Справа № 820/3098/13-а
04 червня 2013 р. №820/3098/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В.,
при секретарі судового засідання - Загребельному В.І.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Данканич М.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заяву до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова від 26.03.2013р. №0000591720, про визначення збільшення податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму за основним платежем 52560,81 грн., за штрафними санкціями 13140,20 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова від 26.03.2013р. №0000581720, про визначення збільшення податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на додану вартість на суму за основним платежем 58814,00грн., за штрафними санкціями 29409, 00грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення - рішення №0000591720 від 26.03.2013р.; №0000581720 від 26.03.2013р. прийняті відповідачем на підставі акту перевірки № 790/1720/НОМЕР_1 від 01.03.2013 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питання взаємовідносин з ТОВ „Аркада Т" у листопаді, грудні 2011 р., ПП „Баварія Ф" у жовтні, листопаді 2011 р. та ПП „УМК „Агро центр" у серпні, жовтні 2011 р. є протиправними, необґрунтованими, прийнятими всупереч нормам чинного законодавства України.
Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000591720 від 26.03.2013р.; №0000581720 від 26.03.2013р. винесені на законних підставах, а отже підстав для їх скасування немає. Висновки про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства обґрунтовуються тим, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ „Аркада Т" , ПП „Баварія Ф", ПП „УМК „Агро центр" та встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства. Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на суперечність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.
Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Виконавчим комітетом Харківської міської ради та має ідентифікаційний код фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.97).
ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС з 11.01.2007 р. за №34742.
Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1(код НОМЕР_1) з питання взаємовідносин з ТОВ "АркадаТ" (код ЄДРПОУ 33676769) у листопаді,грудні 2011 р., ПП "Баварія Ф" (код ЄДРПОУ 316357570 у жовтні, листопаді 2011 р. та ПП "УМК "Агроцентр" (код ЄДРПОУ 33121930) у серпні, жовтні 2011 р.
Матеріалами справи встановлено, що у перевіряємий фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС період ФОП ОСОБА_1 знаходилась на загальній системі оподаткування.
За результатами перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС було складено Акт № 790/1720/НОМЕР_1 від 01.03.2013 р. (т.3 а.с. 33-46).
Згідно висновків вказаного акту перевірки в діяльності ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення:
- п.5 ст.203, 215, ч.1 ст.216, ст.228, ЦК Країни в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Аркада Т" у листопаді , грудні 2011 року на суму 165996 грн. ( у.тч. ПДВ у розмірі 27667 грн.), з ПП "Баварія Ф" у листопаді 2011 року на суму 49998 грн. ( у т.ч. ПДВ у розмірі 8333 грн.), з ПП "УМК "Агроцентр" у серпні, жовтні 2011 року на суму 136890 грн. (у.т.ч. ПДВ у розмірі 22815 грн.).
- перевіркою встановлено відсутність об"єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.185, ст.188, ст.198 V Податкового кодексу України. Дані податкового кредиту, відображені ФОП ОСОБА_1 у деклараціях з податку на додану вартість: за серпень 2011 року - не є дійсними на суму ПДВ 24166 грн.; за грудень 2011 р. - не є дійсними на суму ПДВ 11833 грн. Встановлено порушення ст.198, п.201.4 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму ПДВ 58814 грн., у т.ч. у серпні 2011 р. - 9296 грн. ПДВ , у жовтні 2011 р. -13519 грн. ПДВ, у листопаді 2011 р. - 24166 грн. ПДВ, у грудні 2011 - 11833 грн. ПДВ
- п.138.4 ст.138, п.177.4, пп.177.5.1, пп.177.5.2 п 177.5 ст.177 Податкового кодексу України, завищення валових витрат у 2011 р. на суму 294070 грн. (без ПДВ), внаслідок чого було донараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 52560,81 грн.
На підставі висновків акту перевірки № 790/1720/НОМЕР_1 від 01.03.2013 р. ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено податкове повідомлення - рішення №0000581720 від 26.03.2013 р. яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 88223,0 грн., з яких за основним платежем 58814 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 29409 грн. та податкове повідомлення - рішення №0000591720 від 26.03.2013 р. яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 65701,01 грн, з яких за основним платежем 52560,81 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13140,20 грн.
Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті висновок ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС про нікчемність правочинів вчинених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Аркада Т", ПП "Баварія Ф" , ПП "УМК "Агроцентр".
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Суд зазначає наступне. Частина 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Стаття 9 вказаного Закону передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Обов'язковими реквізитами первинних документів є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (пункт 2.15 вищевказаного Порядку).
Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
За приписами ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно пп.177.5.2 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому порядку або перейшли із спрощеної системи на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувався таких перехід на загальну систему оподаткування . Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за стан на дату реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені пп 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 розділу IV Податкового кодексу України .
Судом встановлено, що взаємовідносини між ФОП ОСОБА_1 та контрагентом ПП„УМК „Агроцентр" здійснювалися на підставі договору поставки товарів №109 від 01.08.2011 року (т. 1 а.с. 15-16).
Згідно умов договору, продавець, ПП„УМК „Агроцентр", зобов'язується поставити, а покупець, ФОП ОСОБА_1, прийняти та оплатити продукти харчування у строки передбачені даним договором.
На підтвердження взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з ПП„УМК „Агроцентр" позивачем до суду було надано наступні копії документів: договір №109 від 01.08.2011 р., видаткові накладні , податкові накладні, платіжні доручення. (т.1. а.с. 37-58)
Проте, щодо копій документів наданих позивачем по взаємовідносинам з ПП„УМК „Агроцентр" суд зазначає наступне.
Згідно п.2.2 договору поставки №109 від 01.08.2011 р. товар приймається за кількістю - у відповідності до накладних, за якістю у відповідності з сертифікатами або за вимогами законодавства. Однак суд зазначає, що ані у матеріалах даної адміністративної справи ані до податкового органу сертифікати якості продуктів харчування позивачем не надавались.
Також згідно п.2.4 зазначеного договору товар вважається переданим Покупцю з моменту підписання представником покупця накладних.
Суд, оглянувши видаткові накладні, які ніби то були видані на підставі договору поставки №109 від 01.08.2011 р., встановив наступне: видаткові накладні №РН-1810-03 від 18.10.2011 р., №РН-1410-03 від 14.10.2011 р.,№РН-1010-03 від 10.10.2011 р.,№РН-0310-04 від 03.10.2011 р. не містять жодних даних про осіб, які ставили підпис (хто здав, хто прийняв), у зазначених накладних взагалі відсутній підпис та печатка отримувача товару.
Також, суд зазначає, що у всіх наданих до суду видаткових накладних по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_1 з ПП„УМК „Агроцентр" у графі "замовлення" вказано - Без замовлення, що дає підстави вважати , що дані видаткові накладні взагалі не мають відношення до зазначеного вище договору поставки № 109 від 01.08.2011 р.
Оглянувши податкові накладні № 63 від 18.10.2011 р., №14.10.2011 року, №33 від 10.10.2011 р. судом встановлено, що у графі "Вид цивільно-правового договору" вказано - Договір поставки №108 від 03.08.2011 р., отже дані податкові накладні не мають відношення до господарських операцій здійснених між ФОП ОСОБА_1 з ПП„УМК „Агроцентр" за договором поставки № 109 від 01.08.2011 р.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дані видаткові та податкові накладні складені з порушенням вимог чинного Законодавства, а отже не можуть вважатися первинними документами які підтверджують факт вчинення господарських операції ФОП ОСОБА_1 з ПП„УМК „Агроцентр" за договором поставки № 109 від 01.08.2011 р .
По взаємовідносинам ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Аркада-Т", позивачем до суду надано копію договору поставки товарів №1 від 01.11.2011 р., згідно якого продавець ( ТОВ "Аркада-Т") зобов'язується у встановлений договором строк поставити, а покупець (ФОП ОСОБА_1) прийняти та оплатити продукти харчування (т.1 а.с. 19-20).
На підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивачем надано до суду наступні копії документів: видаткові накладні , податкові накладні, платіжні доручення. (т.1. а.с. 59-68).
Однак, щодо копій документів наданих позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Аркада-Т" суд зазначає наступне.
Згідно п.2.2 договору поставки №1 від 01.11.2011 р. товар приймається за кількістю - у відповідності до накладних, за якістю у відповідності з сертифікатами або за вимогами законодавства. Однак суд зазначає, що ані у матеріалах даної адміністративної справи ані до податкового органу сертифікати якості, специфікації позивачем не надавались.
Суд, оглянувши видаткові накладні, які були видані на підставі договору поставки №1 від 01.11.2011 р., встановив що частина з них не містить даних про осіб, які ставили підписи (хто здав, хто прийняв до перевезення), також на них відсутня печатка продавця товару (а.с.61-68).
Також, оглянувши податкові накладні №106 від 10.11.2011 р., № 110 від 11.12.2011 р., №87 від 08.11.2011 р., №23 від 01.11.2011 р.,№145 від 15.11.2011 р., №155 від 16.11.2011 р.,№188 від 21.11.2011 р, які були видані на підставі договору поставки №1 від 01.11.2011 р., суд встановив, що на них відсутня печатка продавця товару .
По взаємовідносинам ФОП ОСОБА_1 з ПП "Баварія - Ф", позивач до суду надав договір поставки №289 від 28.09.2011 р., згідно якого постачальник ( ПП "Баварія - Ф") зобов'язується передавати у власність покупця (ФОП ОСОБА_1) , а покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар протягом всього строку дії договору (т.1 а.с.31-32).
На підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивачем надано до суду наступні копії документів: видаткові накладні , податкові накладні, платіжні доручення. (т.1. а.с. 69-79).
Проте, щодо копій документів наданих позивачем по взаємовідносинам з ПП "Баварія - Ф" суд зазначає наступне.
Згідно п.1.2 договору поставки №289 від 28.09.2011 р. під товаром у тексті цього Договру слід розуміти продукти харчування, назва, асортимент і кількість яких зазначається в накладних, рахунках, специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Однак суд зазначає, що ані у матеріалах даної адміністративної справи ані до податкового органу рахунки та специфікації позивачем не надавались.
Суд, оглянувши надані позивачем до суду видаткові накладні по взаємовідносинах ФОП ОСОБА_1 з ПП "Баварія - Ф" , встановив що вони не містять даних про осіб, які ставили підписи (хто здав, хто прийняв до перевезення), також, у всіх видаткових накладних у графі "замовлення" вказано - Без замовлення, що дає підстави вважати , що дані видаткові накладні взагалі не мають відношення до зазначеного вище договору поставки №289 від 28.09.2011 р.
Також суд звертає увагу. Порядком виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.08.1996 року № 228/253, зазначено, що для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, подорожній лист вантажного автомобіля; товарно-транспортна накладна.
Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Позивачем не були надані документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, дорожні листи) від продавця до покупця.
З огляду на добуті по справі докази в їх сукупності твердження позивача про реальність господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Аркада Т", ПП "Баварія Ф" , ПП "УМК "Агроцентр" не знайшло свого підтвердження, оскільки надані до суду документи, а саме: видаткові накладні по контрагентам ПП "Баварія Ф" , ПП "УМК "Агроцентр" складені "Без замовлення", тобто не мають відношення до зазначених договорів поставки та які не містять жодних даних про осіб, які ставили підписи (хто здав, хто прийняв до перевезення); податкові накладні по контрагенту ПП "УМК "Агроцентр", які видані на підставі договору який взагалі не існує, тощо, є таким, що беззаперечно не підтверджують такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".
Також позивачем не надано до суду специфікацій, сертифікатів якості товару які згідно умов зазначених вище договорів є невід"ємною частиною договору, доказів фізичного переміщення товару від контрагента - постачальника ТОВ "Аркада Т", ПП "Баварія Ф" , ПП "УМК "Агроцентр" до покупця ФОП ОСОБА_1. Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідних господарських операцій.
Враховуючи, те що надані до суду первинні документи , які за твердженням позивача підтверджують факт вчинення господарських операції позивача, складені не належним чином та з порушення вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про недотримання вимог щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень перевіряється на їх відповідність ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України на час їх прийняття (винесення) або вчинення.
Враховуючи викладені обставини справи та те що позивачем не було надано до податкового органу та суду всіх необхідних первинних бухгалтерських документів, складених належним чином, які б підтверджували господарські операції позивача із контрагентами, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Бідонько А.В.
Повний текст постанови виготовлений 10.06.2013 року.