01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.12.06 р. № 05-5-46/12774-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Сотнікова С.В.
при секретарі: Щербак М.В.
За участю представників:
від позивача -Дяченко Ю.В. дов. №12294/9/ від 20.09.2006 р.
від відповідача1 -не з'явився
від відповідача2 - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 26.10.2006
у справі № 05-5-46/12774-А (Шабунін С.В.)
за позовом Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фітос-НВ"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс"
про визнання недійсними податкових накладних
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2006 у справі № 05-5-46/12774-а відмовлено ДПІ у Печерському районі м. Києва у відкритті провадження в адміністративній справі.
Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити на новий розгляд. Вважає, що ухвала суду винесена з порушенням ст.ст. 8,19,124 Конституції України та ст.ст.2,3,4,10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні», ст.ст.3,17,105 КАС України
Відповідач1 та відповідач2 не надали заперечень на апеляційну скаргу.
В судове засідання представники відповідача1 та відопвідача2 не з'явились, причину неявки суду не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності відповідача1 та відповідача2.
Апеляційний суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду апеляційної скарги, встановив, що ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.10.2006 р. необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення із наступних підстав:
ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулось до господарського суду в порядку адміністративного судочинства з позовом, яким просив визнати недійсними податкові накладні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у спірних господарських правовідносинах відповідачів позивач не виступає суб'єктом владних повноважень до відповідачів у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
З вищенаведених норм вбачається, що справою адміністративної юрисдикції може бути такий спір, який виник між двома (декількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавче уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги, приписи такого владного суб'єкта. У випадку, якщо суб'єкт (в тому числі орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції відносно іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, та не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Частини 3, 4 ст. 105 КАС України передбачають вимоги, які може містити адміністративний позов також даний кодекс передбачає і інші вимоги, які стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно - провових відносин.
Тому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо визнання недійсним податкових накладних виходять за межі ст. 162 КАС України, а отже за межі повноважень адміністративного суду, оскільки податкові накладні не є актами у розумінні діючого законодавства України.
У спірних господарських правовідносинах відповідачів позивач не виступає суб'єктом владних повноважень по відношенню до відповідачів у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний спір не має ознак справи адміністративної юрисдикції, адже чинним законодавством України за державною податковою службою не закріплено право на звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними податкових накладних підприємств на підставі припущень про фіктивність відтиску печатки.
Суд першої інстанції, встановив, що заявлені позовні вимоги стосуються відносин, в яких відповідач не здійснює владні управлінські функції по відношенню до позивача та не виступає суб'єктом владних повноважень по відношенню до позивача у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, місцевий господарський суд вірно встановив, що заявлений позов не має ознак справи адміністративної юрисдикції.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне, якщо у позивача є припущення щодо фіктивності відтисків печаток відповідача1 на накладних він може звернутися, у межах законодавства, до правоохоронних органів.
Отже, суд першої інстанції правомірно посилаючись на ч. 1 ст. 109 КАС України відмовив ДПІ у Печерському районі м. Києва у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 109, 195, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -
1.Апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.10.2006 р. по справі №05-5-46/12774-а
2.Ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.10.2006 у справі № 05-5-46/12774-а за позовом ДПІ у Печерському районі м. Києва до ТОВ “Фітос-НВ» та ТОВ “Лекс» залишити без змін.
3.Матеріали справи № 05-5-46/12774-а повернути Господарському суду м. Києва.
Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України дана ухвала оскаржується в касаційному порядку та набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя Дзюбко П.О.
Судді
Дикунська С.Я.
Сотніков С.В.