11.12.2006 Справа № 2/257
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді -Тищик І.В.- доповідач,
суддів -Сизько І.А., Верхогляд Т.А.
при секретарі - Гайдук Ю.А.
за участю представників:
позивача: Браницький Д.М.
відповідача: не з'явився
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2006 року у справі № 2/257
за позовом приватного підприємства «Агроконтакт», с. Косівка Олександрійсь кого р-ну Кіровоградської області
до відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго», м. Кіровоград
про визнання угоди недійсною та стягнення 2217,12 грн.
та
зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобл енерго», м. Кіровоград
до приватного підприємства «Агроконтакт», с. Косівка Олександрійсь кого р-ну Кіровоградської області
про стягнення 19954,12грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2006 року у справі №2/257 (суддя Мохонько К.М.) в задоволенні позовних вимог за первісним та зустрічним позовом відмовлено.
Вмотивовуючи рішення за первісним позовом, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання недійсною угоди про порядок погашення заборгованості на підставі ст. 56 ЦК УРСР, як укладеної внаслідок помилки, що має істотне значення; укладаючи спірну угоду ПП «Агроконтакт» не помилявся щодо предмету угоди, оскільки предметом угоди були грошові кошти в сумі 19954,12грн. і зазначена сума ні під час укладення угоди, ні в подальшому не змінювалася;
за зустрічним позовом суд дійшов висновку про те, що за спожиту у вересні 2003 року електричну енергію споживач розрахувався вчасно, внаслідок чого відсутні правові підстави для стягнення з останнього 19954,12 грн. за перевищення граничного рівня споживання електроенергії у вересні 2003р.
Вказане рішення господарського суду оскаржено в частині зустрічного позову; в частині первісного позову - не оскаржувалося.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ВАТ «Кіровоградобленерго» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов про стягнення 19954,12грн. п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини електроспоживання у вересні 2003р.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що відповідно до договору розрахунковий період за вересень 2003р. для ПП «Агро контакт» починався 9 серпня і закінчувався 9 вересня; ні передоплата, ні поточні платежі за вересень 2003р. за спожиту електроенергію за розрахунковий період (вересень) у погоджений сторонами термін не надходили, а оплата за вересень здійснена 30.09.03р., тобто після закінчення розрахункового періоду, встановленого договором; оскільки споживачем оплата за спожиту електроенергію проведена не у встановлений термін, йому визначено граничну величину електроенергії на рівні оплаченої електроенергії за розрахунковий період та проведено нарахування п'ятикратної вартості спожитої та граничної (договірної) величини спожитої електроенергії, як це передбачено ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».
ПП «Агроконтакт» відзив на апеляційну скаргу не надавався. Натомість заявлене клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю явки представника у судове засідання.
Клопотання про перенесення розгляду справи на інший термін задоволенню не підлягає, оскільки ПП «Агроконтакт» було повідомлено належним чином про дату та час судового засідання, а надання повноважень на представництво інтересів останнього не обмежено будь-яким певним колом осіб.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши скаржника, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
10.05.2001р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №18н0023 на постачання електричної енергії, відповідно до якого Позивач зобов'язався постачати електричну енергію, а Відповідач-оплачувати фактично спожиту електричну енергію та дотримуватися Правил користування електричною енергією і умов договору.
Укладеним договором та доповненням до договору від 10.01.2002р. встановлено розрахунковий період з 9 по 9 число; дату надання звіту за фактично використану електроенергію -10 число та визначено, що при розрахунках за фактично використану електроенергію поняття «розрахунковий період» та «календарний місяць» вважаються прирівняними (п. 3.1); при наявності заборгованості за спожиту електроенергію на 1 число місяця, що передує розрахунковому, величини електроенергії на відповідний місяць встановлюються на нульовому рівні (п.2.1.2).
Як убачається з матеріалів справи,
24.09.03р. ВАТ «Кіровоградобленерго» виставило ПП «Агроконтакт» рахунок № 128/1 на оплату спожитої у вересні 2003р. електроенергії на суму 5986,24 грн., термін оплати до 29.09.03р. (а.с.64).
30.09.03р. ПП «Агроконтакт» сплатило 5986,24 грн. за спожиту у вересні 2003р. електроенергію платіжним дорученням № 345 від 30.09.03р. (а.с.19).
24.10.03р. ВАТ «Кіровоградобленерго» виставило ПП «Агроконтакт» рахунок № 128/1 на оплату спожитої у жовтні 2003р. електроенергії, визначивши в ньому суму за перевищення договірного споживання за попередній (тобто, вересень) місяць у розмірі 19954,12 грн. (а.с.66).
В судових засіданнях було з'ясовано, що нарахована сума 19954,12 грн. являється п'ятикратною вартістю різниці фактично спожитої та договірної величини електроспоживання у вересні 2003р.
30.10.03р. -складено акт №967-А про перевищення граничної (договірної) величини споживання електроенергії за вересень 2003р., відповідно до якого сплаті за вересень 2003р. підлягала сума 19954,12 грн. (а.с.104).
Матеріалами справи підтверджується той факт, що ПП «Агроконтакт» за спожиту у вересні 2003р. електроенергію розрахувалося 30.09.03р., тобто до 1 числа місяця, що передує розрахунковому, в зв'язку з чим строки оплати спожитої за вересень 2003р. електроенергії споживачем порушені не були і правові підстави для стягнення з останнього 19954,12 грн. за перевищення граничного рівня споживання електроенергії у вересні 2003р. відсутні.
Окрім того, нарахування спірної суми колегія суддів вважає неправомірним з огляду на те, що на момент проведення коригування оплата спожитої електроенергії вже була проведена підприємством.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної енергії, регламентуються Законом України «Про електроенергетику», Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №475 від 09.04.2002р. (надалі Порядок) та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. (надалі Правила).
У відповідності до частини 5 ст. 26 Закону «Про електроенергетику» споживачі (крім населення) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці між фактично спожитої і договірної величини.
Згідно з Порядком проводиться регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення граничних величин її споживання. Пунктом 11 Порядку передбачено, що за підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.
Пунктом 5.3 вищезазначених Правил (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що коригування постачальником договірної (граничної величини) споживання електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії здійснюється за підсумками розрахункового періоду, тобто кількість фактично оплаченої за розрахунковий період електричної енергії визначається на момент проведення коригування, оскільки п'ятикратна вартість різниці фактично спожитої договірної величини є відповідальністю за споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, а не відповідальністю за прострочку оплати спожитої електроенергії.
Колегія суддів вважає, що у позивача не було підстав для проведення коригування договірної величини споживання електричної енергії, оскільки на момент проведення коригування вартість електричної енергії, спожитої відповідачем у вересні 2003р., була оплачена останнім у повному обсязі. За вказаних обставин застосування відповідальності, передбаченої ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», являється необґрунтованим.
З огляду на відповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог ВАТ «Кіровоградобленерго» щодо скасування рішення господарського суду по зустрічному позову.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 101, 103-105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2006р. у справі №2/257 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» -без задоволення.
Головуючий І.В.Тищик
Судді: І.А.Сизько
Т.А.Верхогляд