ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-18/6612-2012 23.05.13
Суддя Господарського суду міста Києва - Мандриченко О.В, розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання незаконними дій Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві щодо прийняття постанови від 17.04.2013 року про накладення на ПАТ «Укртелеком» штрафу у розмірі 1 020,00 грн.; визнання недійсною постанови Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві щодо прийняття постанови від 17.04.2013 року про накладення на ПАТ «Укртелеком» штрафу у розмірі 1 020,00 грн. у справі №5011-18/6612-2012
За первісним
позовом Першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (позивач 1);
Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва (позивач 2);
до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»;
про звільнення приміщення.
За зустрічним
позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії;
до Комунального підприємства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва;
про зобов'язання до вчинення дій орендодавцем щодо укладення (подовження дії) договору оренди нежитлового приміщення на новий термін.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від скаржника: Листопадова Н. О., представник, довіреність № 392 від 20.12.2012 р.;
Тарасюк Л. В., представник, довіреність № 399 від 20.12.2012 р.;
Від ВДВС: Панченко І. І., представник, довіреність №458/14 від 21.05.2013 р.;
Від стягувача 1: не з'явився;
Від стягувача 2: не з'явився;
Від прокуратури: не з'явився.
Скаржник звернувся до суду із скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 07.12.2012 року у справі №5011-18/6612-2012, в якій просить визнати дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві щодо прийняття постанови від 17.04.2013 року ВП№35823671 про накладення на ПАТ «Укртелеком» штрафу у розмірі 1 020,00 грн. незаконними; визнати постанову Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 17.04.2013 року ВП №35823671 про накладення на ПАТ «Укртелеком» штрафу у розмірі 1 020,00 грн. недійсною з мотивів, вказаних у скарзі.
Представник Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві просив суд відмовити у задоволенні скарги у зв'язку з тим, що 09.04.2013 року державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу про виконання рішення суду в термін до 16.04.2013 року до 18 год. 00 хв.; у зв'язку з тим, що боржником не виконано вимогу державного виконавця від 09.04.2013 року, 17.04.2013 року державним виконавцем, відповідно до вимог статей 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу, копію якої направлено на адресу боржника; оскільки Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено затвердження постанови про накладення штрафу начальником відділу або його заступником, постанову про накладення штрафу підписано тільки державним виконавцем.
Розглянувши документи і матеріали, які знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників скаржника і від ВДВС, оцінивши докази, які мають значення для вирішення скарги, суд не вважає за можливе її задовольнити, виходячи з наступного.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 року р. у справі №5011-18/6612-2012 первісний позов задоволено повністю: зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» звільнити приміщення загальною площею 21,10 кв. м., вартістю 226 663,00 грн., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жукова, 20, кв. 210, повернувши зазначене приміщення за актом приймання-передачі Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в дохід Державного бюджету України 1 073,00 грн. судового збору; в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 р. у справі №5011-18/6612-2012 рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2012 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 р. у справі №5011-18/6612-2012 залишено без змін.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 року у справі №5011-18/6612-2012, господарським судом 07.12.2012 року видано накази.
28.12.2012 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Дромбінським Артемом В'ячеславовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва №5011-18/6612-2012, виданого 07.12.2012 року. Боржнику було надано 7-ми денний строк на добровільне виконання наказу, а саме до 05.01.2013 року.
17.04.2013 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 1 020,00 грн.
Скаржник просить визнати дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві щодо прийняття постанови від 17.04.2013 року ВП№35823671 про накладення на ПАТ «Укртелеком» штрафу у розмірі 1 020,00 грн. незаконними; визнати постанову Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 17.04.2013 року ВП №35823671 про накладення на ПАТ «Укртелеком» штрафу у розмірі 1 020,00 грн. недійсною.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 85 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб Державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні вказаних дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу Державної виконавчої служби або до суду за місцем знаходження відповідного відділу Державної виконавчої служби, або до іншого суду згідно з вимогами закону.
Стаття 1212 ГПК України надає право стягувачеві, боржникові та прокурору звертатись до господарських судів зі скаргами на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Як визначено частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шестидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як видно із матеріалів виконавчого провадження, 09.04.2013 року на адресу боржника надіслано вимогу державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві про виконання рішення суду і звільнення приміщення за адресою: м. Київ, вул. Жукова, 20, кв. 210 у строк до 16.04.2013 року до 18 год. 00 хв.
Реєстр відправки кореспонденції, з яким і відправлялась дана вимога було сформовано 09.04.2013 року, тобто в той же робочий день, однак саму відправку було здійснено на наступний робочий день - 10.04.2013 року, що підтверджується фіскальним чеком №7022 від 10.04.2013 року.
17.04.2013 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції було складено акт державного виконавця про те, що боржника було зобов'язано виконати рішення суду в строк до 16.04.2013 року до 18:00 год., однак рішення суду боржником не виконано, акт прийому-передачі не надано.
В зв'язку з вищевикладеним, 17.04.2013 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції правомірно винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 1 020,00 грн.
Скаржник у своїй скарзі також зазначив, що, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, постанова складається і підписується державним виконавцем, затверджується начальником відділу або його заступником та скріплюється печаткою.
Згідно з п. 7 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу є виконавчими документами.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Пров виконавче провадження», виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою.
У пункті 6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» надано роз'яснення, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.
Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, яка не виконана самостійно боржником, є підставою для її примусового виконання.
В цьому ж пункті постанови пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» з посиланням на пункт 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» зазначається, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Тобто, лише у випадку закінчення виконавчих дій постанова про накладення штрафу, якщо вона не виконана, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку з врахуванням усіх вимог до виконавчого документа, який повинен бути прийнятим до виконання, а тому повинен містити печатку організації.
Підпункт ґ) пункту 1.5.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 зазначає, що постанова складається і підписується державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копій), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, а інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою.
Тобто, постанова у виняткових випадках, які зазначені у Законі України «Про виконавче провадження» або у Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджується начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою. За загальним правилом таких вимог до постанови державного виконавця ВДВС не ставиться.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, у господарського суду немає достатніх правових підстав для визнання постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 1 020,00 грн. від 17.04.2013 року ВП №35823671 недійсною та про визнання дій ВДВС Деснянського районного управління юстиції у місті Києві щодо прийняття постанови від 17.04.2013 року про накладення штрафу незаконними.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 1212 ГПК України,-
1. У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії на дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві відмовити повністю.
2. Ухвалу направити стягувача та до прокуратури Деснянського району міста Києва та до ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.
3. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому процесуальному порядку.
Суддя О. В. Мандриченко