справа № 22-ц/796/6023/2013 головуючий у 1-й інстанції: Парамонов М.Л.
30 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів:Шахової О.В., ПоліщукН.В.
при секретарі: Охневській Т.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "УкоінвестБуд" про стягнення пені, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "УкоінвестБуд" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року,
У червні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 18 березня 2005 року вона уклала із ТОВ "УкоінвестБуд" договір № 58/УК/722 про дольову участь у фінансуванні будівництва двокімнатної квартири в будинку АДРЕСА_1, профінансувавши будівництво квартири в повному обсязі в сумі 271584 грн. 70 коп. Договором визначено строк введення об'єкта будівництва в експлуатацію ІІІ квартал 2006 року. Відповідач не виконав умови договору, на час звернення до суду будівництво будинку не завершено. Відповідно до п. 6.3 договору в разі прострочення здачі об'єкта в експлуатацію підприємство сплачує інвестору пеню в розмірі 0,1% від суми інвестиції за кожний день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Посилаючись на викладене, позивачка з урахуванням збільшених позовних вимог просила стягнути пеню за період з 1 липня 2011 року по 31 липня 2012 року в сумі 45175 грн. 07 коп.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "УкоінвестБуд" на її користь пеню у розмірі 41607 грн. 65 коп., а також судовий збір у розмірі416 грн. 08 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ТОВ "УкоінвестБуд", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги Сертифікат серії КВ № 16512130468 від 31 липня 2012 року, що засвідчує факт введення даного будинку в експлуатацію та підтверджує виконання ним свого обов'язку перед позивачкою; судом не з'ясовано, що даний сертифікат видано на підставі постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2011 року, якою встановлено, що затримка введення даного об'єкта в експлуатацію сталася з вини Держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, якою було неправомірно відмовлено у видачі сертифіката відповідності на об'єкт експлуатації, а відтак прострочення виконання зобов'язання сталося не з вини відповідача, оскільки ним було вжито всіх належних заходів щодо належного його виконання.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується.
Особи, які беруть участь у справі, в суд апеляційної інстанції не з'явилися, про час і місце розляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що 18 березня 2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ "УкоінвестБуд" укладено договір № 58/УК/722 дольової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 договору, ОСОБА_3 надає ТОВ "УкоінвестБуд" грошові кошти в порядку своєї дольової участі у будівництві житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в установленому цим договором розмірі і порядку, а ТОВ "УкоінвестБуд" використовує зазначені кошти для будівництва вказаного об'єкту і передає інвестору після завершення будівництва частину об'єкта - двокімнатну квартиру № 182, секція № 2, загальною площею 74,74 кв. м., розташовану на 11 поверсі за адресою: АДРЕСА_1.
Пунктом 1.3 зазначеного договору передбачено: плановий термін закінчення будівництву будинку - ІІ квартал 2006 року, плановий термін введення будинку в експлуатацію - ІІІ квартал 2006 року.
25 жовтня 2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ "УкоінвестБуд" укладено додаткову угоду № 1 до договору дольової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку № 58/УК/722 від 18 березня 2005 року, за якою була змінена початкова вартість об'єкта інвестування, а також визначено плановий термін закінчення будівництву будинку - І квартал 2007 року, плановий термін введення будинку в експлуатацію - ІІ квартал 2007 року.
На виконання умов договору, ОСОБА_3 перерахувала на рахунок ТОВ "УкоінвестБуд" грошові кошти у розмірі 271584 грн. 70 коп., що складає 100% вартості загальної площі об'єкта фінансування.
Пунктом 6.3 договору, укладеного між сторонами, передбачено, що у випадку прострочення здачі об'єкта в експлуатацію підприємство сплачує інвестору пеню в розмірі 0,1% від суми інвестицій, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо здійснення будівництва житлового будинку по вул. Олевській, 13/50 у м. Києві більше ніж на 18 місяців.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач перевищив термін введення будинку в експлуатацію, а тому за прострочення здачі об'єкта в експлуатацію має сплатити пеню в межах строку позовної давності за період з 1 серпня 2001 року по 31 липня 2012 року в розмірі 41607 грн. 65 коп.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
Згідно з положенням ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею), як видом забезпечення виконання зобов'язання, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Враховуючи, що юридичною підставою цивільно-правової відповідальності є норма закону або іншого акта цивільного законодавства, а фактичною - склад цивільного правопорушення, то у разі стягнення неустойки суду необхідно встановити наявність протиправної поведінки та вину особи, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як убачається з матеріалів справи, 31 липня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві був виданий сертифікат, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкту - житлового будинку з комплексом соціально-побутового обслуговування в кварталі вулиць Олевської, Клавдіївської та Бахмацької у Святошинському районі м. Києва проектній документації та його готовність до експлуатації.
Даний сертифікат виданий на підставі постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2011 року у справі №2а-3873/11, постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 квітня 2012 року ВП №32264077.
У зазначеній постанові Голосіївського районного суду м. Києва судом було встановлено, що акт готовності об'єкта до експлуатації складено у серпні 2011 року, однак 11 серпня 2011 року ТОВ "УкоінвестБуд" отримало безпідставну відмову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві у видачі сертифіката об'єкта закінченого будівництва.
Вказаною постановою визнано відмову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві у видачі ТОВ "УкоінвестБуд" сертифіката відповідності на об'єкт - "Житлові будинки з комплексом соціально-побутового обслуговування в кварталі вулиць Олевської, Клавдіївської та Бахмацької у Святошинському районі м. Києва" неправомірною; зобов'язано Інспекцію видати ТОВ "УкоінвестБуд" сертифікат на першу та другу чергу закінченого будівництвом об'єкту.
Таким чином, враховуючи, що у період з 01 серпня 2011 року по 31 липня 2012 року, за який суд задовольнив вимоги позивачки про стягнення пені, ТОВ "УкоінвестБуд" було доведено відсутність вини у несвоєчасному прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, підстав для стягнення пені за вказаний період не вбачається.
Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного спору, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом ухвалено рішення про задоволення позову через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Ураховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УкоінвестБуд" задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УкоінвестБуд" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 210 грн. 12 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: