"04" червня 2013 р.Справа № 916/692/13
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРПАТНАФТОХІМ"
Відповідач: Приватне підприємство "МЗК-ІНВЕСТ"
Про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: Тарнакоп В.І. - довіреність від 29.04.2013р.
Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "КАРПАТНАФТОХІМ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства (далі - ПП) "МЗК-ІНВЕСТ" про стягнення витрат по платі за землю у сумі 22 376 грн. 07 коп.
Представник позивача в судові засідання не з'являвся. Згідно клопотання, що надійшло до суду 08.04.2013р., позивач просив суд розглядати справу за відсутністю свого представника за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях на позов.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:
01 грудня 2011р. між ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" (Продавець) та ПП "МЗК-ІНВЕСТ" (Покупець) був укладений Договір №А 201103788 купівлі-продажу майна, згідно якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця майно - залізничну колію №103 довжиною 705 м.п, що розташоване на земельній ділянці площею 0,4044 га, яка належить Продавцю на праві тимчасового користування (оренди).
Відповідно до п. 6.2 Договору з моменту підписання акту приймання-передачі та до моменту державної реєстрації у відділі Держкомзему у місті Калуші власного договору на право користування земельною ділянкою, Покупець зобов'язується щомісячно компенсувати Продавцеві витрати по платі за землю (0,4044 га), у розмірі 1 943 грн. 57 коп. (без ПДВ) на підставі виставлених рахунків в термін не пізніше 3-х робочих днів з моменту виставлення рахунків. Загальна сума компенсації витрат по платі за землю в місяць становить 2 332 грн. 28 коп. (з ПДВ). У разі проведення індексації нормативної грошової оцінки землі, розмір компенсації по витратам по орендній платі за землю збільшується на коефіцієнт індексації.
Додатковою угодою від 10.01.2012р. сторони домовилися, що термін дії Договору - до 31.12.2013р., а в частині виконання зобов'язань по компенсації витрат по платі за землю, передбачених п.6.2 Договору - до моменту державної реєстрації в відділі Держкомзему у місті Калуші Покупцем власного договору на право користування земельною ділянкою.
Об'єкт купівлі-продажу переданий Покупцю за актом приймання-передачі 10.01.2012р.
Відповідно до п. 6.1 Договору Покупець зобов'язався протягом 60-ти днів з моменту підписання акту приймання-передачі провести технічну інвентаризацію земельної ділянки за власний рахунок, подати необхідні документи на оформлення на себе права користування земельною ділянкою площею 0,2 га.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору він надіслав відповідачу рахунки на оплату витрат по платі за користування земельною ділянкою за період з січня 2012р. по січень 2013р. на загальну суму 30 319 грн. 64 коп., що підтверджується листом від 12.12.2012р. за №1273-к. Листом від 17.01.2013р. позивач вдруге запропонував відповідачу у добровільному порядку провести оплату заборгованості по платі за землю. Відповідач свої зобов'язання виконав частково, у сумі 7 943 грн. 57 коп.
Такі дії відповідача позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд, стягнути з відповідача витрати по платі за землю у сумі 22 376 грн. 07 коп.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що земельна ділянка, на якій знаходиться придбане ПП "МЗК-ІНВЕСТ" майно, належить позивачу на праві тимчасового користування (оренди) та входить до складу загальної земельної ділянки, що орендується позивачем, у зв'язку з чим обов'язок Покупця переоформити право користування земельною ділянкою пов'язаний з виникненням у Продавця зобов'язання щодо відмови від права користування частиною земельної ділянки, на якій розташоване продане майно, та надання необхідних документів, що підтверджують таку відмову до органів місцевого самоврядування. Але таких дій ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" зроблено не було. Згідно відповіді відділу Держкомзему у місті Калуші Івано-Франківської області від 02.01.2013р. станом на 01.12.2012р. інформація про земельну ділянку площею 0,4404 га та її вилучення із земель ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" відсутня.
