Україна
Харківський апеляційний господарський суд
14 листопада 2006 року Справа № 12/68
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Олійника В.Ф.,
судді Кравець Т.В.,
судді Твердохліба А.Ф.,- доповідач
при секретарі -Кобзевій Л.О.
за участю прокурора -Мірошниченко М.Л.
за участю представників сторін:
заявника - ТОВ «Сумигазбуд»-не прибув
конкурсного кредитора Конотопської МДПІ- предст. Бібік В.А. ( дов. № 13084/9/10 від 30.12.05 р.); предст. Волинцеві І.В. ( дов. № 13074/9/10 від 30.12.05 р.)
розпорядника майна боржника -арбітражного керуючого Пантіонова К.Л.
від Приватного підприємства «Вентер»- предст. Пантіонов К.М. ( дов. від 12.11.06 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 3440 С/2-5) Конотопської МДПІ Сумської області та апеляційне подання (вх.3948С/25) Прокуратури Сумської області на ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.2006 р. по справі № 12/68.
за заявою ТОВ «Сумигазбуд»м.Суми
до ДП «Попівського експериментального заводу», с.Попівка, Конотопського району Сумської області
про банкрутство
встановила:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.08.2006 року ( суддя Гордієнко М.І.) затверджено мирову угоду від 05.07.2006 р. у справі № 12/68 про банкрутство ДП «Попівський експериментальний завод»між комітетом кредиторів Попівського експериментального заводу, боржником в особі розпорядника майна та третьої особи Приватним підприємством «Вентер». Провадження у справі № 12/68 припинено.
Конкурсний кредитор Конотопська МДПІ Сумської області, не погоджуючись з ухвалою господарського суду, подав апеляційну скаргу, та доповнення до неї, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.2006 р. по даній справі, як таку, що не відповідає чинному законодавству, а мирову угоду від 05.07.06 р., затверджену цією ухвалою визнати недійсною. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення порушено ст.ст. 36, 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та норми ст.ст. 22,87 ГПК України. Апелянт посилається на те, що йому пізно надійшла ухвала про призначення судового засідання, на якому було затверджено мирову угоду, через шо він був позбавлений можливості взяти участь 28.08.06 р. у судовому засіданні та надати свої заперечення. Апелянт вважає, що порушення ч.2 ст.36 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є в тому, що мирова угода від 05.07.06 р. у справі №12/68 про банкрутство ДП «Попівський експериментальний завод»не підписана керівником відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника. Крім того, на його думку, борг у сумі 1807905,00 грн. який списано не є безнадійним і складається він не із суми, що виникла у боржника за наказом господарського суду м.Києва № 30/329 від 02.08.04 р., як про це зазначає п.3.3.1 пункту 3 мирової угоди від 05.07.06 р., а із суми податку на додану вартість по декларації за липень, серпень 2004 р., поданою ДП «Попівський експериментальний завод», та акцизного збору згідно розрахунку за липень, серпень 2004 року. Тому це є безспірна заборгованість заводу і її не можна вважати безнадійною. Крім того, під час процедури банкрутства ДП «Попівський експериментальний завод»Конотопською МДПІ була здійснена перевірка боржника, за результатами, якої винесено податкове повідомлення -рішення № 0000832320/0/5864 від 18.07.2003 р. на загальну суму 14220915,20 грн. Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.07.06 р. вказані грошові вимоги були визнані, але не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, чим було порушено п.9 ст.13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». 01.11.2006 року Вищим адміністративним судом України було прийнято рішення по справі № 10/538, яким позов боржника про визнання недійсним податкове повідомлення -рішення задоволений частково на суму 7110457,20 грн. Таким чином, сума 7110457,20 грн. підлягає стягненню з боржника. Отже, на думку апелянта, з врахуванням викладеного, мирова угода не може бути затверджена.
Прокуратура Сумської області, також не погоджується з ухвалою господарського суду Сумської області від 28.08.06 р. по даній справі, подала апеляційне подання, в якому просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.06 р. по даній справі, та прийняти нове судове рішення, яким визнати мирову угоду від 05.07.2006 р. по даній справі недійсною та поновити провадження у справі про банкрутство. Свої вимоги прокуратура обґрунтовує тим, що його не було повідомлено про час і місце судового розгляду даної справи, тоді як він приймає участь у даній справі з квітня 2005 року. Прокурор вважає, що судом першої інстанції порушено норми ст..38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Крім того, мирова угода, яка є предметом даного спору, не підписана керівником відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника. Мирова угода від 05.07.06 р., укладена у даній справі, порушує інтереси держави в особі Конотопської МДПІ, тоді як та не знала про факт її укладання, тобто, на думку прокурора, вона є недійсною.
Розпорядник майна, арбітражний керуючий Паніотов К.М. надав відзив на апеляційну скаргу Конотопської МДПІ та на апеляційне подання Прокуратури Сумської області, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Конотопській МДПІ та Прокуратурі Сумської області, посилаючись на те, що мирову угоду укладено відповідно до вимог частини 2 ст.36 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Голова комітету кредиторів ДП «Попівський експериментальний завод»також надав відзив на апеляційну скаргу Конотопської МДПІ та на апеляційне подання Прокуратури Сумської області, в якому просить не задовольняти апеляційну скаргу Конотопської МДПІ та апеляційне подання Прокуратури Сумської області, а ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.2006 р. про затвердження мирової угоди залишити без змін, посилаючись на те, що відновлення роботи заводу є величезною надією мешканців с. Попівка, соціальна напруга, яких досягла крайньої межі, оскільки в даному населеному пункті повноцінної постійної роботи, окрім як на Попівському експериментальному заводі немає.
Приватне підприємство «Вентер», яке є третьою особою за мировою угодою від 05.07.06 р. по справі № 12/68 надало відзив на апеляційну скаргу Конотопської МДПІ та апеляційне подання Прокуратури Сумської області, в якому просить відмовити апелянтам у задоволенні їх вимог та залишити ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.2006 року без змін. При цьому ПП «Вентер»повідомляє, що відповідно до 2 розділу мирової угоди проплата складає 5283019,18 грн. З них зобов*язання перед кредиторами 3593581,88 грн., в тому числі Конотопська МДПІ отримує 445001,9 грн. Решту суми складають поточні витрати заводу та 880503,2 грн. ПДВ.А вартість майна ДП «Попівський експериментальний завод», що передається ПП «Вентер»згідно мирової угоди, відповідно до акту експертної оцінки становить 3441290,00 грн. Фактично, ПП «Вентер»вже переплачує 1840000 грн. Якщо до них додати 1807905,00 грн., які передбачаються списанню , то ПП повинен буде переплатити 3647000 грн. А загальна сума проплати по мировій угоді стане більш ніж вдвічі дорожчою за вартість майна, яке передається третій особі. Отже, на думку ПП «Вентер», жоден інвестор не погодиться на такі умови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.06.2003 року порушена справа № 12/68 про банкрутство Державного підприємства «Попівський експериментальний завод».
18.09.2003 р. за результатами підготовчого засідання господарський суд визнав вимоги ініціюючого кредитора ТОВ «Сумигазбуд», зобов*язав ініціюючого кредитора опублікувати в офіційних друкованих органах оголошення про порушення справи про банкрутство, ввів процедуру розпорядження майном боржника, призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Паніотова К.М.
Ухвалою від 19.01.04 р. за результатами попереднього засідання суд першої інстанції затвердив реєстр вимог кредиторів боржника в сумі 3149909,11 грн.
