"30" травня 2013 р. Справа № 917/233/13-г
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.,
при секретарі Деркач Ю.О.
за участю представників:
позивача - Гречко С.І. (дов. №248 від 19.12.2012 року),
відповідача - Сотник І.Л. (дов.№19-14/12 від 02.01.2013 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (вх. №1372 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 04.04.2013 року у справі №917/233/13-г
за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтавагаз», м. Полтава
до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», м. Полтава
про стягнення грошових коштів
Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.04.2013 року у справі №917/233/13-г (суддя Кльопов І.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Полтавагаз» 19054289,84грн. основного боргу, 355147,70грн. пені, 71086,61грн. 3% річних та 68820,00грн. витрат по сплаті судового збору. В частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3500000,00 грн. провадження припинено в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить змінити рішення господарського суду Полтавської області у справі №917/233/13-г від 04.04.2013 року в частині стягнення з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» пені в сумі 355147,70 грн. та прийняти нове, яким задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення позивачем пені до 10000,00 грн. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені прийнято з порушенням норм матеріального (ст. 233 ГК України, ст. 614 ЦК України) та процесуального права (ст.83 Господарського процесуального кодексу України), без дослідження усіх істотних обставин справи.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року прийнято вказану апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду на 30.05.2013 року.
28.05.2013 року від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просив апеляційну скаргу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» залишити без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області у справі №917/233/13-г від 04.04.2013 року - без змін
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив змінити рішення господарського суду Полтавської області у справі №917/233/13-г від 04.04.2013 року в частині стягнення з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» пені в сумі 355147,70 грн. та прийняти нове, яким задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення позивачем пені до 10000,00 грн.
Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області у справі №917/233/13-г від 04.04.2013 року - без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
30.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством з газопостачання та газифікації «Полтавагаз» (надалі - Товариство) та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (надалі - замовник) був укладений договір №210/11 ТКЕ б на постачання природного газу (далі - договір).
Відповідно до п.1.1 договору Товариство зобов'язується передати у власність замовнику у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується замовником виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, та використовується теплогенеруючими підприємствами на власні потреби та втрати (п.1.2. договору).
Згідно п.2.1 договору Товариство передає замовнику протягом 2012 року газ в загальному обсязі 28790,0 тис. куб. м. Обсяги газу, що планується передати за цим договором можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п.п.2.1.1 договору).
Відповідно до п. 5.2. договору ціна за 1000 куб. м. природного газу з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 3792,34 грн , крім того ПДВ - 758,46 грн., всього 4550,80 грн.
Згідно п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється замовником виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий обсяг газу здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 11.1. договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 року до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.
На виконання Постанови НКРЕ №1580 від 22.09.2011 року «Про затвердження типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом» між ПАТ «Полтавагаз» та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», укладена додаткова угода від 25.12.2011 року, якою умови договору №210/11 ТКЕ б від 30.09.2011 року приведені до умов типового договору.
Відповідно до п. 4.2 додаткової угоди ціна за 1000 куб.м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, та послуги з його транспортування, розподіл і постачання - 3792,34грн , крім того ПДВ - 68,54грн., разом за 1000 куб.м. - 3860,88грн.
Згідно п. 4.6 додаткової угоди оплата вартості послуг з постачання газу проводиться споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих до поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки на поточний рахунок постачальника № 26033305545 відкритий у Полтавському облуправлінні ПАТ «Ощадбанк». Остаточний розрахунок за фактично переданий обсяг газу здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2012 р. (п. 10.1 додаткової угоди).
Згідно актів прийому - передачі природного газу відповідно до договору протягом жовтня-грудня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Полтавагаз» передало, а Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» прийняло імпортований природний газ у кількості 7032,194 тис. куб. м. на загальну суму 33093617,49 грн. Однак, в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором постачання природного газу не виконав, за поставлений природний газ розрахувався частково, внаслідок чого у останнього станом на 30.01.2013 року утворилася заборгованість в сумі 22554289,84 грн.
Як вбачається з матеріалів справи після порушення даної справи відповідачем було частково сплачено суму основного боргу за отриманий ним природний газ за договором №210/11 ТКЕ б від 30.09.2011 року в сумі 3500000,00 грн. (платіжне доручення №1669 від 15.02.2013 року на суму 3000000,00 грн. та платіжне доручення №1676 від 25.02.2013 року на суму 500000,00 грн.).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 3500000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу 19054289,84 грн.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 71086,61 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позов в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 71086,61 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Як свідчать матеріали справи пунктом 7.2 договору №210/11 ТКЕ б від 30.09.2011 року сторони визначили, що у разі невиконання замовником п.6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити Товариству крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. Неустойка нараховується Товариством протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши правильність нарахування пені, суд першої інстанції прийшов до висновку про її обґрунтованість та стягнув з відповідача 355147,70 грн. пені та, при цьому, місцевий господарський суд не знайшов підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 10000,00 грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком господарського суду Полтавської області виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно абз. 1 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені відповідач зазначає, що він є комунальним підприємством, має незадовільний фінансовий стан, за період з жовтня 2011 року - грудня 2012 року підприємству вдалось забезпечити оплату 82,4% вартості спожитого природного газу. Також посилається на те, що внаслідок невідповідності тарифів, підприємство за 2012 рік отримало збитки на суму 20,2 млн. грн.
Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може прийняти до уваги доводи апелянта, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами зазначений ним ступінь виконання зобов'язань за договором №210/11 ТКЕ б від 30.09.2011 року у розмірі 82,4%. Як свідчать матеріали справи, договірні стосунки між сторонами за вказаним договором тривають з жовтня 2011 року. За даним позовом підлягає стягненню заборгованість лише за період жовтня-грудня 2012 року. Матеріали справи містять докази проведення розрахунків лише за спірний період, і тому, суд позбавлений можливості перевірити стан розрахунків між сторонами за весь час існування договору. На час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення сума несплаченого відповідачем боргу складає 19054289,84 грн. з 33093617,49 грн. Тобто, ступінь розрахунків відповідача за спірний період не перевищує 42%.
Відповідачем також не надано доказів невідповідності у спірному періоді встановлених чинним законодавством тарифів на теплову енергію економічно обґрунтованому рівню. Лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 14.12.2011 року №761 (на який посилається відповідач), в даному випадку, не може вважатися належним та допустимим доказом у справі, оскільки: не встановлює факту невідповідності зазначених тарифів; не відноситься до спірного періоду (виданий за рік до цього); і навпаки, в ньому Комісія зазначає про наявність зауважень до наданих відповідачем розрахунків нових тарифів.
Посилання відповідача на незадовільний фінансовий стан не можуть бути прийняті судом з причин того, що по-перше, вказані обставини не є винятковими в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України. А по-друге, надаючи оцінку таким обставинам, суд повинен враховувати інтереси обох сторін, а, як свідчать матеріали справи, позивач за підсумками роботи у 2012 році також має збитки від постачання природного газу в розмірі 1767 тис. грн.
Окрім того, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що застосовані штрафні санкції не є надмірно великими порівняно з сумою заборгованості відповідача, тобто є адекватними вчиненому порушенню господарського зобов'язання.
Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.
На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а підстави для зміни рішення господарського суду Полтавської області від 04.04.2013 року у справі №917/233/13-г відсутні.
Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 04.04.2013 року у справі №917/233/13-г - без змін.
Повний текст постанови підписаний 31.05.2013 року.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя Т.В. Кравець
Суддя О.О. Крестьянінов