30 травня 2013 р.Справа № 2-а/1404/61/2012
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Луста С.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області на постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 07.09.2012 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області про зобов'язання виплатити грошову допомогу у розмірі 10 посадових окладів як державному службовцю у зв'язку з виходом на пенсію, -
16.08.2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області, та після уточнення позовних вимог просила зобов'язати відповідача виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, а саме 10940 грн., як державному службовцю, який вийшов на пенсію, з урахуванням фактичних податків та обов'язкових платежів.
Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 07.09.2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів у зв'язку з виходом на пенсію, з відрахуванням всіх обов'язкових платежів.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 25.09.2012 року Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.
В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Так, апелянт посилається на те, що державну службу ОСОБА_2 було припинено до виходу на пенсію, адже її було звільнено із займаної посади у зв'язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, у зв'язку з чим, на думку відповідача, в даному випадку не виникає правової підстави для нарахування та виплати 10 місячних посадових окладів, так як зазначені підстави припинення державної служби для такої виплати не передбачені ст. 37 Закону України «Про державну службу».
На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 07.09.2012 року та прийняття нової постанови, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 05.09.2000 року ОСОБА_2 працювала на різних посадах в Управлінні Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області, що підтверджується трудовою книжкою.
Згідно наказу Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області від 06.06.2012 року позивача було звільнено з посади головного спеціаліста сектору персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж у зв'язку із виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, який перешкоджає продовженню роботи згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України.
При звільненні ОСОБА_2 було виплачено вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, позивачка посилалась на те, що в порушення ст. 37 Закону України "Про державну службу" їй не була виплачена при звільненні грошова допомога у розмірі 10 посадових окладів.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком Березнегуватського районного суду Миколаївської області стосовно задоволення позовних вимог ОСОБА_2, зважаючи на наступне:
Відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про державну службу" державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Таким чином, грошова допомога у розмірі 10 посадових окладів виплачується державним службовцям за наявності таких умов: наявність стажу роботи не менше 10 років та вихід на пенсію.
Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
В свою чергу, ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» встановлено, що особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку зі змінами у організації виробництва і праці, а також у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах - стаж роботи що дає право на даний вид пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 було звільнено за станом здоров'я, яке перешкоджає продовженню даної роботи.
З 07.06.2012 року позивачу призначено пенсію, як державному службовцю, однак, під час призначення пенсії до позивача застосовано положення ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», якою передбачено додаткову соціальну гарантію з боку держави для певної категорії громадян, а саме: право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку за певних умов. Тобто, позивачу призначено пенсію не у зв'язку з досягненням пенсійного віку.
Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» визначає лише право на достроковий вихід на пенсію за певних умов, але не визначає та не встановлює право на отримання грошової допомоги при припинені державної служби.
В свою чергу, обов'язковими умовами для виплати грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, з урахуванням приписів ст. 37 Закону України «Про державну службу», є наявність права на вихід на пенсію державного службовця на момент звільнення з роботи.
Зазначена позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2012 року (реєстраційний номер 26347460).
Відповідно до ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи все вищевикладене, та зважаючи на те, що державний службовець ОСОБА_2 на момент її звільнення, а саме на 06.06.2012 року, на підставі пункту 2 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, встановленого законодавством пенсійного віку не досягла, вона не мала права на отримання грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, передбаченої ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області задовольнити.
Постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 07.09.2012 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Бойко А.В.
Судді: Танасогло Т.М.
Яковлєв О.В.