Як свідчать матеріали справи,а саме інформаційний лист, щодо підприємства -боржника ( а.с.42, т.1), в якому вказано, що ДП «Попівський експериментальний завод»містить частку державної власності у статутному фонді -100%, є державне підприємство. Орган його управління -Сумська обласна державна адміністрація, Має заборону до приватизації, оскільки є правом державної власності, що не підлягає приватизації згідно Закону України «Про перелік об*єктів права державної власності, що не підлягають приватизації із змінами внесеними Законом України від 12.07.01 р. № 2657-Ш. Підприємство не має статусу стратегійного для економіки і безпеки держави, але є бюджетоутворюючим для свого населеного пункту. Крім того, лист № 37-24-1-4/17422 від 11.11.05 р. Міністерства Аграрної політики України на ім.*я Голови Верховної Ради України на № 01-8/1050 від 10.10.05 р., щодо відновлення виробництва Попівського експериментального заводу ( а.с.132 т.8), в якому повідомляється, що Державне підприємство «Попівський експериментальний завод»входить до переліку підприємств, які не підлягають приватизації
Відповідно до п.5 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб -підприємців, що є об*єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об*єктів. Тобто, якщо підприємство не виключене з переліку об*єкта права державної власності, провадження по справі може бути закінчено тільки укладенням мирової угоди.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та( або) розстрочки, а також прощення ( списання) кредиторами боргів боржника, яке оформляється угодою сторін. Мирова угода може бути укладена на будь - якій стадії провадження у справі про банкрутство. Рішення про укладання мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів -членів комітету кредиторів та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладання мирової угоди. Рішення про укладання мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її . Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
Як видно з матеріалів справи, а саме протоколу № 1 зборів кредиторів ДП «Попівський експериментальний завод»від 04.02.04 р. ( а.с. 128-129 т.4) комітет кредиторів обрано в кількості 5-ти осіб, до яких увійшли представники ТОВ «Сумигазбуд», ТОВ «Моноліт 2002 р.», Корпорація «Інтерпайп», ВАТ «Сумиобленерго»та від трудового колективу Лещик В.М.
Колегія суддів зазначає, що дане рішення зборів кредиторів ДП « Попівський експериментальний завод»було і є чинним, оскільки не оскаржувалось і не було скасовано у судовому порядку
05.07.06. на засіданні комітету кредиторів було розглянуто , в тому числі, і питання про розгляд проекту мирової угоди( а.с.15-16 т.9). Розглянувши це питання представники комітету кредиторів, з явкою в 100%, прийняли рішення затвердити мирову угоду; розпоряднику майна направити її на затвердження до господарського суду Сумської області. За вказане рішення, представники комітету кредиторів проголосували одноголосо.
На виконання ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»розпорядник майна ДП «Попівський експериментальний завод»надіслав до господарського суду текст мирової угоди, протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладання мирової угоди , список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номеру (коду), що ідентифікує платника податків та суми заборгованості, оцінку та перелік майна, що передається третій особі в обмін на задоволення кредиторських вимог.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.08.2006 р. було призначено розгляд мирової угоди, на 28.08.2006 р., визнавши явку представників кредиторів, боржника та розпорядника майна обов*язковою.
Оскаржуваною ухвалою від 28.08.06 р. було затверджено мирову угоду від 05.07.06 р. у справі № 12/68 про банкрутство ДП «Попівський експериментальний завод»між комітетом кредиторів Попівського експериментального заводу, боржником в особі розпорядника майна та третьою особою Приватним підприємством «Вентер».
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до заяви про затвердження мирової угоди арбітражним керуючим також додаються письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх наявності.
Як видно з матеріалів справи, таких письмових заперечень від кредиторів до комітету кредиторів не надходило. До господарського суду по даній справі такі заперечення також ні від одного кредитора не надходило. У судове засідання 28.08.06 р., представники кредиторів, які були не згодні з умовами мирової угоди не прибули, тоді як ухвала господарського суду про призначення судового засідання, на якому буде розглядатися питання про затвердження мирової угоди по даній справі, була направлена в термін, установлений ГПК України, про що свідчить штемпель на зворотній стороні ухвали.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі : порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом, та якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.
У судовому засіданні розпорядник майна пояснив, що провадження про банкрутство ДП «Попівський експериментальний завод»розпочато 06.06.2003 р., фактично завод не працює з 2002 року, заборгованість колишнім працівникам по заробітній платі складає 575000 грн. Підприємство занепадає, обладнання застаріває, взимку промерзає. Іншої постійної роботи в селі Попівка, де розміщений завод, немає. Соціальна напруга в населеному пункті досягла крайньої межі. Метою мирової угоди є відновлення роботи заводу, завдяки чому мешканці с.Попівка отримають нормальну постійну роботу.
