Справа №22-ц/791/1979/2013 Головуючий в І інстанції: Постол В.С.
Категорія: 5 Доповідач: Капітан І.А.
2013 року червня місяця 5 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Капітан І.А.
Суддів:Колісниченка А.Г.
Вадзінського П.О.
при секретарі: Герасименко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 7 травня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа Генічеська міська рада про усунення перешкод у користуванні домобудівлею та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні земельно ділянкою,
У квітні 2007 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні домобудівлею.
Позивач зазначав, що він є власником домобудівлі АДРЕСА_1, поруч з якою знаходиться домобудівля відповідача, який в порушення санітарно-будівельних норм на закріпленій за будинком земельній ділянці збудував на межі господарську споруду. Незаконна та неправильна забудова суміжної земельної ділянки впливає на природне освітлення його будинку і технічний стан, а також суттєво порушує його права.
Посилаючись на вказані обставини, просив суд усунути перешкоди у користуванні належною йому домобудівлею, зобов'язати ОСОБА_8 перенести стіну господарської споруди на відстань, яка відповідає санітарно-будівельним нормам, засипати вигрібні ями, які вирито з порушенням вказаних норм, зобов'язати знести споруди кам'яного паркану і цоколю під ним, ліквідувати земляні насадження кущів винограду по всій довжині спільної межі, перенести межу в бік його земельної ділянки на відстань, вказану експертом, зобов'язати Генічеську міську раду направити комісію для проведення обміру його земельної ділянки з фіксацією її фактичної площі та стягнути з відповідача всі понесені ним судові витрати.
У липні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Посилаючись на те, що на межі їхніх сусідніх земельних ділянок ОСОБА_7 побудував три вбиральні, кухню і дві душові, розташування яких порушує норми ДБН і створює для нього суттєві перешкоди у користуванні власною земельною ділянкою, ОСОБА_6 просив суд зобов'язати ОСОБА_7 перенести господарські будівлі на відстань не менше 1 м від межі їхніх сусідніх ділянок.
У травні 2013 року ОСОБА_7 подав до суду заяву про доповнення та уточнення до позовної заяви.
Просив суд зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою площею 15,6 кв.м по всій довжині приватизованої земельної ділянки відповідно до висновку експерта від 11 квітня 2013 року та перенести цоколь паркану на відстань, зазначену експертом у висновку від 11 квітня 2013 року, стягнути з ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 8 109 грн. 46 коп.
Рішенням Генічеського районного суду від 7 травня 2013 року позов ОСОБА_7 задоволено частково. Постановлено:
- зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_7 домобудівлею та земельною ділянкою площею 15,6 кв.м. по всій довжині земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до висновку експерта від 11.04.2013 р.;
- зобов'язати ОСОБА_6 перенести стіну господарської будівлі, що затіняє вікна житлового будинку АДРЕСА_1, належного ОСОБА_7, на відстань, що відповідає санітарно-будівельним нормам;
- зобов'язати ОСОБА_6 засипати вигрібні ями, розташовані на земельній ділянці, за адресою АДРЕСА_2;
- зобов'язати ОСОБА_6 перенести межу, що існує між суміжними земельними ділянками домобудівель НОМЕР_1 та АДРЕСА_1, у бік земельної ділянки АДРЕСА_2, належної ОСОБА_6;
- зобов'язати ОСОБА_6 знести споруди кам'яного паркану та перенести бетонний цоколь паркану на межі суміжних земельних ділянок НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 на відстань, зазначену у висновку експерта від 11.04 2013 р.;
- зобов'язати ОСОБА_6 видалити зелені насадження кущів винограду по всій довжині спільної межі;
- стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 судові витрати в розмірі 9 109 (дев'ять тисяч сто дев'ять) грн. 46 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_7 відмовити в повному обсязі.
В письмових запереченнях ОСОБА_7, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Частково задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що з переходом права власності на будівлю до ОСОБА_7 перейшло право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, на час забудови будинків межі користування земельними ділянками були визначені, розташування бетонного цоколю паркану між ділянками НОМЕР_1 та АДРЕСА_1, споруди сараю літ. «Г», який належить ОСОБА_6,, та спорудження вигрібних ям здійснено останнім з порушенням норм ДБН, огорожа та частина земельної ділянки ОСОБА_6 площею 24,9 кв.м розташована на земельній ділянці ОСОБА_7, і, у зв'язку із встановленням межі суміжного землекористування, насадження кущів винограду ОСОБА_6 підлягають видаленню.
Відмовляючи у задоволенні первісної позовної вимоги про зобов'язання Генічеської міської ради направити комісію для проведення певних дій, а також - у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що доказів його звернення до Генічеської міської ради ОСОБА_7 не надав, як і ОСОБА_6 не надав доказів, що три вбиральні, два душа і кухня збудовані ОСОБА_7 з порушенням будівельних норм.
