04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" травня 2013 р. Справа№ 5011-52/14568-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Скрипки І.М.
Руденко М.А.
при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: не з'явилися,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРК" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРК"
про відстрочку виконання рішення
у справі № 5011-52/14568-2012 (суддя Чебикіна С.О.)
за первісним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „СОМІК",
до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРК",
про стягнення 247 539,06 грн.,
за зустрічним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРК",
до Товариства з обмеженою відповідальністю „СОМІК",
про стягнення 11 264,22 грн., -
ТОВ „СОМІК" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ „ТРК" про стягнення заборгованості в сумі 247 539,06 грн., з яких: 205 467,79 грн. основного боргу, 15 167,48 грн. пені та 26 903,79 грн. 25% річних за договором поставки товарів № 409016 від 20.09.2011 року.
В свою чергу ТОВ „ТРК" звернулось до господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до ТОВ „СОМІК" про стягнення штрафу за порушення строків поставки товару в сумі 11 264,22 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.12.2012 року первісний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 166 178,09 грн., 12 259,04 грн. пені та 21 793,85 грн. 25 % річних. в задоволенні іншої частини вимог за первісним позовом відмовлено. В задоволені зустрічного позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 року рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2012 року залишено без змін.
На виконання вказаного рішення 20.02.2013 року був виданий відповідний наказ.
19.02.2013 року відповідач звернувся до місцевого господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2012 року до 30.06.2013 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року в задоволені заяви ТОВ „ТРК" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2012 року відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, відповідач за первісним позовом звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року та прийняти нову, якою відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2012 року на строк до 30.06.2013 року, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
ТОВ „СОМІК" у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу ТОВ „ТРК" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року - без змін.
Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року для розгляду справи № 5011-52/14568-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Скрипка І.М., Руденко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Представники сторін в судове засідання 30.05.2013 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Колегія суддів виходить з того, що представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка позивача та відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні, яке відбулось 30.05.2013 року, було прийнято постанову Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ „ТРК" слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Частиною 5 статті 106 передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.
Згідно із п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Не обмежується також право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Відповідно до п. 7.2. зазначеної вище Постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Виходячи із наведеного, законодавець, у будь-якому випадку пов'язує розстрочення та відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України суд повинен встановлювати матеріальні інтереси обох сторін.
Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому.
Несплата заборгованості протягом тривалого часу порушує матеріальні інтереси кредитора та може призвести до негативних наслідків для нього.
Подану заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 26.12.2012 року відповідач мотивує наявністю значної заборгованості перед ним у іншого контрагента - ТОВ „Югтранс-Термінал", яка виникла з пов'язаних правовідносин.
Виходячи з викладеного та враховуючи тимчасову складну фінансову ситуацію, відповідач вважає, що примусове виконання рішення суду за вказаних обставин в подальшому призведе до неможливості виконання інших зобов'язань та виникнення додаткових заборгованостей.
Проте, вірним є висновок місцевого господарського суду, що відповідачем за первісним позовом не подано суду достатніх доказів, підтверджуючих вказані виняткові обставини та фактичну відсутність у нього коштів та засобів для виконання рішення господарського суду м. Києва від 26.12.2012 року.
Також, відповідачем за первісним позовом не подано суду доказів підтверджуючих, що найближчим часом у нього заявляться кошти за рахунок яких відповідач за первісним позовом міг би виконати рішення суду.
Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України винятковості випадку та фактичної наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, а тому заява відповідача за первісним позовом про відстрочку виконання рішення суду у даній справі задоволенню не підлягає.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем за первісним позовом, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень, викладених в апеляційній скарзі, доводи скаржника не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-106, 121 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРК" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року у справі № 5011-52/14568-2012 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року у справі № 5011-52/14568-2012 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
4. Справу № 5011-52/14568-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 04.06.2013 року.
Головуючий суддя Остапенко О.М.
Судді Скрипка І.М.
Руденко М.А.