06 червня 2013 р. Справа № 903/397/13
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький" до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кортеліський" про стягнення 75 691,23 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Хорунжий О.В. - представник (дов. № 25 від 08.04.2013 р.), Колбасенко Ю.Ф. - представник (дов. № 27 від 07.05.2013 р.)
від відповідача: н/з
В судовому засіданні 06.06.2013 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький" звернулося в суд з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кортеліський" про стягнення 75 691,23 грн.
Ухвалою господарського суду від 12.04.2013 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали. На виконання вимог ухвали суду подали пояснення стосовно довіреностей, виписку з банку та копію чеку від 09.08.2012 р.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Ухвала суду повернулась з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає". Дана ухвала була направлена на адресу, вказану в позовній заяві та у витязі з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців.
Варто зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008 р., № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").
Крім того, відповідно до п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала суду від 22.05.2013 р. вручена відповідачу належним чином. При цьому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.
Явка сторін обов'язковою не визнавалась, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький" звернулося в суд з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кортеліський" про стягнення 75 691,23 грн.
Позов мотивувало тим, що 23.02.2012 р. позивач та відповідач уклали договір поставки № 27.
Позивач поставив відповідачу продукцію (автозапчастини) на загальну суму - 90 490,13 грн., в тому числі й по наступних товарних накладних: № 00376 від 25.02.2012 р. на суму 20 635,45 грн.; № 00387 від 27.02.2012 р. на суму 4 205,20 грн.; № 01155 від 29.05.2012 р. на суму 981,86 грн.; № 01595 від 01.08.2012 р. на суму 13 322,93 грн.; № 01600 від 02.08.2012 р. на суму 27 445,97 грн.; № 01645 від 11.08.2012 р. на суму 13295,86 грн.; № 01646 від 11.08.2012 р. на суму 7442,86 грн.; № 01842 від 15.09.2012 р. на суму 3160,00 грн.
Посилаючись на п. 3.1. договору позивач зазначає, що відповідач повинен був сплатити позивачу вартість отриманої продукції протягом 14 календарних днів з моменту передачі продукції. На даний час відповідач здійснив часткову оплату за продукці грн., у т.ч платіжними дорученнями: № 21 від 15.03.2012 р. на суму 5 000,00 грн; № 57 від 26.03.2012 р. на суму 10 000,00 грн; № 248 від 28.05.2012 р. на суму 2 000,00 грн; № 9 від 13.07.2012 р. на суму 2 000,00 грн; № 1635 від 09.08.2012 р. на суму 1500,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача складає: 69 990,13 грн. останній не сплатив боргу.
Керуючись умовами договору та приписами чинного законодавства позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 4 704,79 грн., 966,31 грн. - 3% річних, а всього просить суд стягнути з відповідача 75 691,23 грн.
Заслухавши пояснення представників позивача дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.02.2012 р. між ТОВ "Агро-Союз-Хмельницький" та СГВК "Кортеліський" укладено договір поставки № 27 (а.с. 7-8).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник (позивач) зобов'язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти й оплатити продукцію в асортименті, кількості й за ціною, визначеними у рахунках та/або накладних, що є невід'ємною частиною договору.
Позивач поставив відповідачу продукцію (автозапчастини) на загальну суму - 90 490,13 грн., в тому числі й по наступних товарних накладних: № 00376 від 25.02.2012 р. на суму 20 635,45 грн.; № 00387 від 27.02.2012 р. на суму 4 205,20 грн.; № 01155 від 29.05.2012 р. на суму 981,86 грн.; № 01595 від 01.08.2012 р. на суму 13 322,93 грн.; № 01600 від 02.08.2012 р. на суму 27 445,97 грн.; № 01645 від 11.08.2012 р. на суму 13295,86 грн.; № 01646 від 11.08.2012 р. на суму 7442,86 грн.; № 01842 від 15.09.2012 р. на суму 3160,00 грн. (а.с. 9-19).
Згідно п. 3.1 договору відповідач повинен був сплатити позивачу вартість отриманої продукції протягом 14 календарних днів з моменту передачі продукції.
Відповідач частково провів проплати, зокрема й платіжними дорученнями № 21 від 15.03.2012 р. на суму 5 000,00 грн; № 57 від 26.03.2012 р. на суму 10 000,00 грн; № 248 від 28.05.2012 р. на суму 2 000,00 грн; № 9 від 13.07.2012 р. на суму 2 000,00 грн; № 1635 від 09.08.2012 р. на суму 1500,00 грн. (а.с. 20-22).
Таким чином, заборгованість відповідача складає 69 990,13 грн. Сума підставна, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення у повному обсязі.
Відповідно до п. 5.2 договору, відповідач за прострочку оплати продукції повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від простроченної до сплати суми, за кожний день прострочки.
Як вбачається із розрахунку позивача останній нарахував відповідачу 4 704,79 грн. пені та у відповідності до ст. 625 ЦК України 65,58 грн. суми індексу інфляції. Методика та періоди нарахування перевірені судом та підлягають до стягнення з відповідача у повному обсязі.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору № 27 від 23.02.2012 р.
Стаття 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України визначають, що зобов'язання припиняється його належним виконанням.
Таким чином, виходячи зі змісту вищевказаної норми закону, та матеріалів справи вбачається, що відповідач не тільки прострочив взяті на себе договірні зобов'язання за договором, а й не виконав їх належним чином, а відтак зобов'язання відповідача по сплаті ним боргу не є припиненим.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України). Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та не належне виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в сумі 75 691,23 грн. з них: 69 990,13 грн. основного боргу 4 704,79 грн. пені та 996,31 грн. 3% річних.
Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.ст. 174, 173, 193, ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 218, ч. 1 ст. 230, Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 626, 627, 629, 509 Цивільного кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кортеліський" (с. Кортеліси, Ратнівського району, Волинської області, код ЄДРПОУ 00853122) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький" (вул. Чорновола, 155/1, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 23838102) 75 691 (сімдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто одну грн.) 23 коп. з них: 69 990,13 грн. основного боргу, 4 704,79 грн. пені та 996,31 грн. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять грн.) 50 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено
11.06.13
Суддя І. О. Гарбар