Колегія суддів погоджується з висновком суду в частині відмови ОСОБА_7 у задоволенні його позовної вимоги про зобов'язання Генічеської міської ради направити комісію для проведення певних дій, а також - відмови ОСОБА_6 у задоволенні зустрічного позову, вважає рішення у зазначеній частині законним та обґрунтованим і підстав для його скасування або зміни не вбачає.
Проте колегія суддів не погоджується з рішенням суду в частині задоволення первісного позову ОСОБА_7, вважає, що такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення в цій частині нового рішення.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_7 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 20 жовтня 1997 року та договору купівлі-продажу від 10 серпня 1999 року /т.1, а.с. 138,139/; ОСОБА_6 є власником будинку АДРЕСА_2 на підставі договору міни від 28 вересня 1992 року /а.с. 147/.
На підставі рішення Генічеської міської ради №616 від 29 травня 2008 року ОСОБА_6 видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0482 га за адресою: АДРЕСА_2 /т.1, а.с. 63/. Видачі даного акту передували виготовлення технічної документації з дозволу Генічеської міської ради, складення висновку щодо надання земельної ділянки та погодження землевпорядної документації, а також акту встановлення на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки від 3 жовтня 2007 року, який підписано ОСОБА_7 /т.1, а.с. 146,151,159/.
Документи, які б посвідчували право власності або право користування ОСОБА_7 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, в матеріалах справи відсутні.
Надані ОСОБА_7 документи не є законним підтвердженням його права володіти та користуватися відповідною земельною ділянкою певної встановленої площі та з визначеними в установленому порядку межами /т.1, а.с. 215-230/.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року, яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 грудня 2012 року, встановлено, що рішення суб'єкта владних повноважень щодо надання ОСОБА_7 або попереднім власникам земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 із зазначенням певного розміру взагалі не приймалися, і право користування наведеною земельною ділянкою з визначеним певним розміром, яке було б можливим порушити, у ОСОБА_7 не виникло /т.2, а.с. 40-41/.
Частиною 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_7 звернувся до суду з вимогами про захист свого права як землекористувача шляхом зобов'язання ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні ним домобудівлею та земельною ділянкою площею 15,6 кв.м по всій довжині земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідно до висновку експерта від 11 квітня 2013 року, перенести межу, що існує між суміжними земельними ділянками, знести споруди кам'яного паркану, перенести бетонний цоколь паркану на межі суміжних земельних ділянок НОМЕР_1 та АДРЕСА_1, та видалити зелені насадження кущів винограду по всій довжині спільної межі, однак докази на підтвердження свого права користування земельною ділянкою не надав, колегія суддів вважає, що у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_7 слід відмовити.
Колегія суддів також приходить до висновку про відмову ОСОБА_7 у задоволенні його позовних вимог про усунення перешкод в користуванні домобудівлею шляхом зобов'язання ОСОБА_6 засипати вигрібні ями та перенести стіну господарської будівлі, що затіняє вікна його житлового будинку, на відстань, що відповідає санітарно-будівельним нормам, оскільки належних і допустимих доказів на підтвердження чинення ОСОБА_6 таких перешкод та наявності причинного зв'язку між існуванням на земельній ділянці ОСОБА_6 вигрібних ям і стіни господарської будівлі (не зазначено, якої саме) та порушенням прав і законних інтересів ОСОБА_7 як власника житлового будинку, останній суду не надав.
Висновок експерта №787 від 31 грудня 2008 року містить відомості про те, що розташування споруди сараю літ. «Г» безпосередньо на межі і спорудження вигрібних ям для збирання зливових та інших вод без погодженого з органами санітарного нагляду проекту є порушенням норм ДБН. Спорудження вигрібних ям може призвести до підмочення ґрунту та забруднення навколишньої території /т.1, а.с. 45-51/.
Однак даний висновок як і два наступні - від 22 січня 2010 року та від 11 квітня 2013 року не містять відповіді про те, що стіна господарської будівлі затіняє вікна житлового будинку №4, а наявність вигрібних ям перешкоджає ОСОБА_7 належним чином користуватися своєю домобудівлею /т.1, а.с. 207-211, т.2, а.с. 2-10/.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.
Керуючись ст.ст. 116,125 ЗК України, ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, задовольнити частково.
Рішення Генічеського районного суду від 7 травня 2013 року в частині часткового задоволення позову ОСОБА_7, зобов'язання ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_7 домобудівлею та земельною ділянкою, зобов'язання ОСОБА_6 перенести стіну господарської будівлі, засипати вигрібні ями, перенести межу, що існує між суміжними земельними ділянками, знести споруди кам'яного паркану та перенести бетонний цоколь паркану та видалити зелені насадження кущів винограду, а також - в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 судових витрат у розмірі 9 109,46 грн. скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким ОСОБА_7 у задоволенні зазначених позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: