Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"13" листопада 2006 р. Справа № 07/333-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача -Пасько М.І.-дов.,
відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 3903Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2006 року по справі № 07/333-06
за позовом Відкритого акцірнерного товариства «Харцизький трубний завод», м. Харцизьк Донецької області
до Приватного виробничого підприємства «Ремпутьсервіс», м. Харків
про стягнення 19295,98 грн.
встановила:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Харцизький трубний завод», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Приватного виробничого підприємства «Ремпутьсервіс», 17000 грн. попередньої оплати за договором № 1386 від 10.10.05 р. (заборгованості за непоставлений товар), та 2295,98 грн. збитків а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2006 р. по справі № 07/333-06 (суддя Інте Т.В.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного виробничого підприємства «Ремпутьсервіс» на користь Відкритого акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» 17000 грн. попередньої оплати за договором № 1386 від 10.10.05р., 2295,98 грн. збитків, 192,96 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, Приватне виробниче підприємство «Ремпутьсервіс», з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2006 р. по справі № 07/333-06 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, та не відповідає фактичним обставинам. Відповідач вважає, що із матеріалів справи вбачається відсутність правових підстав стверджувати, що внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань відповідачем позивачу спричинені збитки, однак, місцевим господарським судом відповідні докази не витребувалися та не досліджувалися.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Харцизький трубний завод», заперечує проти апеляційної скарги відповідача, вважає рішення господарського суду Харківської області по даній справі законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Позивач вважає, що судом повно та всебічно досліджені всі обставини справи, та всі необхідні докази. Як зазначає позивач в апеляційній скарзі та в судовому засіданні, проти факту невиконання зобов'язання у встановлений договором строк, відповідач у судовому засіданні першої інстанції не заперечував та основний борг у розмірі 17000 грн. визнав у повному обсязі. Заперечень до обгрунтованості стягнення цієї суми відповідач не вказав і у апеляційній скарзі. Щодо стягнення збитків у розмірі 2295,98 грн., позивач зазначає, що такі збитки завдані йому невиконанням відповідачем свого зобов'язання, підтверджені матеріалами справи та визначені з урахуванням ринкових цін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення фактичних обставин справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:
звертаючись до місцевого господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості позивач посилався на те, що між сторонами існували договірні стосунки, відповідач, в порушення умов договору, не поставив позивачу продукцію та не повернув сплачену позивачем суму в розмірі 17000 грн., в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 17000 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору позивач вимушений був укласти договір з іншим контрагентом та в результаті цього зазнав збитків у розмірі 2295,98 грн.
Задовольняючи позовні вимоги позивача місцевий господарський суд посилався на підтвердженість позовних вимог матеріалами справи та відповідність їх нормам чинного законодавства.
Як встановлено із матеріалів справи, 10 жовтня 2005 р. між позивачем, Відкритим акціонерним товариством «Харцизький трубний завод» та відповідачем, Приватним виробничим підприємством «Ремпутьсервіс» було укладено договір № 1386, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався поставити та передати у власність, у встановлені строки, позивачу товар, зазначений в специфікації до договору, а позивач зобов'язався прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Відповідно додатку № 1 від 10.10.2005 року (специфікація № 1), що є невід'ємною частиною договору № 1386 від 10.10.2005 року, сторони домовились про поставку голівок автоматичних, 8-ми позиційних УГ 9326 кількістю 2 шт. загальною вартістю 23600,02 грн.
Умовами договору передбачено, що постачальник (відповідач) поставляє товар в термін 10 днів з дня зарахування грошових коштів на його поточний рахунок (п. 3.1 договору), оплата за даним договором покупцем (позивачем) повинна бути здійснена грошовими коштами у національній валюті України, у вигляді 70% попередньої оплати, в термін 10 днів з дня отримання рахунку, остаточний розрахунок покупцем здійснюється в термін 7 днів після поставки товару (п. 5.4 договору).
Платіжним дорученням № 40195 від 11.10.2005 року на підставі рахунку-фактури № 72 від 23.09.2005 р. позивач перерахував на рахунок відповідача 17000 грн. за поставку товару за вказаним договором, однак, відповідач у встановлені договором строки не здійснив поставку товару у зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача направлена претензія про стягнення 1180 грн. штрафу за порушення строків поставки у відповідності до п. 8.4 договору. Претензія була задоволена відповідачем.
11 січня 2006 року відповідач надіслав позивачу комерційну пропозицію за № 11101-06, згідно якої зобов'язувався поставити товар за ціною, що значно перевищує ціну за договором, а саме, 15300 грн. за одиницю товару замість 11 800,01 грн. за одиницю товару, як передбачено умовами укладеного договором.
12 січня 2006 позивач направив на адресу відповідача лист за № 7.3-44, в якому відмовився від прийняття товару за новою ціною, тому що вона не відповідала умовам договору та не була узгоджена. Одночасно, позивач просив у строк до 31.03.2006 повернути сплачену передоплату в розмірі 17000грн. і припинити договірні відносини з відповідачем.
Відповідач на пред'явлені вимоги відповів комерційною пропозицією від 03.04.2006 за № 03/04-06, в якій повністю визнав свою заборгованість перед позивачем, та зобов'язався погасити її протягом другого кварталу 2006 року. Однак, незважаючи на неодноразове звернення позивача, відносно погашення заборгованості, грошових коштів перераховано так і не було.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідачем в порушення умов договору та норм чинного законодавства (а саме ст. 526, 530 ЦК України та 193, 198 ГК України) не здійснена поставка товару у встановлені договором строки (належним чином не виконано своє зобов'язання за договором).
Відповідно до ч.З ст.612 ЦК України та ч.2 ст.220 ГК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача у якості збитків 17000 грн. попередньої оплати є обгрунтованими, підтвердженими як матеріалами справи, так і відповідачем, який зобов'язувався повернути відповідну грошову суму, та правомірно задоволені місцевим господарським судом.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки товару та припиненням договірних стосунків, позивач уклав додаткову угоду № 1 від 23.01.2006р. до договору поставки № 1010504601 від 07.11.2005 з ЗАТ«Дніпропетровський інженерно-технічний центр «Контакт», предметом якої було постачання товару, аналогічного тому, який відповідач повинен був поставити позивачу, а саме, головок автоматичних, 8-ми позиційних, УГ 9326, по якій товар було отримано позивачем за більш високою ціною, ніж було узгоджено сторонами по спірному договору, що підтверджується платіжними дорученнями № 312350 від 25.01.06р. та № 312528 від 31.01.06р.
Різницю між цією ціною та ціною, узгодженою у договорі з відповідачем позивач і просив стягнути у якості збитків у розмірі 2 295,98 грн., оскільки у відповідності зі статтею 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Колегія суддів також погоджується із висновками місцевого господарського суду у цій частині позову та зазначає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2295,98 грн. збитків правомірні, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б підтверджували наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення. Твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи, на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
На цій підставі колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2006 року у справі № 07/333-06 прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставами для його скасування, воно обґрунтоване, прийняте при всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК, України, судова колегія,
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2006 року по справі № 07/333-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Судді