Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" червня 2013 р.Справа № 922/432/13-г
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "АКБ "Базис", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Призма", м. Харків
про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 23 411 957,58 грн.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
По позовній заяві Публічного акціонерного товариства "АКБ "Базис" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Призма" суми заборгованості заборгованість по кредитному договору на відкриття кредитної лінії № 108/11 від 30.08.2011 р. в розмірі 23 411 957,58 грн., з яких: - 17 200 000,00 грн. сума заборгованості за кредитом; - 2 413 235,70 грн. сума заборгованості по процентах за користуванням кредитом; - 2 589 710,70 грн. штраф за порушення строку повернення кредиту за період з 28.08.2012 р. по 27.01.2013 р.; - 1 209 011,39 грн. штраф за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 28.08.2012 року по 27.01.2013 р.
Ухвалою суду від 21 березня 2013 року по справі № 922/432/13 задоволено клопотання Відповідача про призначення судової експертизи, у зв'язку з чим призначено по даній справі судову експертизу та проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса.
24 квітня 2013 року за вхідним № 15892 на адресу господарського суду Харківської області від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса надійшов лист разом з клопотанням про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для проведення експертизи № 2671.
Провадження у справі № 922/432/13 було поновлено та призначено розгляд справи на "03" червня 2013 р. о 12:30 год. ухвалою суду від 27 травня 2013 року.
Представник Позивача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали суду не виконав. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник Позивача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали суду не виконав. Відомості щодо належного повідомлення в матеріалах справи на день слухання відсутні.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
30 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Базис" в особі Першої Харківської філії Публічного АТ „АКБ „Базис", та Товариством з обмеженою відповідальністю ТПК „Призма", був укладений кредитний договір на відкриття кредитної лінії № 108/11, згідно з яким Відповідачу була відкрита кредитна лінія на суму 13 200 000,00 (тринадцять мільйонів двісті тисяч) гривень 00 копійок строком до 27 серпня 2012 року, із сплатою 17% (сімнадцять) річних.
Згідно додаткових угод №№ 1 -2 до кредитного договору збільшено суму кредитної лінії до 17 200 000,00 (сімнадцять мільйонів двісті тисяч) гривень 00 копійок, та встановлено термін повернення процентів за користуванням кредитом в строк до 27.08.2012р.
Свої зобов'язання за кредитним договором Позивач виконав у повному обсязі, на рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти у розмірі 17 200 000,00 (сімнадцять мільйонів двісті тисяч) гривень 00 копійок, що підтверджується архівною випискою з особового рахунку № 206213021914 за період з 30.08.2011р. по 27.01.2013р., та меморіальними ордерами № 1 від 31.08.2011р., № 1 від 02.09.2011р., № 6 від 06.09.2011р., № 6 від 07.09.2011р., № 1 від 07.09.2011р.
Згідно з пунктом 1.1., 2.3. кредитного договору повернення кредиту проводиться Відповідачем в строк 27 серпня 2012р. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № 206213021914 в Першій Харківській філії Публічного АТ "АКБ "Базис".
Згідно з пунктом 2.4., 6.2. кредитного договору сплата відсотків здійснюється Відповідачем в строк до 27 серпня 2012р., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №206873021914 в Першій Харківській філії Публічного АТ "АКБ "Базис".
У період з 27.09.2011 року по 29.11.2011 року Відповідач здійснив часткове погашення процентів за користування кредитними коштами у загальній сумі 472 972,59 (чотириста сімдесят дві тисячі дев'ятсот сімдесят дві) гривень 59 копійок, що підтверджується архівною випискою з особового рахунку № 206873021914 за період з 30.08.2011 року по 27.01.2013, платіжним дорученням № 322 від 27.09.2011 року, меморіальним ордером № 17 від 29.11.2011 року, та відповідним розрахунком заборгованості.
В порушення пунктів 1.1., 2.3. кредитного договору, відповідно до яких встановлено строк повернення кредиту - 27.08.2012 року, Відповідач не виконав свої зобов'язання по кредитному договору та не сплатив суму заборгованості, у зв'язку з чим, заборгованість Відповідача перед Позивачем по кредиту становить 17 200 000,00 (сімнадцять мільйонів двісті тисяч) гривень 00 копійок.
Крім того, в порушення пунктів 1.1., 2.4., 6.2. кредитного договору, за умовами яких Відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитною лінією у розмірі 17% (сімнадцять) річних, Відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, у зв'язку з чим, заборгованість Відповідача перед Позивачем по відсотках за користування кредитною лінією за період з 31.08.2011р. по 27.01.2013р. становить 2 413 235,70 (два мільйони чотириста тринадцять тисяч двісті тридцять п'ять) гривень 70 копійок, що підтверджується відповідним розрахунком.
22.01.2013 року за вих. № 49 Позивачем була направлена Відповідачу вимога про погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується фіскальним чеком № 8088 від 22.01.2013 року, однак Відповідач, суми заборгованості за кредитним договором не сплатив, відповіді на вимогу не надав.
Згідно з абзацами 1, 2 пункту 7.2. кредитного договору Відповідач сплачує Позивачу штраф в разі користування кредитними коштами понад строк, встановлений цим договором в розмірі 3 % (три відсотки) за кожний місяць від суми простроченої заборгованості за Кредитом (сплата здійснюється за фактичну кількість прострочених днів, враховуючи фактичну кількість днів у місяці 30 або 31); за недотримання строків сплати нарахованих відсотків - у розмірі 10 % (десять відсотків) від суми несплачених відсотків за користування Кредитом за кожний місяць (сплата здійснюється за фактичну кількість прострочених днів, враховуючи фактичну кількість днів у місяці 30 або 31).
Сума штрафу, що підлягає сплаті Відповідачем за порушення строку повернення кредиту за період з 28.08.2012 року по 27.01.2013 року складає - 2589710,49 (два мільйони п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч сімсот десять) гривень 49 копійок, що підтверджується відповідним розрахунком.
Сума штрафу, що підлягає сплаті Відповідачем за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 28.08.2012 року по 27.01.2013 року складає - 1 209 011,39 (один мільйон двісті дев'ять тисяч одинадцять) гривень 39 копійок, що підтверджується відповідним розрахунком.
Таким чином, сума заборгованості по кредитному договору Відповідача перед Позивачем у загальному розмірі складає - 23 411 957,58 (двадцять три мільйони чотириста одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень 58 копійок, з яких 17 200 000,00 (сімнадцять мільйонів двісті тисяч) гривень 00 копійок - сума заборгованості за кредитом; 2 413 235,70 (два мільйони чотириста тринадцять тисяч двісті тридцять п'ять) гривень 70 копійок - сума заборгованості по процентах за користування кредитом; 2 589 710,49 (два мільйони п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч сімсот десять) гривень 49 копійок - штраф за порушення строку повернення кредиту за період з 28.08.2012 року по 27.01.2013 року; 1 209 011,39 (один мільйон двісті дев'ять тисяч одинадцять) гривень 39 копійок - штраф за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 28.08.2012 року по 27.01.2013 року.
Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
В силу ст. 1054 Цивільного кодексу України банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, Банк, надавши Позичальнику грошові кошти свої зобов'язання виконав в повному обсязі.
Ст. 615 ЦК України передбачає односторонню часткову або в повному обсязі відмову від зобов'язання у разі порушення зобов'язання однією стороною, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до частин 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності з частиною б статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.
Враховуючи, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку встановлених законодавством України, та враховуючи те, що Відповідач не надав суду жодного документу, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача вказаної суми належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.
На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 15, 16, 526, 530, 549, 610, 625, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 174, 180, 193, 224 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК "Призма" (61001, м. Харків, вул. Ганни, буд.35, кв.5, ідентифікаційний код 34755371) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Базис" (61068, м. Харків, вул. Сумська 88, ідентифікаційний код 19358916) суму заборгованості по кредитному договору на відкриття кредитної лінії № 108/11 від 30.08.2011 року у розмірі 23 411 957,58 (двадцять три мільйони чотириста одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень 58 копійок, з яких: 17 200 000,00 (сімнадцять мільйонів двісті тисяч) гривень 00 копійок - сума заборгованості за кредитом; 2 413 235,70 (два мільйони чотириста тринадцять тисяч двісті тридцять п'ять) гривень 70 копійок - сума заборгованості по процентах за користування кредитом; 2 589 710,49 (два мільйони п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч сімсот десять) гривень 49 копійок - штраф за порушення строку повернення кредиту за період з 28.08.2012 року по 27.01.2013 року; 1 209 011,39 (один мільйон двісті дев'ять тисяч одинадцять) гривень 39 копійок - штраф за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 28.08.2012 року по 27.01.2013 року, а також суму судового збору у розмірі 68 820,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10.06.2013 р.
Суддя(підпис) Жигалкін І.П.