Отже, з врахуванням пояснень розпорядника майна та матеріалів справи, в тому числі листа Міністерства Аграрної Політики України № 37-24-1-4/17422 від 11.11.05 р.( а. с.132 т.8), в якому сказано, що «… на частку майна, яке не задіяне в основному виробництві, може набути права власності інвестор у разі передбачення певних гарантій повного погашення останнім кредиторської заборгованості…»та з врахуванням інформаційного листа Начальника Голови Управління економіки Сумської облдержадміністрації ( а.с.42, т.1), в якому зазначено, що ДП «Попівський експериментальний завод»є бюджетоутворюючим для свого населеного пункту, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду визнає встановленим, що Державне підприємство «Попівський експериментальний завод»знаходиться в стані критичного фінансового дефіциту. В населеному пункті Попівка, в якому ДП «Попівський експериментальний завод»є бюджетоутворюючим, для нього склалася соціальна необхідність. Тільки відновлення роботи заводу, шляхом укладення мирової угоди від 05.07.06 р. по даній справі може привести до відновлення платоспроможності боржника, тобто привести до сплатити грошових зобов*язань перед кредиторами, в тому числі по заробітній сплаті, а також виконати зобов*язання щодо сплати податків і зборів ( обов*язкових платежів), як це передбачено мировою угодою.
Стосовно посилання апелянтів на порушення господарським судом ст..36 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.36 вказаного Закону органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справлення податків і зборів ( обов*язкових платежів), зобов*язані погодитися на задоволення частини вимог з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. Органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справлення податків, зборів ( обов*язкових платежів), зобов*язані при укладенні мирової угоди погодитися на прощення ( списання) всієї заборгованості по сплаті податків і зборів ( обов*язкових платежів) , яка виникла у строк, що передував трем повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду та на прощення ( списання) частини заборгованості чи її розстрочку ( відстрочку) до шести років, яка виникла у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника.
Тобто, із зазначеної статті Закону витікає, що при укладанні мирової угоди застосовуються пільги по податкам (зборам) та другим обов*язковим платежам. Законодавчо закріплено зобов*язання органів стягнення погодитись на задоволення частки вимог по податкам ( зборам), обов*язковим платежам на умовах мирової угоди. Презумірується згода указаних органів на умови мирової угоди, тобто згода податкового кредитора на укладання мирової угоди не потрібна. Стосовно податкового боргу, який виник протягом трех років до порушення справи про банкрутство, то його погашення напряму зв*язано з обов*язковими вимогами мирової угоди для кредиторів других черг. Такий борг може бути списано ( спрощено) нарівні з грошовими вимогами других кредиторів згідно умов мирової угоди.
В даному випадку, згідно з п.п.3.3.1 п.3.3. розділу 3 мирової угоди від 05.07.06 р. грошові вимоги Конотопської МДПІ в сумі 445001,90 грн. погашаються у третю чергу протягом двадцяти днів з дня затвердження мирової угоди господарським судом.
Заперечення апелянтів, щодо не підписання мирової угоди керівником відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника, то вони не приймаються колегією суддів, оскільки виходячи із тлумачення ст..36 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»все ж таки орган стягнення зобов*язаний погодитися на задоволення частки вимог по податкам ( зборам), обов*язковим платежам, на умовах такої мирової угоди та зобов*язаний таку мирову угоду підписати.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у разі, якщо має місце незбіжність у мировій угоді вимог для кредиторів однієї черги, але всі кредитори підтримують вказані вимоги, то таке обмежування прав кредиторів є правомірним.
Як видно з матеріалів справи всі кредитори вимоги мирової угоди від 05.07.06 р. по даній справі підтримують, оскільки скарг та заперечень не подавали.
За таких обставин та з врахуванням наведеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає. що мирову угоду від 05.07.06 р. по справі № 12/68 про банкрутство Державного підприємства «Попівський експериментальний завод»між комітетом кредиторів ДП «Попівський експериментальний завод», боржником о особі розпорядника майна та Приватним підприємством «Вентер»укладено у встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порядку. Метою укладання є відновлення платоспроможності боржника. Умови мирової угоди не суперечать діючому законодавству, через що ухвала господарського суду Сумської області від 28.08.06 р. по справі № 12/68 залишається без змін, апеляційна скарга Конотопської МДПІ і апеляційне подання Прокуратури Сумської області залишаються без задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 99, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно,-
постановила:
Апеляційну скаргу Конотопської МДПІ залишити без задоволення.
Апеляційне подання Прокуратури Сумської області залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.2006 р. по справі № 12/68 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді