Провадження № 2/522/513/13
Справа № 1522/18539/12
(ЗАОЧНЕ)
05.06.2013 року, Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого судді - Турецького О.С.,
при секретарі - Гасуляк С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, які були набуті без достатніх правових підстав,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, які були набуті без достатніх правових підстав, вказуючи на те, що з 26 серпня 2009 року по жовтень 2009 року відповідачем по справі - ОСОБА_2 були отримані від позивача грошові кошти у розмірі 864 000, 00 (вісімсот шістдесят чотири тисячі) гривень.
Факт отримання ОСОБА_2 грошей підтверджується розписками з його власноручним підписом.
Позивач неодноразово звертався до ОСОБА_2 з вимогами, але той ухиляється від повернення грошей та до цього часу, не їх повернув.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути кошти, які були набуті відповідачем без достатніх правових підстав.
В судове засідання сторони не з'явилися, представник позивача до суду надала заяву про розгляд справи в її відсутність, уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити та винести заочне рішення, відповідач про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (ч. 9 ст. 74 ЦПК України), про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.
Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Частиною 2 ст. 197 ЦПК України закріплено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу звукозаписувальним засобом не здійснюється.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів щодо взаємовідносин сторін, а також маючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим заочно розглядати справу у відсутності відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, дійшов висновку про можливість задоволення уточненого позову, виходячи із нижче викладених підстав
Як випливає з матеріалів справи, з 26 серпня 2009 року по жовтень 2009 року відповідачем по справі - ОСОБА_2 були отримані від позивача, ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 864 000, 00 (вісімсот шістдесят чотири тисячі) гривень.
Грошові кошти були передані позивачем по частинам, а саме: 26 серпня 2009 року позивачем було передано ОСОБА_2 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) гривень; 15 вересня 2009 року - 80 000, 00 (вісімдесят тисяч) гривень; 30 вересня 2009 року - 50 000, 00 (п'ятдесят тисяч) гривень; 08 жовтня 2009 року - 20 000, 00 (двадцять тисяч) гривень; 15 жовтня 2009 року - 3 000, 00 (три тисячі) гривень; 27 жовтня 2009 року - 321 000, 00 (триста двадцять одну) гривень.
30 жовтня 2009 року ОСОБА_2 отримав суму грошей еквівалентну 30 000, 00 (тридцяти тисячам) доларів США, тобто суму рівну 240 000, 00 (двісті сорокам тисячам) гривень ( у відповідності ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу).
Грошові кошті позивач передавав власноруч, а ОСОБА_2 власноруч їх отримував. Факт отримання ОСОБА_2 грошей підтверджується розписками з його власноручним підписом, копії яких наявні в матеріалах справи.
Вищезазначені кошти були передані позивачем під впливом омани. При отриманні грошових коштів ОСОБА_2 пояснював, що гроші потрібні ніби - то для майбутнього договору про спільну діяльність, але фактично ніякої спільної діяльності між позивачем та відповідачем не було.
Позивач неодноразово звертався до ОСОБА_2 з вимогами, але відповідач ухиляється від повернення грошей, які були набуті ним без достатніх правових підстав та до цього часу, не їх повернув.
Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконне без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ст. 386 ЦК України).
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, майно, набуте особою за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, вважається безпідставно набутим майном. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Причому, це положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Крім того, згідно ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.
Відповідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Статтею 625 ЦК України передбачено: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.»
Таким чинам, оскільки між позивачем та відповідачем не було досягнуто ніяких домовленостей відносно компенсації затримання розрахунку - слід виходити з приписів закону.
Вартість 3 % річних за 1070 діб прострочення, визначена по формулі 864 000 х 3/100 х 1070/365 та складає 75 967,00 грн.
Таким чином, вартість простроченого боргу, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України повинна бути збільшена на 75 967,00 грн.
Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати позивача на момент подання позову складають судовий збір у розмірі 3220,00 (Три тисячі двісті двадцять) гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень та витрати на сповіщення сторін по справі у розмірі 1383,00 (одна тисяча триста вісімдесят три) гривень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсаційних витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Отже, з відповідача по справі, ОСОБА_2 підлягає до стягнення сума витрат понесених позивачем ОСОБА_1, а саме: витрати по сплаті судового збору у розмірі 3220,00 (Три тисячі двісті двадцять) гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень та витрати на сповіщення сторін по справі у розмірі 1383,00 (одна тисяча триста вісімдесят три) гривень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів є законними та підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 625, 1046-1047, 1049-1050 ЦК України, ст. ст. 3-4, 10-11, 15, 38, 44, 60, 79, 88, 109, 118, 208-209, 212- 215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, які були набуті без достатніх правових підстав - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 864 000,00 (вісімсот шістдесят чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 3 % річних за користування коштами у розмірі 75 967,00 (сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) гривень за період з 27.08.2009 року по 01.08.2012 року.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 загальну суму коштами у розмірі 939967,00 (дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 3220,00 (три тисячі двісті двадцять) гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень та витрати на сповіщення сторін по справі у розмірі 1383,00 (одна тисяча триста вісімдесят три) гривень.
Заява про перегляд заочного рішення, може бути подана відповідачем до Приморського районного суду м. Одеси, протягом 10-ти днів, після отримання копії заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.С.Турецький
05.06.2013