"08" квітня 2013 р. справа № 2а-5164/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Богданенка І.Ю.
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області
на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2011 року
у справі № 2а-5164/11
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області
про зобов'язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії відповідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій відповідача, зобов'язання останнього здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 10 березня 2011 року.
Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконними дії відповідача, зобов'язано здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії за період з 10 березня 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та раніше виплаченої різниці, згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 23 липня 2011 року і в подальшому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» безстроково з урахуванням змін в законодавстві про соціальний захист дітей війни. В частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням її підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 23 липня 2011 року відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та у подальшому не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.
При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Між тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне виключити з абзацу третього частину речення а саме «починаючи з 23 липня 2011 року і в подальшому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» безстроково з урахуванням змін в законодавстві про соціальний захист дітей війни» оскільки дана частина протирічить абзацу четвертому резолютивної частини постанови та постанові Кабінету Міністрів України №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Керуючись статтею 195, пунктом 2 частини 1 статті 198, пунктом 1 частини 1 статті 201, статтями 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області - залишити без задоволення.
Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2011 року - змінити, виключити з абзацу третього частину речення а саме «починаючи з 23 липня 2011 року і в подальшому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» безстроково з урахуванням змін в законодавстві про соціальний захист дітей війни».
В іншій частині постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2011 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим