79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
06.12.06 Справа № 1/142-20/39А
Львівський апеляційний господарський суд в сладі колегії
головуючого -судді - М.В.Юркевича
суддів - М.І.Городечна
В.Л. Кузь
Розглянув апеляційну скаргу Корпорації «Прим'єрбуд»м. Львів
на постанову господарського суду Львівської області від 30.05.2006р.
в адміністративній справі № 1/142-20/39А
за позовом Корпорації «Прим'єрбуд»м. Львів
до відповідача Сокільницької сільської ради с. Сокільники
Третя особа ТОВ «Львів Проперті Девелопмент»м. Львів
Про спонукання до вчинення дії
З участю представників :
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Від 3-ої особи: Ткач М.М. -предст.
Права та обов'язки, передбачені ст. 49, 51 КАС України особам, які беруть участь у справі роз'яснено, відводів складу суду не поступило.
Постановою господарського суду Львівської області від 30.05.2006 р. у справі № 1/142-20/39А (суддя Манюк П.Т.) у задоволенні позовних вимог Корпорації «Прем'єрбуд» до Сокільницької сільської ради про спонукання до вчинення дій, зокрема, зобов'язання Сокільницької сільської ради надати земельну ділянку та видати Державний акт на право власності на землю відмовлено повністю.
Під час розгляду справи господарський суд Львівської області встановив, що у процесі проведення земельного конкурсу, на якому позивачу була реалізована земельна ділянка, про проведення земельного конкурсу не було доведено до відома широкому колу потенційних покупців, конкурс проводився без належного інформаційного забезпечення, учасники конкурсу не сплатили реєстраційного та гарантійного внесків, земельна ділянка не була ідентифікованою, не було визначено її ціни. У зв'язку із встановленими обставинами, суд прийшов до висновку про порушення норм законодавства щодо продажу земельної ділянки під забудову, зокрема ч. 2 ст. 135, ч. 2 ст. 136 та ч.ч. 1, 2 ст. 137 Земельного кодексу України.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким зобов'язати Сокільницьку сільську раду надати земельну ділянку та видати Державний акт на право власності на землю. Доводами апеляційної скарги і представників позивача у судовому засіданні є те, що відповідно до ст. 136 ЗК України, виконавчий комітет повинен був визначити земельну ділянку в натурі та виготовити технічний паспорт земельної ділянки. Позивач обґрунтовує свою позицію рішенням виконавчого комітету Сокільницької сільради № 10 від 23.01.2004 р., яким вирішено: затвердити результати конкурсу від 20.01.2004 р. (згідно з протоколом конкурсу № 1); голові Сокільницької сільради заключити договір купівлі-продажу з позивачем; надати земельну ділянку для будівництва кварталу малоповерхової забудови та видати Державний Акт на право власності на землю.
У запереченні на апеляційну скаргу третьої особи на стороні відповідача і доводах представника у судовому засіданні, третя особа на стороні відповідача просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову суду залишити без змін, посилаючись на безпідставність апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови. У підтвердження своєї позиції вказує на те, що: земельна ділянка, яку вимагає передати йому позивач і яка виставлялась на конкурс є не ідентифікованою; через неідентифікованість земельної ділянки, на яку претендує позивач, неможливо визначити чи саме ця земельна ділянка значиться в рішеннях сільради щодо передачі земельної ділянки ТзОВ "Львів Проперті Девелопмент"; зафіксований протоколом № 1 від 20.01.2004 р. конкурсу не відповідає законодавству України щодо порядку його проведення; рішення виконкому Сокільницької сільради № 10 від 23.01.2004 р. прийняте з перевищенням повноважень; вимога позивача про передачу йому земельної ділянки відповідно до рішення виконкому Сокільницької сільради № 10 від 23.01.2004 р. суперечить чинному законодавству України; житлова забудова спірної території є категорично неприпустимою згідно Акту незалежної екологічної експертизи земельної ділянки, проведеної Інститутом екології Карпат Національної Академії Наук.
Розглянувши апеляційну скаргу, заперечення на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в них докази, заслухавши пояснення представників сторін, які беруть участь у справі, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, постанова господарського суду Львівської області залишенню без змін.
При цьому колегія виходила з наступного.
05.11.2003 р. Сокільницькою сільською радою прийнято рішення № 70 "Про включення земельної ділянки за адресою с. Сокільники по вул. Бічній Стрийській в перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають реалізації на земельному конкурсі", відповідно до якого погоджено місце розташування земельної ділянки за адресою по вул. Бічній Стрийській загальною площею 5,0 га для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної житлової забудови; включено земельну ділянку по вул. Бічній Стрийській загальною площею 5,0 га до переліку земель них ділянок, які підлягають реалізації на земельному конкурсі; земельний конкурс вирішено провести до 31.12.2003 р.
Рішенням № 86 від 24.11.2003 р. Сокільницькою сільською радою затверджено Положення "Про порядок проведення конкурсу для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної житлової забудови за адресою Бічна Стрийська загальною площею 5,0 га в с. Сокільниках" (надалі -Положення про проведення конкурсу), відповідно до якого визначено організацію діяльності конкурсної комісії; порядок проведення конкурсу; передбачено, що у конкурсі можуть брати участь особи, які сплатили на рахунок Сокільницької сільради реєстраційний внесок 500 грн. (п. 3.3 Положення про проведення конкурсу) та визначено дату проведення конкурсу - 25.12.2003 р. (п. 3.5 Положення про проведення конкурсу).
