., податкова накладна №17 від 08.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000018 від 08.01.2013р., податкова накладна №18 від 08.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000019 від 08.01.2013р., податкова накладна №19 від 08.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000020 від 08.01.2013р., податкова накладна №20 від 08.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000022 від 09.01.2013р., податкова накладна №22 від 09.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000001 від 03.01.2013р., податкова накладна №1 від 03.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000002 від 03.01.2013р., податкова накладна №2 від 03.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000003 від 03.01.2013р., податкова накладна №3 від 03.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000004 від 04.01.2013р., податкова накладна №4 від 04.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000009 від 05.01.2013р., податкова накладна №9 від 05.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000008 від 04.01.2013р., податкова накладна №08 від 04.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000007 від 04.01.2013р., податкова накладна №7 від 04.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000006 від 04.01.2013р., податкова накладна №6 від 04.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000005 від 04.01.2013р., податкова накладна №5 від 04.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000112 від 25.01.2013р., податкова накладна №114 від 25.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000102 від 23.01.2013р., податкова накладна №105 від 23.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000123 від 30.01.2013р., податкова накладна №125 від 30.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000106 від 24.01.2013р., податкова накладна №109 від 24.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000114 від 25.01.2013р., податкова накладна №110 від 25.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000110 від 25.01.2013р., податкова накладна №112 від 25.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000124 від 31.01.2013р., податкова накладна №126 від 31.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000126 від 31.01.2013р., податкова накладна №128 від 31.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000122 від 30.01.2013р., податкова накладна №127 від 31.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000121 від 29.01.2013р., податкова накладна №122 від 29.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000120 від 29.01.2013р., податкова накладна №121 від 29.01.2013р., видаткова накладна №РН-0000099 від 23.01.2013р., податкова накладна №102 від 23.01.2013р., товаро-транспортна накладна БЗС №690410 від 31.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690422 від 31.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690417 від 28.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690419 від 29.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690420 від 30.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №642111 від 30.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №642120 від 28.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №642109 від 23.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690409 від 23.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690412 від 24.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690408 від 23.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №642124 від 22.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690407 від 22.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №642119 від 16.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №642112 від 15.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №642118 від 12.01.2013, товаро-транспортна накладна БПС №80 від 05.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690404 від 16.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690403 від 16.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690352 від 28.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690351 від 29.01.2013, товаро-транспортна накладна БПС №1 від 30.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690402 від 17.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690357 від 30.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №615014 від 27.01.2013, товаро-транспортна накладна БПС №26 від 17.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690394 від 28.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690362 від 29.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690361 від 29.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690358 від 30.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №709689 від 24.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №615021 від 24.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690386 від 24.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №690391 від 19.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №615019 від 16.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №718709 від 17.01.2013, товаро-транспортна накладна БЗС №718705 від 18.01.2013.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
За загальним правилом ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За змістом ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.
Враховуючи викладене, для визнання правочину фіктивним та, як наслідок, визнання його недійсним, необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину на ненастання правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а також відсутність їх, будь-яких дій сторін, спрямованих на виконання умов договору.
При зверненні до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, на позивача покладається обов'язок довести відсутність наміру в учасників правочину щодо створення юридичних наслідків.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" мають бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, наявні в матеріалах справи видаткові накладні, які в силу положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, підтверджують реальний рух товарних активів та наявність господарських операцій з купівлі-продажу відповідної товарної продукції.
Таким чином, надані до відзиву первинні документи, є належними доказами здійснення господарських операцій та реальності здійснених операцій з купівлі-продажу товарів.
Отже, Відповідачем-1 та Відповідачем-2 були вчинені дії, спрямовані на настання відповідних правових наслідків.
Правочин, який є виконаним, не може бути кваліфікований як фіктивний, бо правові наслідки за виконаним правочином є такими, що настали, а наслідки за фіктивним правочином, чи правочином, укладеним без наміру створити юридичні наслідки ні в якому разі не можуть настати, бо головна ознака таких правочинів є відсутність спрямованості правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В той же час наявні первинні документи свідчать про наявність виконання спірного договору поставки та про факт настання відповідних юридичних наслідків за цим договором.
В п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 р. передбачено, що у разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Щодо твердження позивача про недійсність договору поставки в силу положень ст. 228 ЦК України суд зазначає наступне.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними" визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок згідно ст. 228 ЦК України, це правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; право чини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне заволодіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Проте, спірний договір поставки не можливо віднести до будь-якої із цих категорій.
Так, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України повинна враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним і т.п.
Викладені у позовній заяві обставини, щодо нікчемності договору поставки не доведені та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Матеріалами справи не доведено, що укладання договору поставки між ТОВ "Херсонтрансгруп" та ТОВ "Тера Маркет Плюс" було спрямовано на знищення чи пошкодження майна позивача або незаконне заволодіння ним.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору поруки суд зазначає наступне.
За приписами ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У відповідності до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 2 ст. 548 ЦК України, на яку позивач посилається я к на підставу позовних вимог про визнання недійсним договору поруки, недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Враховуючи, що судом встановлено відсутність підстав для визнання недійсним договору поставки, то відсутні й підстави для визнання недійсним договору поруки укладеного на забезпечення виконання зобов'язань за цим договором.
Інших обставин з якими закон пов'язує недійсність договору поруки позивачем не зазначається в якості підстав позовних вимог.
За таких обставин у даному випадку відсутні підстави, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог ТОВ "Партнер" має бути відмовлено.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 10.06.2013 р.
Суддя Л.І. Александрова