№ справа:4/123/61/2013Катаров П.Г. суду першої інстанції:Шильнова
№ провадження:10/190/154/13Катаров П.Г. суду апеляційної інстанції:Катаров П. Г.
"04" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКатаров П.Г.
СуддівОсоченка А.М., Дєдєєва Ю.С.,
за участю прокурора Бородіної І.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі апеляцію ОСОБА_5 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 09 квітня 2013 року, якою ОСОБА_5 відмовлено в задоволенні скарги про скасування постанови від 12 листопада 2012 року про закриття кримінальної справи
Згідно постанови суду ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду із скаргою про скасування постанови слідчого відділу розслідувань ДТП СУ ГУ МВС України в АРК ОСОБА_7 від 12 листопада 2012 року про закриття кримінальної справи за фактом ДТП за участю водія мопеду ОСОБА_6, у зв'язку з відсутністю в його діях ознак злочину, на підставі п.2 ст.6 КПК України (1960 р.), мотивуючи своїх вимоги тим, що при прийнятті постанови була дана неправильна оцінка добутим у справі доказам, не перевірена версія щодо причетності до ДТП ОСОБА_8
Суд, відмовляючи в задоволенні скарги про скасування постанови про закриття кримінальної справи, обґрунтував свої висновки тим, що досудове слідство у кримінальній справі було проведено у повному обсязі, проведено відповідні слідчі дії, направлені на повноту та всебічність розслідування кримінальної справи, допитано свідків, проведено додатковий огляд місця події та відтворення обстановки та обставин події, призначені та проведені судово-медична, авто-технічна експертизи, а також хімічна експертиза лакофарбових матеріалів та покриття.
В апеляції ОСОБА_5 ставить питання про скасування постанови суду та повернення скарги на новий розгляд до суду першої інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що численні скасування попередніх постанов про закриття справи свідчать про те, що посадові особи правоохоронних органів не з'ясували справжні причини загибелі ОСОБА_6, належним чином не перевірили причетність до злочину ОСОБА_8, на сьогоднішній день також не знайдено винну особу, тому вважає оскаржувану постанову такою, що порушує право ОСОБА_9 на відшкодування шкоди, завданої останній.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що підстав для скасування постанови по справі не має, перевіривши матеріали скарги і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що постанова суду скасуванню, а апеляція задоволенню не підлягають за наступних підстав.
Відповідно до ст.236-6 КПК України (1960 р.) суддя за результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінальної справи, залежно від того, чи були при закритті справи виконані вимоги статей 213 і 214 КПК України (1960 р.), приймає одне з таких рішень: залишає скаргу без задоволення, скасовує постанову про закриття справи і направляє справу прокурору для відновлення слідства або дізнання.
На думку колегії суддів зазначені вимоги кримінально-процесуального закону судом було дотримано при розгляді скарги ОСОБА_5
Згідно матеріалів дослідчої перевірки, факт дорожньо-транспортної події відповідним чином було зареєстровано 16.11.2009 р., в ході проведення перевірок в порядку ст.97 КПК України (1960 р.) слідчими відділу приймалися відповідні заходи щодо встановлення приводів та підстав порушення кримінальної справи за даним фактом, проводилися слідчі дії, у тому числі огляд місця ДТП, огляд та перевірка технічного стану транспортного засобу ОСОБА_6, огляд технічних засобів, призначені та проведені відповідні судові експертизи, у тому числі судово-хімічні дослідження, дослідження лакофарбових матеріалів та покриття, проводилося відновлення обстановки та обставин події, отримані пояснення у потерпілої ОСОБА_10.(а.с. 118, 159), свідків ОСОБА_11 (а.с.94), ОСОБА_12 (а.с.95), ОСОБА_13 (а.с.96), ОСОБА_14 (а.с.119), ОСОБА_15.(а.с.120), ОСОБА_16 (а.с.122, 163), ОСОБА_17 (а.с.121,160), ОСОБА_18 (а.с.123), ОСОБА_19 (а.с.124), ОСОБА_1.(а.с.125), та на підставі отриманих даних 12 листопада 2012 року прийнято рішення про закриття порушеної 18.01.2011 р. кримінальної справи.
Аналізуючи надані суду дані в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в ході проведення досудового слідства у кримінальній справі відповідним органом всебічно, повно та об'єктивно з'ясовані обставини справи, досліджені добуті по справі докази, яким слідчий відділу розслідувань ДТП СУ ГУ МВС України в АРК ОСОБА_7 дав належну правову оцінку.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що в ході перевірки зазначених обставин відповідним органом при прийнятті постанови про закриття кримінальної справи були дотримані вимоги статей 213 і 214 КПК України (1960 р.), тому висновки суду є правильними та обґрунтованими, що відповідають вимогам ст.236-6 КПК України, у зв'язку з чим апеляційні доводи ОСОБА_5 про неповноту та необ'єктивність проведеної перевірки, у тому числі про те, що відповідним органом не перевірена причетність до злочину ОСОБА_12, колегія суддів визнає неспроможними.
Приймаючи до уваги, що в скарзі ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінальної справи, не повідомляється про нові факти або обставини, які не було перевірено та які б могли суттєво вплинути на вирішення питання про закриття кримінальної справи, колегія суддів вважає, що суд достатньо мотивував прийняте рішення, всебічно дослідив надані суду матеріали і обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_5, про що прийняв законне и обґрунтоване рішення згідно вимог кримінально-процесуального закону (1960 р.).
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду, у зв'язку з чим в задоволенні апеляції ОСОБА_5 слід відмовити.
Керуючись Перехідними положеннями КПК України, ст.ст.365-366 КПК України колегія суддів,
Апеляцію ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 09 квітня 2013 року за скаргою ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінальної справи від 12 листопада 2012 року - залишити без зміни.
Судді
Осоченко А.М. Катаров П.Г. Дєдєєв Ю.С.