За таких обставин, у зв'язку із не вчиненням Продавцем дії щодо переоформлення частини земельної ділянки, відповідач припинив виконання свого зобов'язання, передбаченого п. 6.2 Договору, оскільки це призводить до значних збитків підприємства та унеможливлює використання майна у його господарській діяльності. В обґрунтування правомірності таких своїх дій відповідач посилається на ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі невиконання однією із сторін у зобов'язання свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
При цьому, відповідач вважає, що оформлення права тимчасового користування (оренди) земельною ділянкою є юридично значимою дією, обов'язковість якої передбачена законодавством України. Бездіяльність позивача щодо відсутності дії з вилучення земельної ділянки із складу земель, що орендуються позивачем, ненадання на адресу Калузької міської ради відповідних заяв та документів, призводить до штучного виникнення обов'язку Покупця та надає змогу позивачу необґрунтовано отримувати кошти безперервно довго.
Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:
Дійсно, згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2011р. між ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" (Продавець) та ПП "МЗК-ІНВЕСТ" (Покупець) був укладений Договір №А 201103788 купівлі-продажу майна, згідно якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця майно - залізничну колію №103 довжиною 705 м.п, що розташоване на земельній ділянці площею 0,4044 га, яка належить Продавцю на праві тимчасового користування (оренди).
Відповідно до п. 6.2 Договору з моменту підписання акту приймання-передачі та до моменту державної реєстрації у відділі Держкомзему у місті Калуші власного договору на право користування земельною ділянкою, Покупець зобов'язується щомісячно компенсувати Продавцеві витрати по платі за землю (0,4044 га), у розмірі 1 943 грн. 57 коп. (без ПДВ) на підставі виставлених рахунків в термін не пізніше 3-х робочих днів з моменту виставлення рахунків. Загальна сума компенсації витрат по платі за землю в місяць становить 2 332 грн. 28 коп. (з ПДВ). У разі проведення індексації нормативної грошової оцінки землі, розмір компенсації по витратам по орендній платі за землю збільшується на коефіцієнт індексації.
Додатковою угодою від 10.01.2012р. сторони домовилися, що термін дії Договору - до 31.12.2013р., а в частині виконання зобов'язань по компенсації витрат по платі за землю, передбачених п.6.2 Договору - до моменту державної реєстрації в відділі Держкомзему у місті Калуші Покупцем власного договору на право користування земельною ділянкою.
Об'єкт купівлі-продажу переданий Покупцю за актом приймання-передачі 10.01.2012р.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Отже, уклавши Договір №А 201103788 купівлі-продажу майна від 01.12.2011р. сторони за цим Договором взаємно прийняли на себе ряд зобов'язань та мали сприяти один одному у виконанні цих зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, придбане відповідачем майно розташоване на частині земельної ділянки, яка знаходиться у орендному користуванні Продавця. Отже, оформлення Покупцем права користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне йому на праві власності майно, можливе лише за умови відмови Продавця від користування цією частиною земельної ділянки. За таких обставин, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, Продавець повинен вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання Покупцем свого зобов'язання щодо оформлення землекористування, зокрема, вчинити певні дії щодо відмови від користування частиною земельної ділянки.
Відповідно до матеріалів справи, ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" жодних дій, направлених на відмову від користування частиною земельної ділянки, на якій розташоване продане Покупцю майно, не вчиняло.
За приписами ч. 6 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Згідно ст.. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Крім того, слід зауважити, за своєю правовою природою компенсація Покупцем Продавцеві витрат по платі за землю є відшкодуванням збитків Продавця, понесених у зв'язку з сплатою орендної плати за землю.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода. Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.
Позивачем до матеріалів справи не надано доказів понесення ним збитків (здійснення оплати орендної плати за користування земельною ділянкою) у розмірі 22 376 грн. 07 коп.
У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем у справі не надано доказів належного виконання умов Договору та Додаткових угод до нього щодо оплати орендної плати.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, позовна заява ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" є необґрунтованою, не підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТНАФТОХІМ" - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 10 червня 2013р.
.
Суддя Рога Н. В.