Не зважаючи на те, що п. 3.5. Положення про проведення конкурсу датою проведення конкурсу було визначено 25.12.2003 р., в цей день конкурс не відбувся.
20.01.2004 року конкурсною комісією було проведено "конкурс з приватизації об'єктів у власність", об'єктом приватизації на якому була не ідентифікована "земельна ділянка по вул. Бічній Стрийській".
В конкурсі взяли участь позивач та ТзОВ "Приватбуд".
Переможцем Конкурсу з приватизації об'єктів у власність с. Сокільники відповідно до протоколу № 1 від 20.01.2004 р., визнано позивача.
Рішенням виконкому Сокільницької сільради № 10 від 23.01.2004 р. вирішено: затвердити результати конкурсу від 20.01.2004 р. (згідно з протоколом конкурсу № 1); голові Сокільницької сільради заключити договір купівлі-продажу з позивачем; надати земельну ділянку для будівництва кварталу малоповерхової забудови та видати Державний Акт на право власності на землю.
Рішення виконкому Сокільницької сільради № 10 від 23.01.2004 р. не виконувалось.
Рішенням відповідача № 154 від 11.02.2005 року, за результатами розгляду протесту прокурора Пустомитівського району Львівської області, дію рішення виконкому Сокільницької сільради № 10 від 23.01.2004 р. тимчасово припинено до виконання позивачем п.п. 3.1. та 3.2. рішення відповідача № 70 від 05.11.2003 р.; яких позивач так і не виконав.
15.03.2006 р. рішенням відповідача № 289, рішення виконкому Сокільницької сільради № 10 від 23.01.2004 р. скасоване.
Отже, рішення, яким позивач обґрунтовує свої вимоги є скасованим та є недопустимим доказом у справі. Окрім того, таке рішення виконкому, яким позивачу надано земельну ділянку, прийняте з перевищенням повноважень, оскільки тільки рішення Сокільницької сільради є підставою для передачі юридичній особі у власність земельної ділянки на території с. Сокільники, виходячи із норм ст. 12, ч. 1 ст. 136, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
Процес проведення конкурсу та реалізації земельної ділянки позивачу під житлову забудову, відбувався із значними порушеннями чинного законодавства України. Так, згідно ст. 134 ЗК України, земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову, підлягають продажу на конкурентних засадах (земельні торги).
У даному випадку було порушено ч. 1 ст. 137 ЗК України, відповідно до якої земельні торги проводяться не раніше 30 днів з моменту опублікування у пресі офіційної інформації про виставлення на земельні торги земельних ділянок, а також розміщення на таких земельних ділянках рекламних щитів з офіційною інформацією про виставлення на земельні торги земельних ділянок; що зробленим не було, хоча п. 2.4 Положення про проведення конкурсу також було передбачено подання інформації про конкурс.
Всупереч ч. 2 ст. 135 ЗК України, учасники конкурсу, у тому числі і позивач, не сплатили ні реєстраційного, ні гарантійного внеску.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 Земельного кодексу України, земельна ділянка, призначена для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову, виставляється на земельні торги після: а) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками; б) виготовлення технічного паспорта земельної ділянки. У даному випадку меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не було визначено та межовими знаками їх не закріплено; технічного паспорта земельної ділянки не виготовлено. Отже земельна ділянка була не ідентифікованою та не могла виставлятись на конкурс і бути реалізованою.
У розумінні цивільного законодавства України, земельна ділянка належить до нерухомих речей (ст. 181 ЦК України). Відповідно до ст. 179 ЦК України, річ є предметом матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. З огляду на вказане, для можливості набуття права власності на земельну ділянку, вона повинна бути реально визначеною в натурі з чітким описом меж та присвоєнням відповідного кадастрового номеру.
Позивач ж вимагає надати йому у власність невизначену земельну ділянку та видати на неї Державний Акт, що без ідентифікації земельної ділянки як об'єкту матеріального світу, є неможливим. Окрім того, земельна ділянка є специфічним об'єктом цивільних прав, якій притаманні відповідні властивості, що зумовлюють характер її можливого використання і про що повинні бути висновки компетентних органів.
Позивач не представив суду доказів ідентифікації земельної ділянки, яку він просить передати йому у власність, натомість вважає, що частина придбаної ним з конкурсу земельної ділянки, відповідачем передається ТзОВ "Львів Проперті Девелопмент". Таке твердження є безпідставним, оскільки невідомо на яку земельну ділянку претендує позивач. Натомість, згідно наявного у матеріалах справи Акту незалежної екологічної експертизи земельної ділянки, проведеної Інститутом екології Карпат Національної Академії Наук, на земельній ділянці, яка відводиться для ТзОВ "Львів Проперті Девелопмент", "категорично неприпустимою є житлова забудова території будь-якого типу (як індивідуальна, так і колективна)".
З огляду на вищевикладене, доводи скаржника наведені в апеляційній скарзі, судовою колегією Львівського апеляційного господарського суду не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 202 КАС України для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1.Постанову господарського суду Львівської області від 30.05.2006 року у справі №1/142-20/39А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4.Матеріали справи № 1/142-20/39А направити в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя М.В.Юркевич
Суддя М.І.Городечна
Суддя В.Л. Кузь